Справа № 694/2050/25
2-а/694/46/25
Рішення
11.09.2025 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Федорової І.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
09 липня 2025 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 602 від 07 травня 2025 року за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та повернення сплачених коштів на підставі даної постанови.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25 червня 2025 року позивач отримав Укрпоштою лист від ІНФОРМАЦІЯ_3 з постановою № 602 від 07.05 2025 від ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 тисяч гривень за порушення підпункту 1 пункту 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 22.10.1993 року № 3543.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 перебував у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 29.04.2025 за порушення військового обліку, неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначене у повістці для уточнення своїх персональних даних, військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Під час складання протоколу від пояснень відмовився, вів себе нещиро свою провину не визнав. Жодних причин, за яких він не зміг з?явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив. Однак, позивач своєчасно оновлював свої дані, проходив ВЛК, під час якого в грудні 2024 року направлений на додаткове обстеження, в наслідок чого мав діагноз, за яким визнаний тимчасово не придатним. Переогляд призначено 30.01.2025, під час якого знову визнаний не придатним до 01.05.2025. Крім того, позивачем подано пакет документів на відстрочку, так як має батька з 2 групою інвалідності, відстрочку надано. Також під час проходження ВЛК з 02.05.2025 позивачу виписувались повістки за № 2208 - необхідно з'явитись на 06.05.2025; 06.05.2025 повістка за № 2219 - з'явитись на 11.05.2025; від 08.05.2025 - повістка № 2234 з вимогою з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.06.2025.
Посилаючись на такі та інші обставини, позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та просить її скасувати.
Також просить повернути кошти сплачені на підставі постанови № 602 від 07.05.2025 року, оскільки його мати, коли дізналась, що позивачу прийшла постанова з сумою штрафу, злякавшись, пішла і одразу оплатила штраф.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю.
Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю. від 14.07.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_5 оригінали матеріалів про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова № 602 від 07.05.2025. Залучено ІНФОРМАЦІЯ_6 до участі у справі як третю особу.
29.07.2025 до суду надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому зазначено про заперечення позовних вимог позивача ОСОБА_1 , представник РТЦК просить у позові відмовити та розглянути справу за наявними матеріалами у справі без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_5 . Оригінали матеріалів про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова № 602 від 07.05.2025 року, надано суду.
11.08.2025 від представника ІНФОРМАЦІЯ_7 подано до суду пояснення по справ щодо визначення статусу належного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_8 , як суб?єкта владних повноважень без статусу юридичної особи, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_8 являється відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має свою печатку із зображенням Державного Герба України, своє найменування та керівника в особі начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , який може представляти інтереси територіального центру комплектування та соціальної підтримки перед фізичними та юридичними особами в судах та інших органах державної влади. Так, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладати адміністративні стягнення. Тому ІНФОРМАЦІЯ_9 , вважає, що в цій адміністративній справі не зможе у разі доведення, що дійсно право громадянина ОСОБА_1 було порушено, скасувати вищезазначену постанову № 602 від 07 травня 2025 року про адміністративне правопорушення, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В судовому засіданні 11.09.2025 позивач ОСОБА_1 підтримав викладену позицію у справі, та пояснив, що з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив ВЛК, має підтверджене право на відстрочку. Був здивований, дізнавшись, що перебуває в розшуку. Вважає, що дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 є грубим порушенням та підставою для скасування постанови. Також надав військово-обліковий документ Резерв +, сформований 14.06.2025 року, де зазначено, що ОСОБА_1 має відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23, відстрочка дійсна до 13.09.2025. Дата уточнення даних: 13.06.2025, дата ВЛК: 13.06.2025.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, будучи належно повідомленим. Подавав заяву про розгляд справи за наявними матеріалами у справі та без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням думки позивача, який вважав можливим розглядати справу за відсутності учасників процесу, що не з'явилися в судове засідання, суд ухвалив розглянути справу за їхньої відсутності.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Оцінюючи обставини, встановлені у даній справі, суд виходить із змісту статті 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Відповідно до частини першої цієї ж статті передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, 07.05.2025 відносно ОСОБА_1 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 602, відповідно до мотивувальної частини якої значиться: « ОСОБА_1 перебував у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 29.04.2025 року за порушення військового обліку, неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце зазначене у повістці для уточнення своїх персональних даних, військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Цим він порушив обов'язок, визначений підпунктом 1 пункту 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543 від 21.10.1993 року, а саме: громадяни повинні прибувати за викликом до районних( міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строк та місце зазначене в повістці районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов?язанних чи резервістів, направлення для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 під час складання протоколу від пояснень відмовився, вів себе нещиро свою провину не визнав. Жодних причин по яким він не зміг з?явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 він не повідомив, згідно абзацу 14 ч.3 ст.22 Закону України« Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та далі вказано, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн.
У протоколі № 602 про адміністративне правопорушення від 01.05.2025 значиться, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку ІНФОРМАЦІЯ_4 з 29.04.2025 за порушення військового обліку, неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначене у повістці для уточнення своїх персональних даних, військово-облікового документу з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних, резервістів територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбудеться о 10:00 год 07.05.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 , кабінет № 74.
У поясненні до протоколу зазначено, що від пояснень відмовився.
01.05.2025 складено довідку про доставлення (супроводження) громадянина ОСОБА_1 до ТЦК та СП посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ОСОБА_3 ) капітаном ОСОБА_4 . Порушення ВО з 29.04.2025 по 28.04.2026. Особу доставлено. Скасовано автоматично. Примітка: № 1/89 від 01.05.2025. Неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_10 у строк та місце зазначені в повістці.
