Справа № 367/8296/24
Провадження № 2/369/4095/25
Іменем України
17.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В., за участі секретаря судових засідань Лисяк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 367/8296/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Гостомельводотеплопостачання» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири,
19.08.2024 року представник Позивачки ОСОБА_1 адвокат Лілія Кожушко звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «ГОСТОМЕЛЬ-ВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
В обґрунтування позову зазначила, що Позивачка ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
27.01.2024 року через подачу води високого тиску в системі водопостачання будинку в квартирі Позивачки стався витік води, внаслідок чого квартиру було залито, що підтверджується Актом № 2 (вих № 52 від 31.01.2024) про наслідки залиття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 , складеного комісією КП УКЖГ «ГОСТОМЕЛЬ».
Згідно з висновком про вартість об'єкта оцінки, проведеного ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ» розмір збитку, завданого житловій квартирі Позивачки внаслідок залиття станом на 31.01.2024 року складає 107 160,00 грн., що підтверджується Звітом про експертну оцінку, виготовленим ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ».
20.02.2024 Позивачка зверталась із претензією до КП «ГОСТОМЕЛЬ-ВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» про відшкодування шкоди в добровільному порядку завданих їй збитків внаслідок залиття через надмірний тиск в системі водопостачання в розмірі 107 160,00 (Сто сім тисяч сто шістдесят) гривень для проведення відновного ремонту, але 01.03.2024 Відповідач - КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» відмовив у задоволенні претензії, добровільно завданих залиттям збитків не відшкодував, та повідомив, що аварійна ситуація в мережі водопостачання по АДРЕСА_3 склалася через неправомірне втручання третьої особи.
Відмова Відповідача у добровільному відшкодуванні збитків, завданих Позивачці залиттям її квартири стало підставою для звернення до суду за стягненням коштів на відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.
Хід справи:
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21.08.2024 матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального «Гостомельводотеплопостач» про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної особи - передано на розгляд до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.10.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.11.2024 Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» повністю заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню внаслідок неправомірного втручання сторонньої особи в мережі водопостачання, а саме розподільчий колодязь та приміщення насосної установки, що знаходиться на території дитячого садочка «Казка» в селі Горенка.
У відзиві Відповідач покликається на службові (доповідні) записки працівників КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ», службову записку начальника відділу ЖКГБ та інфраструктури Гостомельської селищної військової адміністрації та заяву Гостомельської селищної військової адміністрації до СБУ про вчинення кримінального правопорушення, і вважає, що належним відповідачем у справі є особа, з вини та неправомірних дій якої заподіяно шкоду, а отже відсутні правові підстави для покладення відповідальності на Відповідача. Також Відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.11.2024 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання 17.09.2025 року представник Позивачки не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином, подала заяву про розгляд справи без участі Позивачки та її представника, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, не заперечувала щодо винесення заочного рішення.
У судове засідання Відповідач не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав заяви про розгляд справи без його участі, причини неявки в судове засідання суду не відомі.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України).
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що Позивачка - ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з ДРРП про реєстрацію права власності.
27 січня 2024 року в квартирі Позивачки АДРЕСА_1 стався витік води, квартира була залита водою, внаслідок чого було пошкоджено підлогу, плінтуси та стіни квартири.
31.01.2024 звернулась із заявою до Гостомельської селищної військової адміністрації, після чого комісією КП УКЖГ «ГОСТОМЕЛЬ» у відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, було складено акт № 2 (вих № 52 від 31.01.2024) про наслідки залиття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 .
Актом встановлено, що причиною залиття кв. АДРЕСА_4 був зовнішній тиск подачі холодної води. Також комісія КП УКЖГ «ГОСТОМЕЛЬ» встановила, що внаслідок залиття в квартирі кв. АДРЕСА_4 пошкоджено підлогове покриття, плінтуси та мокрі стіни.
Позивачка звернулась до експертної організації за визначенням розміру завданих залиттям збитків, про що складено Звіт про експертну оцінку та висновок про вартість об'єкта оцінки, проведеного ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ», відповідно до якого розмір збитку, завданого житловій квартирі загальною площею 20,2 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_2 внаслідок залиття станом на 31.01.2024 року складає 107 160,00 (Сто сім тисяч сто шістдесят) гривень.
