Справа № 504/1835/23
Номер провадження 2-а/504/57/25
22.09.2025смт.Доброслав
Суддя Доброславського районного суду Одеської області Литвинюк А. В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Богорел Сергій Володимирович до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Представник позивача звернувся до Комінтернівського (наразі Доброславського) районного суду Одеської області із вказаною позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправними дії Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 23987115) щодо відправлення постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 року для примусового виконання до органу виконавчої служби;
-зобов'язати Департамент транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 23987115) відновити права ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом відкликання від Доброславського відділу державної виконавчої служби в Одеському регіоні Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 35067404) виконавчого документу, а саме - постанови серії ОДП5834384 від 24.06.2022 року з тим, щоб було закінчено виконавче провадження №70220527 на підставі п.10 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 09.05.2023 року справу розподілено судді Барвенку В.К.
Ухвалою судді Барвенка В.К. від 15.05.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою судді Барвенка В.К. від 14.03.2024 року закрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2025 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 , адвоката Богорела С.В. задоволено. Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 14.03.2024 року і постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.04.2025 року справу розподілено судді Барвенку В.К.
Ухвалою судді Барвенка В.К. від 08.04.2025 року задоволено самовідвід судді Барвенка В.К. від повторного розгляду зазначеної справи.
Розпорядженням керівника апарату суду Захар'євої І.В. №463 від 29.04.2025 року призначено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 року справу розподілено судді Литвинюк А.В.
Ухвалою судді від 05.05.2025 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
09.06.2025 року представник ОСОБА_1 , адвокат Богорел С.В. через систему «Електронний суд» звернувся з заявою, якою усунув недоліки, що стали підставою для залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою суду від 17.06.2025 року справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Частиною 5 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судове засідання у справі, призначене на 30.07.2025 року о 11:00 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області, розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2) було відкладено на 22.09.2025 року о 14:30 годині у зв'язку з неявкою сторін.
У судове засідання у справі, призначене на 22.09.2025 року о 14:30 годині в приміщенні Доброславського районного суду Одеської області розташованому за адресою: Одеська область, Одеський район, с-ще Доброслав, вул. Захисників Маріуполя, 51 (зала судових засідань №2) учасники справи не з'явилися.
Про дату, час та місце розгляду справи учасники повідомлялися належним чином, шляхом направлення рекомендованих поштових листів та SMS - повідомлень, що, в свою чергу, підтверджується матеріалами судової справи.
22.09.2025 року представник Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Хитренко В.В. через систему «Електронний суд» звернувся з заявою, в якій просив здійснювати розгляд справи у його відсутність.
Водночас, поштові відправлення, що направлялись на адресу позивача, зазначену в позовній заяві були вручені з позначкою «вручено особисто», тому, суд вважає, що позивач був належним чином повідомлений щодо кожного судового засідання.
Таким чином, зважаючи на неодноразову неявку позивача в судове засідання, суд, керуючись положеннями ст.240 КАС України приходить до висновку, що є підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, який при цьому був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Суд зазначає, що згідно з приписами ч.2 ст.44 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Отже, добросовісність вимагає здійснення процесуальних прав лише з метою, з якою їх було надано.
Згідно з приписами ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання цими правами не допускається.
Приписами ч.5, 6 ст.205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
При цьому, суд звертає увагу, що повторна неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом.
Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення п.1 ст.6 Конвенції, згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. ЄСПЛ у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника.
Оцінюючи поведінку позивача з позиції ЄСПЛ, слід брати до уваги, в тому числі, і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судові засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на особу при реалізації нею своїх прав.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій, пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить ч.5 ст.205 КАС України та п.4 ч.1 ст.240 КАС України, повторна неявка позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 у справі № 756/6049/19.
Згідно правової позиції ЄСПЛ у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16 лютого 2017 року (набуло статусу остаточного 16 травня 2017 року) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Отже, позивач не прибув у судові засідання, призначені на 30.07.2025 року о 11:00 годині та на 22.09.2025 року о 14:30 годині, що свідчить про його небажання приймати участь у судовому процесі.
В свою чергу, судом не встановлено наявність поважних причин для неприбуття позивача у судові засідання. Разом з тим, судом встановлено, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, з огляду на складність справи, обсяг доказів, які підлягають дослідженню та необхідність надання позивачем пояснень щодо обставин, які підлягають доказуванню.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Встановивши, що позивач був належним чином повідомлений про судове засідання та повторно не з'явилися, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, та, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно з ч.4 ст.240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.2,5,9,44,45,55,131,180,181,194,205,229,240 КАС України, суд,
постановив:
Позовнy заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Богорел Сергій Володимирович до Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Литвинюк А. В.