іменем України
23 вересня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 747/610/24
Головуючий у першій інстанції - Тіщенко Л. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/944/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Шитченко Н.В.,
суддів Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на користь позивача загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року у розмірі 79 982,36 грн, з яких: 17 237,50 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 62 744,86 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 лютого 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1349-0737.
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 14 600 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 30 днів; промо-ставка 1,50% в день, знижена % ставка 2,50% в день; стандартна % ставка 2,50 % в день. 17 лютого 2024 року між сторонами підписано додаткову угоду № 1 про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 900 грн.
Позивач виконав зобов'язання за укладеним правочином повністю, надавши відповідачу кредитні кошти, однак ОСОБА_1 належним чином зобов'язань не виконувала, що зумовило виникнення заборгованості, яка станом на 08 серпня 2024 року становить 79 982,36 грн і складається із: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 17 237,50 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами у сумі 62 744,86 грн.
Рішенням Талалаївського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року у розмірі 60 331,25 грн, а також 1 816,80 грн понесених витрат по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року у розмірі 79 982,36 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач має законне право на нарахування процентів за користування кредитними коштами (згідно з п. 4.10 та 10.1 кредитного договору) протягом строку дії договору, які визначені у п. 4.12. укладеної між сторонами угоди, а саме в межах 300 календарних днів (до 09 грудня 2024 року), що реалізовано ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відображено в розрахунку заборгованості.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вважає, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Скаржник посилається на те, що нарахування процентів за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року за процентною ставкою у розмірі 2,50% та 1,50% відповідало вимогам чинного законодавства на момент укладення договору та не перевищувало встановленого законом обмеження, передбаченого у пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», щодо розміру максимального розміру денної процентної ставки.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у встановлений судом строк не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належить задовольнити частково, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка, порушивши умови кредитного договору, не здійснила своєчасну сплату визначених платежів, у результаті чого утворилась заборгованість у сумі 17 237,50 грн, яку слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача.
Визначаючи розмір заборгованості за нарахованими процентами, суд зазначив, що заборгованість за ними у 2,5 рази перевищує тіло кредиту, є явно завищеною, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, є несправедливим тягарем для ОСОБА_1 та джерелом невиправданих додаткових прибутків позивача. З огляду на це районний суд зменшив визначений ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розмір заборгованості за процентами до стягнення з відповідачки з 62 744,86 грн до 43 093,75 грн.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції, зважаючи на таке.
У справі встановлено, що 14 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1349-0737 продукту «CreditKasa» в електронній формі шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С9498 (а.с. 10-17).
За умовами п. 2.1., 2.2. цього договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом в порядку, передбаченому договором.
Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії: для задоволення особистих потреб позичальника (п 2.4. договору).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір наданого кредиту: 14 600 грн. Дата надання/видачі кредиту: 14 лютого 2024 року (п. 4.1., 4.2. договору).
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні Кредиту (п. 4.6. Договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за Промо-ставкою та/або Пільговою, та/або Зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п. 4.7. Договору).
Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору (п. 4.8. Договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: Стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою) (п. 4.10. договору).
Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Надання додаткових грошових коштів позичальнику у рахунок кредиту на підставі додаткової угоди не змінює строк кредитування. Дата повернення (виплати) кредиту 09 грудня 2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Продовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника (п. 4.12. договору).
Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (п. 5.1 Договору).
14 лютого 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С9498 підписано:
- Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджені наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 01-П від 04 січня 2024 року (а.с. 18-27);
- Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором № 1349-0737 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є додатком № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року (а.с. 27 зворот - 28).
17 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-0737 в електронній формі шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С2971, за яким кредитодавець зобов'язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 2 900 грн (а.с. 40 зворот-41).
Того ж дня, 17 лютого 2024 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С2971 підписано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором №1349-0737 (графік платежів за договором) відповідно до Методики Національного банку України, що є додатком до додаткової угоди від 17 лютого 2024 року (а.с. 41 зворот - 42).
Довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року свідчить про те, що 14 лютого 2024 року за допомогою системи LiqPay здійснено платіж 2426139883 на платіжну картку НОМЕР_1 з призначенням «видача кредиту» у сумі 14 600 грн, а 17 лютого 2024 року - платіж 2427098829 з призначенням «добор по кредиту» у сумі 2 900 (а.с. 43).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року, що складений ТОВ «Укр Кредит Фінанс», станом на 08 серпня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 79 982,36 грн, з якої: 17 237,50 грн - основний борг, 62 744,86 грн - заборгованість за процентами (а.с. 44).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилами ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Матеріалами справи підтверджено, що 14 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1349-0737, за умовами якого надано кредит у сумі 14 600 грн.
17 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-0737, за умовами якої додатково надано грошові кошти у розмірі 2 900 грн.
