Справа № 749/728/25 Головуючий у 1 інстанції Чигвінцев М. С.
Провадження № 33/4823/552/25
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
22 вересня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Слєпченка С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Сновського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 08.05.2025 о 19:40 год у с. Камка провул. Робітничий, 11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Dawoo Matiz» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
08.05.2025 о 19:40 год у с. Камка провул. Робітничий, 11, ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Dawoo Matiz» д.н.з. НОМЕР_1 , та не виконав вимогу про зупинку транспортного засобу, подану за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує на відсутність по справі доказів на керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом і що саме стосовно нього необхідно було складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже на момент під'їзду поліцейських до автомобіля останній не рухався і стояв збоку. Вважає незаконною вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з'явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов'язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 324275 від 08.05.2025 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, від підпису відмовився. (а.с. 2).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, почервоніння обличчя або неприродна блідість, від огляду на стан сп'яніння відмовився. (а.с. 4).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, почервоніння обличчя або неприродна блідість, огляд не проводився. (а.с. 5).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як на вимогу поліцейських автомобіль “Dawoo Matiz» д.н.з. НОМЕР_1 , не зупинився, за ним прямує екіпаж патрульної поліції, автомобіль в подальшому припаркувався та з нього вийшов водій, особу якого було установлено, ним виявився ОСОБА_1 . На запитання поліцейського чому водій не зупинився, останній пояснив, що це прикордонна зона. Під час спілкування з водієм поліцейський роз'яснює причину зупинки, зокрема, рух автомобіля поза межами населеного пункту без ввімкненого ближнього світла фар, та повідомляє, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а саме відчутний запах алкоголю з порожнини рота. Поліцейський пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер», на що водій відповів категоричною відмовою та наголосив, що не керував транспортним засобом. Поліцейський повідомляє про складання протоколів стосовно нього за ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5 ПДР, а саме, за невиконання водієм вимог про зупинку та за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому порядку, роз'яснено права і обов'язки. Водія відсторонено від керування автомобілем. Будь-яких зауважень водій не виказував.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт невиконання водієм вимог про зупинку та факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Доводи у скарзі про відсутність у матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом не є слушними та в повному обсязі спростовуються відеозаписом, згідно якого з моменту вимоги поліцейського
про зупинку автомобіля, який не зупинився, поліцейські слідували за вказаним автомобілем, який в подальшому припаркувався та з нього вийшов водій, будь-яких інших осіб на місці події не було. Крім того, ОСОБА_1 не повідомляв поліцейських, що за кермом була інша особа, а тільки наголошував, що не керував.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Слєпченка С.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Сновського районного суду Чернігівської області від 29 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай