Справа № 750/8749/25
Провадження № 2/750/2504/25
23 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4239978 від 29.06.2021 у розмірі 22155 грн та понесених у зв'язку з розглядом справи судових витрат.
Позовна заява мотивована тим, що 29.06.2021 року між Відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 4239978 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого Відповідач отримав 5000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти були надані Відповідачу шляхом безготівкового переказу на його картковий рахунок.
ТОВ «МІЛОАН» зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі та надало Відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами договору, натомість Відповідач зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, у зв'язку із чим утворилася заборгованість в розмірі 22155 грн.
18 жовтня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» і Позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 7-МЛ (далі - Договір № 80-МЛ), за умовами якого Позивач отримав право грошової вимоги за кредитним договором № 4239978.
Позивач просить стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість по кредиту у розмірі 22155 грн та понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати. Представник Позивача в своєму позові просив справу розглядати без його участі, позов підтримує.
Ухвалою суду від 08.07.2025 відкрито провадження у справі та її розгляд призначено на 05.08.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Від представника Позивача через електронний кабінет 01.08.2025 надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти проведення заочного розгляду справи він не заперечує.
У зв'язку з неявкою Відповідача розгляд справи судом відкладено на 23.09.2025 та здійснено повторний виклик сторін.
В судове засідання Відповідач, будучим належним чином повідомленою про розгляд справи рекомендованим листом, не з'явилася, про поважні причини неявки суд не повідомляла.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав, будь-яких клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
29 червня 2021 року Відповідач з використанням особистого електронного кабінету на офіційному сайті ТОВ «МІЛОАН» miloan.ua подав анкету - заяву на кредит № 4239978 (а.с. 19), після чого позикодавець надіслав останньому за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор, який заявник використав для підтвердження підписання договору позики.
Відповідно до довідки ТОВ «МІЛОАН» при підписанні документів Відповідач використовувала одноразовий ідентифікатор S32040 (а.с. 25 зворот).
Згідно із визначеними заявою-анкетою умовами, позичальник (Відповідач) отримує кредитні кошти у розмірі 5000 грн з поверненням 29.07.2021, тобто на строк 30 днів. Сума до повернення становить 8250 грн. Одноразова комісія за надання кредиту складає 1000 грн (20 % від суми кредиту). Позивач сплачує проценти за кредитування у розмірі 2250 (1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом).
Шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого електронним повідомленням від ТОВ «МІЛОАН» 29.16.2021 Відповідач підтвердив прийняття умов Договору про споживчий кредит № 4239978 (а.с.20-23), розміщеного в електронному кабінеті Відповідача (далі - Договір), вступивши з Товариством у кредитні правовідносини.
Зі змісту Договору вбачається, що Відповідач при його оформленні зазначив свої персональні дані, зокрема, ідентифікаційний номер, паспортні дані, адресу місця реєстрації (проживання), номер телефону. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого договору на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За умовами договору, кредит надається загальним строком на 30 днів (п.1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 29.07.2021 (п. 1.4).
Згідно з п. п. 1.5.1, 1.5.2, 1.6, 1.7 Договору комісія за надання кредиту становить 1000 грн (20 % суми кредиту). Проценти за користування кредитом: 2250 грн, які розраховуються за ставкою 1,5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована. Особливості нарахування процентів, визначені пунктами 2.2, 2.3 цього Договору.
Пунктом 2.3 договору визначено умови щодо пролонгації кредиту.
Відповідно до пункту 2.4.1 позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого пунктом 1.4, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
У випадку, якщо станом на дату закінчення строку кредитування (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов'язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь кредитодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту (пункт 2.4.2 Договору).
Пунктом 4.2 розділу 4 кредитного договори сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою пунктом 1.6 Договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні частини другої статті 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 Договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до п. 2.1 Договору, на підставі платіжного доручення № 50006129 (а.с. 26) ТОВ «МІЛОАН» 29.06.2021 на картковий рахунок Відповідача було перераховано грошові кошти у розмірі 5000 грн.
Згідно Відомістю про щоденні нарахування та погашення без номера та дати (а.с. 26 зворот, 27) сума заборгованості Відповідача становить 22155 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4750 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 16405 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 1000 грн.
18 жовтня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» і Позивачем укладено договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ, за умовами якого Позивач отримав право грошової вимоги за кредитним договором № 4239978 (а.с. 28 зворот-32).
Згідно із витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 77-МЛ від 09.02.2022 під № 896 у цьому Реєстрі зазначено Відповідача, заборгованість якого становить 22155 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4750 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 16405 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 1000 грн. (а.с. 33).
Факти приймання-передачі заборгованості та її оплати підтверджуються відповідним актом від 18.10.2021 (а.с. 23 зворот) та платіжною інструкцією (а.с. 34).
Листом від 23.06.2025 № 21448592 Позивач звертався до Відповідача з пропозицією позасудового врегулювання спору (а.с. 34 зворот).
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Порядок нарахування процентів визначається ст. 1048 ЦК України, згідно з ч. 1 якої, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За положеннями ч. ч. 1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст. ст. 76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачу при пред'явленні вказаного позову необхідно було довести факти укладення кредитного договору, перерахування коштів позичальнику, неналежного виконання позичальником умов договору та обставини переходу прав вимоги до Позивача як нового кредитора.
На підставі дослідження та оцінки наявних у матеріали справи доказів, аналізу норм законодавства, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого ТОВ «МІЛОАН» надіслало Відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який Відповідач і використав для підтвердження підписання договору позики.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій Відповідачем кредитний договір не був би укладений, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі Відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 01.11.2021 у справі №234/8084/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У цій справі позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених спірним договором, презумпція правомірності якого не спростована.
Факт перерахування Відповідачу коштів підтверджується відповідним платіжним дорученням ТОВ «МІЛОАН», розмір заборгованості підтверджується Відомістю про щоденні нарахування та погашення.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснено Позивачем у межах загального строку кредитування.
Суд доходить висновку, що факт виникнення між Позивачем та Відповідачем кредитних правовідносин, отримання Відповідачем та використання кредитних коштів, утворення заборгованості по оплаті тіла кредиту та процентів підтверджений належними допустимими та достатніми доказами.
Також Позивачем підтверджено факт правонаступництва у питанні стягнення боргу, що виник на підставі укладених договорів факторингу.
Ураховуючи, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку Відповідачем не повернуті, зобов'язання за вказаним договором належним чином Відповідач не виконав, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;
Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати щодо сплати судового збору мають бути покладені на Відповідача.
Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн, надану на підставі договору з адвокатським об'єднанням «Апологет» на підставі договору про надання правової допомоги № 0206 від 02.06.2025 (а.с. 37).
Згідно з актом наданих послуг від 06.07.2025 Позивачу надано послуги на суму 8000 грн. (а.с. 37 зворот).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами у разі недотримання вимог щодо їх співмірності, можливе виключно на підставі клопотання сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт, що відповідає положенням ч. 5 ст. 137 ЦПК України та правовій позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
З огляду на відсутність такого клопотання, заявлені Позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з Відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) заборгованість за Кредитним договором № 4239978 від 29.06.2021 у розмірі 22155 (двадцять дві тисячі сто п'ятдесят п'ять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, Львівська область м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) 8000,00 (вісім тисяч) гривень у відшкодування витрати на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олег КОСЕНКО