Факт перерахування відповідачці кредитних коштів у загальному розмірі 17 500 грн підтверджено матеріалами справи. Зокрема, наявна довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року. За допомогою системи LiqPay здійснено платіж 2426139883 на платіжну картку НОМЕР_1 з призначенням «видача кредиту» у сумі 14 600 грн, а 17 лютого 2024 року - платіж 2427098829 з призначенням «добор по кредиту» у сумі 2 900 грн.
На виконання умов кредитного договору № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року ОСОБА_1 здійснила оплату 13 березня 2024 року у сумі 7 744,50 грн (а.с. 44-45).
Не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 338/180/17, викладені у постанові від 05 червня 2018 року).
Позивач, пред'явивши вимогу про стягнення заборгованості, просив, крім тіла кредиту, стягнути складові його вартості, зокрема заборгованість за нарахованими процентами.
Як свідчить розрахунок заборгованості, з 14 лютого 2024 року по 14 березня 2024 року (включно) нарахування процентів протягом заявленого строку відбувалось за промо-ставкою 1,50% за кожен день користування кредитом. У період з 15 березня 2024 року по 06 серпня 2024 року (включно) у зв'язку із простроченою заборгованістю, застосовувалася ставка 2,50%. Починаючи з 07 серпня 2024 року, проценти не нараховувались.
Суд першої інстанції, пославшись як на підставу для зменшення розміру заборгованості за відсотками за користування кредитом з 62 744,86 грн до 43 093,75 грн на їх невідповідність засадам справедливості, добросовісності, розумності, що є несправедливим тягарем для відповідачки, залишив поза увагою те, що позивачем проігноровано положення ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою встановлено вимоги до реальної річної процентної ставки, денної процентної ставки та загальної вартості кредиту для споживача.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Договір про відкриття кредитної лінії № 1349-0737 укладено 14 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (24 грудня 2023 року), отже, станом на дату укладення договору кредитодавець міг застосовувати максимальний розмір денної процентної ставки, встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», лише у розмірі 1%.
Виходячи з наведеного, встановлення у кредитному договорі умови щодо процентної ставки у розмірі більшому, ніж 1% в день, є нікчемним в силу положень ЗУ «Про споживче кредитування». Суд першої інстанції, вирішуючи спір, на зазначене уваги не звернув та неправильно застосував норми матеріального права, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення незалежно від доводів апеляційної скарги згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України.
З цих підстав апеляційний суд відхиляє доводи позивача, за якими нарахування процентів за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року за процентною ставкою у розмірі 2,50% та 1,50% відповідало вимогам чинного законодавства на момент укладення договору та не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».
Здійснючи розрахунок заборгованості за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року, колегія суддів виходить з такого.
14 лютого 2024 року ОСОБА_1 отримала 14 600 грн кредиту.
У період з 14 лютого 2024 року по 16 лютого 2024 року розмір нарахованих процентів, які мала сплачувати позичальниця, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 600 грн, становив 438 грн (14 600 х 1% х 3 дні = 438).
17 лютого 2024 року ОСОБА_1 додатково отримано 2 900 грн кредиту, відповідно тіло кредиту збільшилось до 17 500 грн.
У період з 17 лютого 2024 року по 12 березня 2024 року розмір процентів, які мала сплачувати позичальниця, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 17 500 грн, становить 4 375 грн (17 500 х 1% х 25 днів = 4 375).
13 березня 2024 року ОСОБА_1 сплачено 7 744,50 грн, за рахунок яких повністю погашено заборгованість за нарахованими процентами за період з 14 лютого 2024 року по 12 березня 2024 року у сумі 4 813 грн та частково погашено заборгованість за тілом кредиту. Відповідно тіло кредиту зменшилось до 14 568,50 грн.
У період з 13 березня 2024 року по 06 серпня 2024 року розмір процентів, які мала сплачувати позичальниця, з урахуванням заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14 568,50 грн, становить 21 416,43 грн (14 568,50 х 1% х 147 днів = 21 416,43).
З 07 серпня 2024 року проценти позивачем не нараховувались.
Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року становить 35 984,93 грн, які складаються з 14 568,50 грн заборгованості за тілом кредиту та 21 416,43 грн заборгованості за нарахованими процентами.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо ненарахування ОСОБА_1 процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту відповідно до статті 625 ЦК України, пені, штрафів або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки не впливає на складові розміру заборгованості за кредитним договором, заявленої у позові.
Отже, дослідивши обставини справи в сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам матеріального закону, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 374 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 35 984,93 грн заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
При подачі позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с. 1 зворот). Позовні вимоги банку задоволено на 44,99% (35 984,93 грн від заявлених вимог 79 982,36 грн), тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» належить стягнути 1 089,83 грн (2 422,40 грн х 44,99%).
Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» -задовольнити частково.
Рішення Талалаївського районного суду Чернігівської області від 12 березня 2025 року - скасувати.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 35 984,93 грн заборгованості за кредитним договором № 1349-0737 від 14 лютого 2024 року та 1 089,83 грн судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Головуюча: Н.В. Шитченко
Судді: О.Є. Мамонова
О.І. Онищенко