Справа №766/10335/25
Пров. №3/766/3980/25
22.09.2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Рябцева М.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер невідомо,
Відповідно до протоколу серії ААД № 114388 від 05.07.2025 року, ОСОБА_1 05.07.2025 року о 09.20 год. за адресою: М-14 206 км. Одеса- Мелітополь- Новоазовськ, керував транспортним засобом Мітсубісі Паджеро, держномер б/н, при цьому маючи встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови від 25.10.2018 року № 56190660, винесеної Київським відділом ДВС м. Одеса, чим порушив вимоги ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Дії ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч. 3 ст. 126 КУпАП,а саме: керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
ОСОБА_1 в судове засідання 01.09.2025, 22.09.2025 року не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, а також шляхом отримання СМС-повідомлень за номером мобільного телефону, зазначеним в протоколі.
Вимогами ч. 1 ст. 268КУпАПпередбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Законодавством КУпАП встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній участі в її розгляді і недопущенні зловживань наданими правами.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантованийстаттею55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Дотримання балансу між інтересами всіх сторін при розгляді справи покладено на суд, який, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін, також зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством правил та строків розгляду справи
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див. рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Органами, які склали цей протокол на підтвердження вини ОСОБА_1 були надані настпуні документи:
- рапорт;
- довідка про отримання посвідчення водія;
- довідка інспектору сектору адміністративної практики в Херонського РУП ГУНП в Херсонській області про те, що відносно ОСОБА_2 було винесено постанову ДВС про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови від 25.10.2018 року № 56190660, винесеної Київським відділом ДВС м. Одеса,
- витяг з реєстру постанов на боржника обмежених в правах;
- відеоматеріали.
Оцінюючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП слід зважати на таке:
Висновок про допущене порушення зроблено на підставі наявності тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови від 25.10.2018 року № 56190660, винесеної Київським відділом ДВС м. Одеса, отриманим із загальнодоступних джерел.
У той же час матеріали справи не містять безпосередньо зазначену постанову, винесену Київським відділом ДВС м. Одеса про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами від 25.10.2018 року № 56190660. У звязку з чим суд позбавлений можливості перевірити через що та на якій строк була винесена вказана постанова ДВС, та чи була дана постанова була доведена до відома ОСОБА_1 як того вимагає ч. 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до якої копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), зокрема про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам рекомендованим поштовим відправленням.
Оцінюючи конструкцію диспозиції ч. 3 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку, що суб'єктивна сторона вказаного правопорушення має форму умислу, тобто особа, яка керує транспортним засобом повинна усвідомлювати факт свого обмеження у праві керування. В той же час як вбачається в першу чергу з викладеного вище відповіді відомості про отримання ОСОБА_1 постанови відсутні, що робить неможливим дійти висновку про наявність умислу в діях останнього на вчинення вказаного правопорушення.
Крім того матеріали справи не містять безпосередньо постанови від 25.10.2018 року № 56190660. винесеної Київським відділом ДВС м. Одеса про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Тобто, за вказаних обставин відсутня підстава обмеження у праві керування транспортними засобами, на підставі якої був складений протокол про адміністративне правопорушення від 07.01.2025 року.
Оцінюючи встановлені факти, суд враховує окрім викладеного таке.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, уповноваженим органом під час складання протоколу було передчасно зроблено висновок про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
За таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст. 62 Конституції України), суд приходить до висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 126 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 23, 126, 247, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10(десяти)днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
СуддяМ. С. Рябцева