Також судом встановлено, що 20.02.2024 Позивачка зверталась із претензією до КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» про відшкодування шкоди в добровільному порядку завданих збитків внаслідок залиття через надмірний тиск в системі водопостачання в розмірі 107 160,00 (Сто сім тисяч сто шістдесят) гривень для проведення відновного ремонту в квартирі, але відповіддю на претензію № 0301-01 Відповідач - КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» відмовив у добровільному відшкодуванні та повідомив, що аварійна ситуація в мережі водопостачання по АДРЕСА_3 склалася через неправомірне втручання сторонньої особи, що на його думку є підставою для звільнення його від відповідальності за завдані збитки.
14.11.2024 Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» повністю заперечує проти позову та вважає його таким, що не підлягає задоволенню внаслідок неправомірного втручання сторонньої особи в мережі водопостачання, а саме розподільчий колодязь та приміщення насосної установки, що знаходиться на території дитячого садочка «Казка» в селі Горенка.
У відзиві Відповідач покликається на службові (доповідні) записки працівників КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ», службову записку начальника відділу ЖКГБ та інфраструктури Гостомельської селищної військової адміністрації та заяву Гостомельської селищної військової адміністрації до СБУ про вчинення кримінального правопорушення, і вважає, що належним відповідачем у справі є третя особа, з вини та неправомірних дій якої заподіяно шкоду, а отже відсутні правові підстави для покладення відповідальності на Відповідача.
Однак Відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують втручання сторонньої особи в мережі водопостачання, не надано доказів притягнення третіх осіб до цивільної, адміністративної та/або кримінальної відповідальності, які б підтверджували факт втручання, не надано копії документів, що підтверджують розмежування балансової належності водопровідних мереж за адресою АДРЕСА_3 , а саме розподільчого колодязя та приміщення насосної установки, що знаходиться на території дитячого садочка «Казка» в селі Горенка Бучанського району Київської області, що в сукупності підтверджує вину Відповідача у заподіянні матеріальної шкоди Позивачці.
Суд критично оцінює додані до відзиву Відповідачем копії доповідних записок, які не підтверджують факту втручання сторонніх осіб, однак підтверджують факт подачі води надмірного тиску в мережі водопостачання та завдання шкоди майну Позивачки - квартирі по АДРЕСА_5 внаслідок залиття.
Суд звертає увагу Відповідача про можливість пред'явлення зворотної вимоги до винної особи в разі встановлення вини третіх осіб у заподіянні шкоди, що була предметом розгляду у цьому провадженні, у відповідності до ст. 1191 ЦК України.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.
Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 27 травня 2021 року у справі №761/12945/19.
Виходячи з цього, особа, яка вимагає відшкодування збитків (як грошової оцінки матеріальної шкоди), повинна довести факт заподіяння збитків (шкоди), розмір понесених збитків, (шкоди) безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями особи, яка спричинила збитки (шкоду), та самими збитками (шкодою), а відповідач має довести, що такі збитки (шкода) завдані не з його вини.
Для розгляду цивільного спору з питань відшкодування збитків, завданих внаслідок залиття має значення встановлення його причини, в тому числі місця аварії - місця пошкодження, виходу з ладу систем тепло- та/або гарячого, холодного водопостачання/водовідведення, що впливає на розмежування відповідальності виробника, виконавця та споживача житлово-комунальної послуги, правовідносини між якими, що виникають у процесі її створення, надання та споживання, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII (постанова Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №488/4653/18).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні) , а виконавцями комунальних послуг є:
5) послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
6) послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
Згідно з ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: 2. Виконавець послуги з централізованого водопостачання повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску.
Згідно з ст. 7 Закону України № 2189-VIII від 09.11.2017 «Про житлово-комунальні послуги» Споживач має право:
1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;
3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об'єкт нерухомого майна);
4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;
Судом встановлено, що Відповідач КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» є суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання, що підтверджується рахунками на оплату, які виставляються Відповідачем абоненту по О/р НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_2 , а отже обов'язок забезпечення центрального водопостачання з гарантованим рівнем безпеки та величини тиску у відповідності до ч.2. ст.23 Закону «Про житлово-комунальні послуги» покладено саме на Відповідача, як виконавця послуги.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньо будинкових мереж водопостачання та водовідведення та з'ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акту встановлена в додатку №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до презумпції вини особи, яка завдала шкоди (стаття 1166 ЦК України), не Позивач доводить вину Відповідача, а Відповідач доводить відсутність своєї вини.
