Справа № 523/18689/24
Провадження №2/523/3232/25
"13" серпня 2025 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої судді Бокова О.М.,
за участю секретаря судового засідання Шаріпової Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Мальцева Галина Юріївна до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була його родичкою. На час смерті померла проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою, у тому числі на час смерті, ніхто інший не проживав.
Протягом останніх років життя ОСОБА_2 позивач допомагав їй у вирішенні різноманітних побутових проблем чи питань, так як інших родичів в Україні у неї не було. В період після смерті та поховання ОСОБА_2 , позивачу встановлено діагноз ракової хвороби та він проходив лікування до червня 2024 року в Національному інституті раку м. Київ. Після проходження курсу хіміотерапії ОСОБА_1 поїхав до м. Одеси для того, щоб розібратись із особистими речами померлої. Коли він прибирався в квартирі померлої, то знайшов Заповіт ОСОБА_2 від 22.10.2019 р., згідно якого остання все своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй і на що за законом вона матиме право, заповіла позивачу.
Таким чином лише у серпні 2024 року ОСОБА_1 стало відомо про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 за життя на його користь. Він зразу ж звернувся до нотаріуса із заявою від 27.08.2024 р. про прийняття спадщини та оформлення своїх спадкових прав, проте приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петровська Н.В. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України.
У зв'язку із чим позивач просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18.11.2024 року відкрито провадження у вищенаведеній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовче засідання.
15.01.2025 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів та витребувано від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Петровської Н.В. належним чином засвідчені копії спадкової справи, яка була відкрита після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14.05.2025 року підготовче провадження у вищезазначеній справ закрито, справу призначено до судового розгляду.
Позивач та її представник в підготовче засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Проти заочного розгляду справи не заперечували.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку загального позовного провадження, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 11.08.2024 року Доброславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
З матеріалів справи вбачається, що після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне їй майно, яке складається з квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 04.01.1994 року, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів та Розпорядженням органу приватизації № 32380 від 04.01.1994 року.
Заповітом від 22.10.2019 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Назарчук Н.М. та зареєстрованим 22.10.2019 року у Спадковому реєстрі за номером 64932226 (Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58015631 від 22.10.2019 року), ОСОБА_2 усе своє майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - позивачу по справі.
Згідно ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою (Постанова КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).
Отже, перебіг шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 розпочався 11.08.2023 року та закінчився 11.02.2024 року.
Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 27.08.2024 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Одеської області Петровської Н.В. із заявою від 27.08.2024 р. про прийняття спадщини за заповітом та оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.09.2024 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петровською Н.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право власності за заповітом після смерті ОСОБА_2 на спадкове майно, що складається з квартири АДРЕСА_2 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, встановленого ст. 1270 ЦК України та відсутністю доказів стосовно факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, у встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому на даний час не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину.
З матеріалів спадкової справи № 35/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 вбачається, що позивач єдиний, хто звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі№ 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22 та від 20.03.2024 року у справі № 545/1231/23.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилався зокрема на те, що в період після смерті та поховання ОСОБА_2 , йому було встановлено діагноз ракової хвороби та він проходив лікування до червня 2024 року в Національному інституті раку м. Київ і лише у серпні 2024 року йому стало відомо про наявність заповіту, складеного ОСОБА_2 .
Як вбачається з наданих позивачем довідки від 02.10.2018 року № 0000626869/20289 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, консультаційного висновку спеціаліста від 11.06.2024 року, позивач є внутрішньо переміщеною особою з 2018 року та в період часу від моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття, пройшов лікування лімфоми (6 курсів, 12 блоків) та потребує нагляду онколога-гематолога.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 є поважними.
Разом з тим, суд бере до уваги, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховним Судом України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17, від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц, від 26 липня 2021 року у справі № 405/7058/19, що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, з огляду на те, що ОСОБА_1 пропустив строк прийняття спадщини з поважної причини, в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, останній не може захистити своє право, тож суд дійшов висновку про необхідність визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Керуючись статтями ст. 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Мальцева Г.Ю. до Одеської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), додатковий строк тривалістю в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 13.08.2025 року.
Суддя О.М. Боков