печерський районний суд міста києва
Справа № 757/44174/25-к
пр. 1-кс-37324/25
19 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
власника майна - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001892 від 16.09.2024,
11.09.2025 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №12024000000001892 від 16.09.2024 на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки № 442083602 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на праві власності належить: ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , шляхом заборони його розпорядження та відчуження власнику, добросовісному набувачеві, іншим третім особам, що заявлять право вимоги на нього.
Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що з метою вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, ОСОБА_4 створив аккаунт в месенджері Telegram та шляхом розміщення оголошень на форумах, розпочав здійснювати незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин.
Так, створивши в месенджері Telegram, аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який пов'язаний із інтернет крамницею «ІНФОРМАЦІЯ_2» та розмістивши оголошення про створення ним аккаунту на форумах «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_4 залучивши до протиправної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб, через яких 21.11.2024 о 20.18 біля магазину ТОВ ТК «Полісся-Продукт» по вул. Привокзальний майдан, 6/126 в м. Житомирі, використовуючи можливості ТОВ «Нова пошта», а саме поштомат № 36727, здійснив збут психотропної речовини у великих розмірах, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою не менше 3,0576 г.
Крім цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності та не викриття своїх злочинних дій, ОСОБА_4 залучивши невстановлених досудовим розслідуванням осіб, протягом 13-14 березня 2025 року здійснив збут наркотичних засобів і психотропних речовин з різних місць населеного пункту, а саме:
- невстановлена особа, використовуючи 13.03.2025 о 15.41 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_9 » та номер стільникового зв'язку ? НОМЕР_2 , з поштомату ТОВ «Нова пошта» № 25897 розташованого по вул. Будівельників, 8 в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20451122198926 здійснила відправлення наркотичного засобу - канабіс, обіг якого обмежено, загальною масою 17,4481 г;?
- невстановлена особа, використовуючи 13.03.2025 о 19.30 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_10 » та номер стільникового зв'язку НОМЕР_3 , з поштового відділення № 2 ТОВ «Нова пошта» розташованої по вул. Богатирській, 11 в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20451122345775 здійснила відправлення наркотичного засобу - кокаїн, обіг якого обмежено, масою 0,5541 г;
- невстановлена особа, використовуючи 13.03.2025 о 23.55 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_11 » та номер стільникового зв'язку ? НОМЕР_4 , з поштомату ТОВ «Нова пошта» № 5237 розташованого по вул. Ореста Левицького, 8-Б в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20451122459550 здійснила відправлення психотропної речовини у великих розмірах, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 9,4041 г;?
- невстановлена особа, використовуючи 14.03.2025 о 17.14 для прикриття своїх злочинних дій неналежні їй анкетні дані на ім'я « ОСОБА_12 » та номер стільникового зв'язку НОМЕР_5 , з поштового відділення № 46 ТОВ «Нова пошта» розташованого по бульвару Миколи Міхновського, 14 в м. Києві, за товарно-транспортною накладною № 20400446380580 здійснила відправлення особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах, обіг якої заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиматамфетаміну), загальна маса в таблетках якої становить 3,6114 г.
Крім того, під час здійснення розслідування в рамках даного кримінального провадження, встановлені обставини набуття, володіння, розпорядження громадянином ОСОБА_4 майном, які були одержані злочинним шляхом, здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження таких грошових коштів, джерела їх походження.
09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор вказує, що враховуючи викладене, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна.
В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив задовольнити, мотивуючи тим, що квартира була придбана за кошти підозрюваного.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала щодо вимог клопотання, вказуючи на його безпідставність, з огляду на те, що квартира належить ОСОБА_6 , яка не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, з яким законодавець пов'язує можливість арешту майна особи.
Власник майна та її представники заперечували щодо вимог клопотання, вказуючи на його безпідставність, необґрунтованість та просила відмовити у накладенні арешту на майно.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників розгляду, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024000000001892 від 16.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 209 КК України.
09.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно частини 5 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Cанкція за ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відтак, наявні підстави з якими законодавець пов'язує вирішення питання щодо арешту майна підозрюваної особи.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В своєму клопотанні прокурор зазначає про наявність об'єкту нерухомого майна, а саме адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до інформаційної довідки № 442083602 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на праві власності належить: ОСОБА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що прокурором в клопотанні жодним чином не наведено підстав для накладення арешту на квартиру ОСОБА_6 , з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, під час судового розгляду встановлено, що dідповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав №F232Н/мп від 14.11.2024 року, власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 є теща підозрюваного, ОСОБА_6 .
Крім цього, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_6 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Ця квартира має 48.8 метрів квадратних загальної площі, є першою власною нерухомістю ОСОБА_6 . Чоловіка та інших родичів, які могли б спільно відкладати коштів вона не має. Суму коштів для оплати вартості цієї квартири вона накопичувала упродовж життя. Так, відповідно до п.1 пп.3.4.1. Договору купівлі-продажу майнових прав №F232Н/мп від 14.11.2024 року «платіж у розмірі 1 859 041,63 гривень (один мільйон вісімсот п'ятдесят дев'ять тисяч сорок одна гривня 63 копійки) в т.ч. ПДВ, що становить 56,52% вартості Ціни майнових прав, визначеної п.3.2. цього Договору, Покупець здійснює шляхом перерахування власного внеску з поточного рахунку Покупця на рахунок Продавця в день підписання цього Договору, що буде підтверджуватись відповідною платіжною інструкцією». Так, ОСОБА_6 14.07.2024 року сплатила вказану частину платежу, що підтверджується платіжною інструкцією.
Згідно відомостей, які містяться у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форма ОК-5, форма ОК-7), ОСОБА_6 працює понад 25 років, має стабільний дохід, могла забезпечити собі суму для погашення першого внеску за Договором купівлі-продажу майнових прав купівлі та може системно сплачувати обов'язкові платежі за вказаним Договором купівлі-продажу майнових прав.
Отримані, як заробітна плата, кошти ОСОБА_6 відкладала у доларах США. Таким чином, враховуючи суму доходів ОСОБА_6 за час її роботи, саме зароблені та відкладені нею кошти були джерелом для здійснення першого внеску за квартиру,
Так, відповідно до численних квитанцій про оплату частин кредиту, платником є саме ОСОБА_6 . Платежі здійснюються регулярно і систематично з зарплатної карти ОСОБА_6 . Жодних інших платників (зокрема і підозрюваний), які б відшкодовували оплату кредитів немає.
Окрім цього, ОСОБА_6 не фігурує в наданих стороною обвинувачення документах як співвиконавець інкримінованих правпорушень ОСОБА_4 .
Згідно із частиною першою статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів(частина перша статті 328 цього Кодексу).
Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Також, відповідно до численних квитанцій про оплату частин кредиту, платником є саме ОСОБА_6 . Платежі здійснюються регулярно і систематично з зарплатної карти ОСОБА_6 . Жодних інших платників (зокрема і підозрюваний], які б відшкодовували оплату кредитів немає.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки в застосуванні цього заходу не має підстав, приймаючи до уваги, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено підстав для наклдаження арешту на майно ОСОБА_6 .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001892 від 16.09.2024.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_13