23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №420/31025/23
адміністративне провадження №К/990/28469/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Уханенка С. А.,
перевіривши касаційну скаргу адвокатки Калиніної Анастасії Олександрівни, яка діє в інтересах
ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року
у справі № 420/31025/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух), третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Украероруху, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 24.02.2022 року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» з 24.02.2022 року по 31.01.2023року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 - за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 500000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 31.01.2023року додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а з 15.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 30.04.2023, з 01.05.2023 по 09.05.2023 за безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії, в розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року - скасовано та ухвалено нове рішення суду, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2025 року касаційну скаргу адвокатки Калиніної Анастасії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишено без руху та надано заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням та обґрунтуванням наявності виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
18 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі Верховного Суду від 08.08.2025 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
В обґрунтування скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 лютого 2024 року № 320/2090/23 та від 07 березня 2024 року № 320/10293/22 щодо додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Разом з тим скаржник посилається на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 року у зразковій справі №640/13029/22.
Слід зазначити, що відступ - це інший підхід до застосування тієї ж норми права у подібних правовідносинах, щодо якої такий висновок сформовано.
Крім того, необхідність відступу від висновку, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду має виникати з певних визначених об'єктивних причин і такі причини повинні бути чітко визначені та аргументовані скаржником при посиланні на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України.
Обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду можуть бути, зокрема, зміна законодавства; зміни у правозастосуванні, зумовлені розширенням сфери застосування певного принципу права або ж зміною доктринальних підходів до вирішення питань, необхідність забезпечити єдність судової практики у застосуванні норм права тощо.
Також причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, помилковість тощо).
Обґрунтування необхідності відступлення від висновку, сформованого Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/13029/22, зводиться до твердження скаржника про нерелевантність даних висновків до доданої справи. Так скаржник вказує у касаційній скарзі, що застосування висновку Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №640/13029/22 до даної справи є суто формальним підходом, який нівелює суть несення позивачем військової служби та виконання ним бойових завдань.
Отже, скаржник не вказує необхідність відступлення від висновків, сформованих у справі №640/13029/22. Так доводи останнього зводяться до незгоди з застосуванням висновків Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2024 року у зразковій справі №640/13029/22 до даної справи, що не є належним обґрунтуванням для відступлення від висновку щодо застосування норми права.
З огляду на вищенаведене, Суд вважає недоведеним посилання скаржника на пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Також скаржник посилається на підпунктів а), в) пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу та зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яка має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Так позивач зазначає, що існує суперечливий підхід до застосування однієї й тієї ж норми права, що потребує формування єдиного висновку. Крім того, справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки зачіпає його конституційне право на соціальний захист та отримання грошового забезпечення як діючого військовослужбовця, що є учасником бойових дій. Відмова у виплаті додаткової винагороди не лише нівелює суть несення військової служби, але й суперечить принципам соціальної підтримки захисників України. Також скаржник зазначає, що питання виплат додаткової грошової винагороди військовослужбовцям в умовах воєнного стану - становить значний суспільний інтерес, оскільки є одним із найгостріших та найважливіших у сучасному українському суспільстві. Воно виходить за рамки відомчого регулювання і набуває фундаментального суспільного значення, оскільки відображає цінності держави, рівень її відповідальності перед громадянами та є ключовим фактором національної безпеки. Ці виплати сприймаються не просто як премія, а як компенсація за підвищений ризик для життя і здоров'я, що є питанням справедливості та вдячності. Будь-які затримки або суперечливі трактування правових норм щодо цих виплат викликають значний суспільний резонанс, що підкреслює їхню важливість як морального та матеріального стимул
Проаналізувавши доводи касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження, визначених статтею 328 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи є достатньо обґрунтованими та потребують перевірки.
Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, а також підпунктів а, в) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Розгляд даної касаційної скарги відбувся після виходу з відпустки судді-доповідача.
Керуючись статтями 328-330, 334, 335, 338 КАС України, -
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Калиніної Анастасії Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі № 420/31025/23.
Витребувати із Одеського окружного адміністративного суду справу № 420/31025/23.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
С. А. Уханенко