Справа № 199/12519/25
(1-кп/199/1222/25)
іменем України
19.09.2025 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі:
судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12025053230000217 відносно:
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Богодухів Харківської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 29.01.2013 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, на підставі ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки;
2) 11.03.2014 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Ухвалою Октябрського районного суду міста Харкова від 03.02.2016 вирок суду від 11.03.2014 змінений, зараховано строк попереднього ув'язнення з 11.03.2014 по 11.04.2013. Звільнення: 26.07.2016 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 23 дні;
3) 15.05.2019 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці. Звільнення: 16.12.2019 по відбуттю строку покарання;
4) 13.02.2023 Дзержинським районним судом міста Харкова за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Звільнення: 05.09.2024 умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом, невідбутий строк 3 роки 2 місяці 14 днів,
який обвинувачується у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
Відповідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2025 № 49 солдата ОСОБА_2 призначено на посаду стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов'язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 (далі - Переліку), що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.
Згідно з вимогами ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого № 770 постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.
Відповідно до списку 1 таблиці наказу Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.
Проте, в порушення зазначених вимог законодавства, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, солдат ОСОБА_2 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, за наступних обставин.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
Солдат ОСОБА_2 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді стрільця 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» і ст. 1, 4, 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», 19.07.2025 близько 12:30 години, більш точний час не встановлено, ОСОБА_2 , проходячи в м. Добропіллі Покровського району Донецької області біля вулиці Ізотова на землі знайшов поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження. Розуміючи, що в даному поліетиленовому пакеті наркотичний засіб, ОСОБА_2 , підняв його з землі та поклав до лівої кишені одягнутих на ньому штанів, таким чином, незаконно придбав та почав незаконно зберігати при собі наркотичний засіб, для особистого вживання, без мети збуту.
19.07.2025 близько 13:00 години ОСОБА_2 , маючи при собі поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження, перебуваючи біля будинку № 8 мікрорайон Сонячний місто Добропілля Покровського району Донецької області, був зупинений працівниками поліції, з метою перевірки документів посвідчуючих особу, на підставі ст. 32 Закону України «Про національну поліцію», під час чого останній повідомив, що в нього при собі мається наркотичний засіб.
В подальшому, в період часу з 13:50 години по 14:16 годину з письмового дозволу ОСОБА_2 , у присутності двох понятих, був проведений огляд місця події, в ході якого останній добровільно дістав з лівої кишені, одягнутих на ньому, штанів для огляду поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження масою - 32,81 г, яка містить канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежений. Маса канабісу становить 29,59 г, який він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 , які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
До обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані: письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності його захисника ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, зазначеними вище, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
За результатами дослідження змісту відповідної заяви та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів в тому, що зазначена заява обвинуваченого є усвідомленою, відповідає його внутрішній волі, а його процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на нього.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлені в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування обставини не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальний проступок, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, раніше неодноразово судимий, неодружений, військовослужбовець військової служби за контрактом, стрілець 1 штурмового спеціалізованого відділення 3 штурмового спеціалізованого взводу 6 штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання на ОСОБА_2 скарг не надходило.
Згідно службової характеристики за час проходження служби в займаній посаді зарекомендував себе негативно. До виконання службових обов'язків відноситься посередньо. Не являється взірцем виконання військового обов'язку. Високою особистою відповідальністю за доручену справу не відмічається. Не працює над підвищенням свого професійного рівня. У роботі проявляє неорганізованість. Не може досягти намічених цілей та якісного виконання поставлених завдань. Не орієнтується та діє невпевнено в екстремальних ситуаціях. Не здатний до розумного ризику. Не вміє виділяти головний напрямок при вирішенні поставлених завдань. По характеру мовчазна, неврівноважена, безтактовна людина. У професійному відношенні підготовлений задовільно. Не удосконалює свої професійні знання. Не вміє застосовувати надбані знання на практиці. У військовому колективі веде себе замкнуто, нерішуче і своїми діями не допомагає виконанню поставлених задач. Має хорошу теоретичну та професійну підготовку, яку отримав під час навчання. Статути Збройних Сил України, накази та настанови не знає та не орієнтується в їхніх вимогах в своїй службовій діяльності. Фізично розвинутий задовільно, в стройовому відношенні неохайний. Державну таємницю зберігати не вміє.
Згідно медичних документів ОСОБА_2 під час проходження військової служби звертався за медичною допомогою внаслідок отриманих вогнепальних осколкових поранень, у зв'язку із чим проходив тривале стаціонарне лікування.
Визначаючи вид покарання, яке можливо призначити обвинуваченому, суд виходить з того, що санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає такі види покарання:
- штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- виправні роботи на строк до двох років;
- пробаційний нагляд на строк до п'яти років;
- обмеженням волі на строк до п'яти років.
Підстав для призначення обвинуваченому покарання у виді штрафу не вбачається, оскільки такий вид покарання з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, обставин вчинення проступку та його наслідків, не буде співмірним меті його застосування.
Згідно ч. 2 ст. 57 КК України виправні роботи не застосовуються до військовослужбовців.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 є військовослужбовцем, тому у відповідності до ч. 2 ст. 57 КК України щодо нього неможливо призначити покарання у виді виправних робіт.
У відповідності до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до військовослужбовців строкової служби.
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді пробаційного нагляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно ч. 3 ст. 90 КК України якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком слід вважати: при умовно-достроковому звільненні від покарання - частину покарання, від якої засуджений був фактично звільнений.
Невідбутою частиною покарання за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.02.2023 є позбавлення волі строком: 3 роки 2 місяці 14 днів.
Відповідно до п.п. а-1) п. 1) ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.02.2023. Тому остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити за сукупністю вироків, на підставі вимог ч. 1 ст. 71 з урахуванням п.п а-1) п. 1) ч. 1 ст. 72 КК України, шляхом повного приєднання до покарання за даним вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком, у зв'язку з чим призначене покарання повинно бути визначено із реальним його відбуттям.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки обвинуваченого.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Питання про відшкодування витрат на залучення експерта суд вирішує у відповідності до приписів ст. 122, 124 КПК України.
Керуючись ст. 369, 371-374, 382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк один рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, з урахуванням п.п. а-1) п. 1) ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 13.02.2023 та остаточно призначити ОСОБА_2 до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк три роки вісім місяців чотирнадцять днів.
Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обчислювати з моменту його затримання на виконання даного вироку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в сумі 2228 (дві тисячі двісті двадцять вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок.
Речовий доказ: канабіс, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено (квитанція № 11783) - знищити.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок в іншій частині може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1