Судом встановлено, що причиною залиття квартири Позивачки згідно із актом обстеження вказано «зовнішній тиск подачі холодної води», а забезпечення належного тиску в мережі є обов'язком виконавця, що надає послуги з центрального водопостачання до будинку по АДРЕСА_3 - КП «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ», що підтверджує наявність вини Відповідача, як надавача послуги з централізованого водопостачання.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (стаття 89 ЦПК України).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є найважливішою складовою принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, наявності сумнівів щодо їх достовірності суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок по доказуванню.
Аналіз матеріалів цивільної справи свідчить про те, що Позивачкою доведено факт заподіяння їй діями Відповідача матеріальної шкоди, натомість, Відповідачем не спростовано жодними належними та допустимими доказами заявлені останнім позовні вимоги.
Вимоги ЦПК не передбачають, що розмір збитків у справі про відшкодування шкоди, внаслідок залиття квартири може підтверджуватись виключно висновком експерта, обмежень у засобах доказування для сторін не встановлено. Завдана матеріальна шкода (збитки) власнику майна може бути визначена як оцінювачем, так і експертом. Збитки та розмір відшкодування можуть бути визначені на підставі звіту про оцінку майна чи висновку, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, з урахуванням встановлених положеннями (національними стандартами) вимог.
Тому, суд приймає до уваги наданий Позивачкою Звіт про експертну оцінку та висновок про вартість об'єкта оцінки, проведеного ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ», відповідно до якого розмір збитку, завданого житловій квартирі загальною площею 20,2 кв.м., розташованій за адресою: АДРЕСА_2 внаслідок залиття станом на 31.01.2024 року складає 107 160,00 (Сто сім тисяч сто шістдесят) гривень, як доказ у справі. Відповідачем не спростовано доводів Позивачки щодо розміру завданої матеріальної шкоди.
Таким чином, встановивши, що Позивачка довела розмір завданої шкоди, протиправність дій Відповідача, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття квартири Позивача, суд приходить до висновку, що завдана матеріальна шкода підлягає відшкодуванню Відповідачем.
Внаслідок такого залиття Відповідачем завдано Позивачці матеріальної шкоди у розмірі 107 160,00 грн., яка підлягає стягненню з Відповідача.
Щодо вимог Позивачки щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
29.04.2024 року між АБ «Кожушко» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги, предметом якого є юридичні консультації, підготовка позову, відзиву та інших заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань та представництво інтересів клієнта в судах України з питань відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 .
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачкою долучено до матеріалів справи детальний опис наданих послуг та документи, що підтверджують фактично понесені нею витрати на оплату професійної правничої (правової) допомоги згідно з Договором від 29.04.2024 року (Договір про надання правничої (правової) допомоги від 29.04.2024, акт наданих послуг від 16.08.2024 р. на суму 3 000,00 грн., Рахунок АБ «Кожушко» № 60 від 14.08.2024 р., плат. інстр. про сплату коштів від 14.08.2024, виписка банку по АБ «КОЖУШКО» про отримані кошти).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідачем жодних клопотань чи заяв щодо неспівмірності заявлених Позивачкою витрат на правничу допомогу не подавалось.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Виходячи з наведеного вище, суд вважає обґрунтованим та належними доказами підтвердженими Позивачкою витрати на правничу допомогу і вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивачки витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.
На підставі ст. ст. 22, 386, 1166 ЦК України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 139, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «ГОСТОМЕЛЬ-ВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «ГОСТОМЕЛЬ-ВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» (ідентифікаційний код - 44342972, місцезнаходження: вул. Свято-Покровська 125, селище Гостомель, Бучанський район, Київська область, 08209) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири, в розмірі 107 160,00 грн. (сто сім тисяч сто шістдесят грн. 00 коп.).
Стягнути з Комунального підприємства «ГОСТОМЕЛЬ-ВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» (ідентифікаційний код - 44342972, місцезнаходження: вул. Свято-Покровська 125, селище Гостомель, Бучанський район, Київська область, 08209) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 ).
Відповідач: Комунальне підприємство «ГОСТОМЕЛЬВОДОТЕПЛОПОСТАЧАННЯ» (ідентифікаційний код - 44342972, місцезнаходження: вул. Свято-Покровська 125, селище Гостомель, Бучанський район, Київська область, 08209).
Повний текст рішення складено: 24.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко