16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/718/25
Провадження № 2/730/351/2025
"23" вересня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Ріхтера В.В.,
з участю секретаря судового засідання Магомедової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: територіальна громада в особі Борзнянської міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визначити йому додатковий строк терміном в три місяці для подання в нотаріальну контору заяви про прийняття за заповітом спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Свої вимоги обґрунтовує тим, що передбачений чинним законодавством строк для прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, оскільки не знав про наявність заповіту відносно нього, так як не є спорідненою особою з ОСОБА_3 за жодним ступенем спорідненості і черговості спадкування.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просив розгляд справи проводити без його участі, заявлені вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідач відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, із заявами, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не звертався. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Третя особа в судове засідання представника не направила, звернувшись до суду з заявою, в якій повідомила, що при винесенні рішення покладається на розсуд суду.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, які не з'явилися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно зі ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким за ст.1220 ЦК України є день смерті особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом положень ст. 3 ЦК України до загальних засад цивільного судочинства належить справедливість, добросовісність та розумність.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та проживала сама в АДРЕСА_1 .
За життя 23 грудня 2000 ОСОБА_3 склала заповіт, в якому належні їй на праві приватної власності земельні ділянки з кадастровими номерами 7420810100:06:000:0330, 7420810100:06:000:1288, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві. Указаний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Борзнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Лукаш Т.М.
У визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк 25.03.2024 до приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Хайлука О.В. із заявою про прийняття спадщини звернулась дочка спадкодавиці ОСОБА_2 .
25.07.2024 приватний нотаріус Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Хайлук О.В. звернувся із запитом до приватного нотаріуса Борзнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Лукаш Т.М. про надіслання копію заповіту ОСОБА_3 від 23.12.2020.
26.07.2024 приватний нотаріус Борзнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Лукаш Т.М. надіслала запитувачу копію вищевказаного заповіту. Проте приватний нотаріус Хайлук О.В. не вчиняв жодних активних дій для розшуку спадкоємця майна згідно вказаного заповіту.
16.09.2024 приватний нотаріус Борзнянського районного нотаріального округу Чернігівської області Хайлук О.В. видав ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, у тому числі на вказані земельні ділянки.
Зазначені обставини підтверджуються копіями заповіту, свідоцтва про смерть, спадкової справи № 22/2024, листами приватного нотаріуса Ніжинського районного нотаріального округу Хайлука О.В. № 128/01-16 від 23.05.2025, завідувача Борзнянської державної нотаріальної контори Артеменка О.О. № 505/01-16 від 28.05.2025.
Згідно зі ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.ст. 1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Даною статтею також визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Особі може бути визначений додатковий строк для прийняття спадщини за рішенням суду лише за умови поважності причини його пропуску. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Водночас, закон не містить застережень, які саме причини є поважними. Відтак визнання поважною причини пропуску строку для прийняття спадщини залежить від обставин конкретної справи і має бути доведено відповідними доказами.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року, справа № 6-1320цс17, а також у постанові від 26 вересня 2012 р. у справі № 6-85цс12.
Суд погоджується з доводами позивача, що після відкриття спадщини він не оформив свої спадкові права через об'єктивні причини. Зокрема, необізнаністю з наявністю заповіту на його користь.
А тому, суд визнає обґрунтованими доводи позивача про те, що він пропустив строк для подачі заяви з поважної причини.
Дані обставини по справі ніким не заперечуються.
У цій справі суд також керується висновками Верховного Суду.
Так, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23.
Як у даній справі зазначила ВП ВС, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом.
Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Після закінчення строку, передбаченого ЦК для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем і відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.
Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.
Повертаючись до обставин справи, що розглядається судом, судом встановлено, що позивач у справі не є спорідненою особою з ОСОБА_3 за жодним ступенем спорідненості і черговості спадкування, що не вимагало від нього вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Одночасно суд враховує й сталу позицію Верховного Суду про те, що неповідомлення нотаріусом спадкоємця про заповіт є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
За матеріалами цивільної справи, в тому числі й заведеної спадкової справи, нотаріус Хайлук О.В., на порушення Закону «Про нотаріат», п. 2.2 гл. 9, пунктів 2.2 і 3.2 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 22 лютого 2012 року № 296/5, не вчинив дій для розшуку спадкоємця, зокрема й засобами публічного оголошення або повідомлення у пресі, якщо йому не було відомо про місце проживання або місце роботи спадкоємця, що також є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини (наприклад, постанова Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі N 703/4978/19).
Таким чином, враховуючи викладені обставини, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими й підлягають задоволенню з ухваленням рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 1216-1223, 1265, 1268-1272 ЦК України, ст.ст. 2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 200, 206, 258-268 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає в АДРЕСА_2 , - задовольнити повністю.
ОСОБА_1 визначити додатковий строк для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 в три місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ріхтер В.В.