Справа № 603/443/25
Провадження №2-а/603/31/2025
23 вересня 2025 року м. Монастириська
Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Галіяна І. М.,
секретар судового засідання Бішко І. М.,
за участі представника позивача - адвоката Андрусенка І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Андрусенко І. Я., звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 1999 від 14.07.2025 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що оскаржувана постанова протиправна і необґрунтована, винесена з порушенням встановленого порядку накладення адміністративних стягнень, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи про адміністративне правопорушення, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а, отже, не підтверджує наявність адміністративного правопорушення. Так, позивачу ставиться в провину те, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.05.2025 року для уточнення даних, однак повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на вказану дату він не отримував. Вважає, що працівниками пошти було порушено порядок вручення повістки ТЦК про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому він не повинен відповідати за неправомірні дії листоноші. Окрім того, вказує, що у постанові неправильно зазначено, що діями ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", адже відповідне положення у вказаному Законі відсутнє. Також у мотивувальній частині спірної постанови зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, водночас у резолютивній частині постанови його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП. Неправильність формулювання суті адміністративного правопорушення є грубим порушенням вимог КУпАП, яке створює передумови для порушення права особи здійснювати предметний захист. Також зазначає, що позивач не був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, і є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. На підставі наведеного просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 1999 від 14.07.2025 року.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 18.08.2025 року витребувано в ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП на підставі постанови № 1999 від 14.07.2025 року.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 23.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про поновлення позивачу ОСОБА_1 пропущеного строку звернення до суду з цим адміністративним позовом.
Представник позивача - адвокат Андрусенко І. Я. в судовому засіданні підтримав позов з мотивів викладених у ньому, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 1999 від 14.07.2025 року.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 не забезпечив явку представника в судове засідання, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.
Судом встановлено такі обставини.
14.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 відносно позивача ОСОБА_1 винесено постанову про адміністративне правопорушення № 1999, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
За змістом вказаної постанови відповідно до розпорядження № 1729/2015 від 14.04.2025 року, отриманого головою Монастириської міської ради, засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 була направлена повістка № 2015/21 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.30 год 20.05.2025 року для уточнення даних. Зазначену повістку адресат не отримав, вона повернулася з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. ОСОБА_1 на визначену та повідомлену належним чином дату, час та місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з'явився, будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав. В оскаржуваній постанові констатовано, що ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період, та порушив вимоги абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У мотивувальній частині спірної постанови зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, водночас у резолютивній частині постанови його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити з огляду на такі підстави.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають правила військового обліку.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП настає адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які стосуються оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/200 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого надалі неодноразово продовжувався, та який триває дотепер.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За змістом абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з п. п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, військовозобов'язані повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок вручення повісток військовозобов'язаним про необхідність явки до РТЦК та СП регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року (далі - Порядок № 560).
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (п. 21 Порядку № 560).
Пунктами 28, 29 Порядку № 560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. У повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Згідно з п. 34 Порядку № 560 повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Порядок надсилання повісток рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення визначено Правилами надання послуг поштового зв'язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р. (далі - Правила).
В абз. 2 п. 16 цих Правил зазначено, що повістка або у випадках, передбачених законодавством, інший документ про виклик або оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з позначками “Повістка ТЦК», “Вручити особисто».
Відповідно до абз. 2 п. 82 Правил, рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника (абз. 4 п. 82 вказаних Правил).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП).
Згідно з ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Визначаючись з позовом ОСОБА_1 , суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова містить значні протиріччя, які, серед іншого, унеможливлюють чітке визначення об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та його правильну кваліфікацію.
Так, у резолютивній частині спірної постанови його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, водночас у мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Окрім того, слід зазначити, що у постанові вказано, що діями ОСОБА_1 порушено вимоги абз. 7 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію". Натомість ч. 1 ст. 22 цього Закону не поділяється на пункти та містить всього 5 абзаців. Отже, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення відсутнього у Законі України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" положення ст. 22 цього Закону.
Водночас постанова не містить вказівки, які саме правила військового обліку було порушено позивачем, що стало підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
В оскаржуваній постанові ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він не прибув 20.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , будь-яких підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність неприбуття у визначений строк (3 дні від дати прибуття, визначеній у повістці) не надав.
Проте відповідач не надав суду доказів того, що повістка № 2015/21 взагалі надсилалась на адресу позивача засобами поштового зв'язку, а також доказів того, що вказана повістка надсилалась на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, не долучив до справи копії опису вкладення та повідомлення про вручення або поштового відправлення з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки відповідач не надав суду доказів належного інформування ОСОБА_1 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а позивач та його представник заперечують факт надіслання позивачу відповідної повістки, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". У зв'язку з наведеним суд звертає увагу на те, що саме по собі описання вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, викладене в оскаржуваній постанові, не може бути належним доказом вчинення позивачем такого порушення.
Окрім того, відповідач не надав витребувані судом матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. У зв'язку з цим у справі також відсутні докази належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адмінвідповідальності. А тому суд вважає слушними доводи позивача про порушення порядку розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зокрема у частині забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 268 КУпАП.
Підсумовуючи наведені обставини, суд зазначає, що формулювання суті правопорушення повинно бути чітким та конкретним, однак при винесені оскаржуваної постанови вказаних вимог не було дотримано. Зі змісту спірної постанови неможливо встановити в чому саме обвинувачується позивач. Вищенаведене, на переконання суду, позбавляє позивача можливості здійснювати предметний захист.
Окрім того, суд приходить до переконання, що при винесені оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 не було дотримано встановленого законом порядку її винесення, а тому вона підлягає скасуванню у судовому порядку з підстав порушення процедури розгляду адміністративного матеріалу.
У висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 18.11.2021 року (справа № 185/8460/16-а) та від 30.08.2022 року (справа № 683/743/17), скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме відповідач як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний доказувати правомірність оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Однак зазначених вимог відповідачем не виконано.
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Окрім того, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, що передбачено ч. 4 ст. 159 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, зважаючи на неподання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 слід задовольнити, скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 1999, а справу направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ч. 1 ст. 139 КАС України, з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 159, 246, 255, 286 КАС України, ст. ст. 251, 258, 280, 283, 286 КУпАП, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 1999 від 14.07.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити.
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Головуючий суддя І. М. Галіян