Справа № 750/3502/25
Провадження № 3/750/1276/25
23 вересня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Кузнєцова О.О., при секретарі Тарасовець К.В., за участі ОСОБА_1 , його захисника адвоката Ширая А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернігові матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , лікар-терапевт 4 лікарня, м. Чернігів, РНОКПП - НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
06.03.2025 о 07 год. 10 хв. в м. Чернігів по вул. Г.Полуботка, 86, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Qashqai, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager ARND-0026, результат позитивний - 1,61 ‰. Водій з результатом згоден. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що не згоден із висновком про те, що він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Був стомлений після чергування. Від проходження лікарні не відмовлявся. Був під впливом заспокійливих препаратів, які прийняв однократно, бо під кінець чергування виник скандал із колегами. Пив барбовал, корвалол. Ліки давала секретар ВЛК. Чергування нього середа та п'ятниця, тобто заступив на чергування о 19 годині 5 березня і до ранку 6 березня. Вранці 06.03.2025 і виник конфлікт. Після чергування він виїхав із території ТЦК. Назустріч йому їхала поліцейська машина, він подумав, що когось везуть до ТЦК. Поїхав далі, правил дорожнього руху не порушував. Зупинився на вимогу поліцейських. Запитав яка причина зупинки, вони сказали, що є інформація, що водій нетверезий. Стали тиснути, щоб він пройшов Драгер.
Судом була витребувана інформація, яка стала підставою для зупинки ТЗ під керуванням ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_2 , яка працює на посаді медичної сестри ЧМЛ №4 та є секретарем ВЛК, будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення, показала, що з 05.03.2025 по 06.03.2025 працювала із ОСОБА_3 в одному кабінеті в ОМТЦК. Зранку 06.03.2025 ОСОБА_3 звернувся до неї, оскільки йому стало зле після важкого нічного чергування. Було багато документів, дві людини були на встановлення ступеню непрацездатності, за чергування було оглянуто сім осіб, один був психічнохворий. Працювали у напрузі. Приблизно на початку 7 ранку привели призовника і працівники ТЦК спонукали ОСОБА_3 до неправомірних дій. Виник конфлікт, бо ОСОБА_3 відмовився переписувати документи. ОСОБА_3 почав нервувати. Вона йому накапала близько сорока крапель корвалолу, а перед виходом з роботи накапала ще сорок крапель пустирника. Вона поїхала у службовому автомобілі, а ОСОБА_3 рухався за ними в своєму автомобілі. Також свідок вказала, що вона не вивчала дію ліків, які вона давала ОСОБА_3 , на рахутуок того, чи впивають вони на здатність керувати транспортними засобами, чи містять вони в своєму складі алкоголь. Діяла по ситуації, щоб надати швидку допомогу. Щоб протягом чергування ОСОБА_3 вживав алкоголь не бачила. Ознак сп'яніння у нього також не спостерігала.
ОСОБА_1 також доповнив, що він корвалол та пустирник прийняв однократно, не вживав їх постійно. Ліки його заспокоїли. В лікарню на огляд не поїхав, бо було соромно, оскільки він там колись працював. Не знає, чому Драгер показав такий результат. Він не міг чітко контролювати все, що відбувалось. Може допустити, що тест був підроблений.
Адвокат наголосив на тому, що явних ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не було. Він поводив себе адекватно. Вважає, що працівники поліції повинні були доставити в лікарню на огляд.
В судовому засіданні 23.09.2025 було переглянутий відеозапис, доданий до протоколу, та заслухані додаткові пояснення учасників.
ОСОБА_1 пояснив, що подзвонити могли лише працівники ТЦК. Слово «випив» це стосувалось ліків, які йому дала секретар комісії у великій кількості. В лікарню не поїхав, бо там сім років працював, було соромно і дуже був стомлений. Він повинен був випити 450 мг горілки, щоб був такий результат, але б не міг тоді так спілкуватися із поліцейськими.
Адвокат зазначив, що підстав для зупинки не було, ознак сп'яніння об'єктивно нема. Крім того, так ознаки явно не співставні із кількістю проміле. Не зрозуміло, де взялась трубочка для Драгера. Вважає, що на водія був тиск через повідомлення про евакуацію автомобіля, через складання постановив про зупинку ТЗ з порушеннями.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Вина ОСОБА_1 підтверджується Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним відносно ОСОБА_1 , роздруківкою приладу «Drager Alcotest 7510», прилад ARND-0026, тест 527 (проба позитивна 1,61 проміле), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Твердження ОСОБА_1 про те, що йому не пропонували пройти огляд в лікарні спростовується відеозаписом, на якому о 07 год 21 хв та о 07 год 33 хв поліцейський роз'яснює водієві, що в разі відмови від проходження огляду на місці йому буде запропоновано пройти огляд в лікарні, а о 07 год 35 хв також пропонують лікарню.
Суд не вбачає в діях поліцейських тиску на водія, оскільки поліцейськими було роз'яснено причину зупинки як то отримання інформації про те, що водій може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, озвучені були виявлені ознаки, роз'яснено обов'язок проходження огляду, також роз'яснювалось право пройти огляд в лікарні, а також права, передбачені ст. 268 КупАП, та ст. 63 Конституції України.
Крім того, о 07 год 37 хв водій каже про те, що «випив».
Таким чином, ОСОБА_1 , порушуючи вимоги ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи та були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення суд враховує особу ОСОБА_1 , те, що правопорушення, вчинене ним відноситься до грубих правопорушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників, суд вважає за необхідне призначити йому стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Цей вид стягнення є необхідним і достатнім для виховання вищезазначеної особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як нею, так і іншими особами.
ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 130 ч.1, 251, 283, 284, 285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/Чернігів.обл/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA528999980313070149000025001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу - *; 21081300; серія протоколу; № протоколу; ПІБ.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення через Деснянський районний суд міста Чернігова.
Суддя О.О. Кузнєцова