До справи позивачем надано довідку № 1/1284 від 16.06.2025, видану начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_1 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України« Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу по мобілізації на строк до 13 вересня 2025 року або на строк дії відповідних законних підстав.
Відповідно до військово-обліковий документ Резерв +, який сформований 14.06.2025 року, зазначено, що ОСОБА_1 має відстрочку на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23, відстрочка дійсна до 13.09.2025. Дата уточнення даних: 13.06.2025, дата ВЛК: 13.06.2025.
Відповідно до військово-обліковий документ Резерв +, який сформований 04.05.2025 року ОСОБА_1 є тимчасово непридатним, дата ВЛК: 30.12.2024. Дата уточнення даних: 30.12.2024.
Відповідно до довідки № 2116 військово-лікарської комісії від 30.12.2024, солдату запасу ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 30.12.2024. Діагноз виразкова хвороба, ускладнена кровотечею. Тимчасово не придатний до військової служби. Переогляд 30.01.2025.
01.05.2025 за № 3321833 ОСОБА_1 видано направлення для визначення придатності до військової служби. Дата початку медичного огляду 02.05.2025.
Відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби, ОСОБА_1 розпочав проходити обстеження 02.05.2025, а 05.05.2025 за № 142 ОСОБА_1 видано направлення до лікаря кардіолога.
Також у матеріалах справи містяться картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного з метою визначення ступеня придатності до військової служби, ОСОБА_1 з датами обстежень 27.12.2024 та 30.01.2025-03.02.2025.
Матеріали справи містять повістки адресовані ОСОБА_1 : від 01.05.2025 повістка №2186 на 02.05.2025 о 14.00 год; від 05.05.2025 повістка № 2208 на 06.05.2025 о 09.00 год; від 06.05.2025 повістка № 2219 на 11.05.2025 о 08.30 год; від 08.05.2025 повістка № 2234 на 14.06.2025 о 09.00 год;.
Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , має інвалідність 2 групи, загального захворювання.
Відповідно до квитанції № 17 АТ «Ощадбанк» 27.06.2025 платником ОСОБА_1 сплачено 17 000 грн за постановою № 602 від 07 травня 2025 року.
Виходячи з таких обставин, а також наявних у справі доказів, суд дійшов переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відсутня, оскільки він продемонстрував добросовісну та свідому поведінку по відношенню до військового обов'язку, оновлював свої дані, певний час був тимчасово не придатним до військової служби, з'являвся за повістками до ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходив неодноразово ВЛК, надав документи на відстрочку, має відстрочку до 13.09.2025, у зв'язку з чим не мав умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Водночас, ІНФОРМАЦІЯ_8 , за умов наявності у розпорядженні відомостей про гр. ОСОБА_1 складено протокол та згодом винесено оскаржувану постанову, дійшовши передчасного висновку про наявність усіх ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Також суд звертає увагу, що ні протокол про адміністративне правопорушення, ні оскаржувана постанова не містять інформації, за якою саме повісткою викликався позивач, не зазначено номеру та дати повістки. Окрім того в матеріалах справи, які надані на вимогу суду ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутня копія повістки, а також підтвердження її вручення/не вручення позивачу.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Так, статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм іншого нормативного акту.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» зі змінами та доповненнями, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим адміністративне стягнення накладено на позивача необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_8 не вжив заходів для повного з'ясування обставин справи та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість. Відповідно до положень ст.304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно із ч. 2 ст. 45 БК України, у редакції чинній на час звернення до суду, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 БК України, казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.
Казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Повернення коштів сплачених позивачем на виконання штрафу має здійснюватися на підставі Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій».
Відповідно до вимог п. 3 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №787 від 3 вересня 2013 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п. 5 Порядку № 787 від 03 вересня 2013 року повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його рішення (постанови) було сплачено штраф позивачем. Помилково сплачений адміністративний штраф може бути повернуто управлінням держказначейства у визначеному порядку лише на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення (штраф).
Отже позивачем відповідно до платіжної інструкції № 17 від 27.06.2025 сплачено штраф відповідно до постанови в розмірі 17 000,00 грн, який підлягає поверненню позивачу, оскільки метою сплати штрафу було уникнення в майбутньому примусового стягнення в подвійному розмірі та накладення додаткових санкцій.
Таким чином станом на дату ухвалення рішення, юридична підстава платежу, сплаченою за адміністративний штраф в розмірі 17 000,00 грн, перестала існувати, оскільки судом скасовано постанову № 602 від 07.05.2025.
Враховуючи викладене, а також враховуючи той факт, що повернення таких коштів здійснюється управлінням держказначейства на підставі висновку органу, який застосував адміністративне стягнення, тому у зв'язку з задоволенням позовних вимог варто зобов'язати відповідача оформити та подати висновок про повернення сплаченого адміністративного штрафу в розмірі 17000 гривень за постановою № 602 від 07.05.2025 року, сплаченого ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 262, 293, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №602 від 07 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення №602 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом безспірного списання коштів з ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_12 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) оформити та подати до відповідного відділу Держказнайства висновок про повернення адміністративного штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень за постановою № 602 від 07 травня 2025 року, сплаченого ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , платіжна інструкція № 17 від 27.06.2025, АТ «Ощадбанк», номер рахунку: НОМЕР_5 , отримувач ГУК у Черкаській області) (код ЄДРПОУ 37930566).
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 );
Відповідачі:
1) ІНФОРМАЦІЯ_12 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
2) ІНФОРМАЦІЯ_9 ( АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення складено 22.09.2025 о 14:00 год.
Суддя О.Ю. Смовж