23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №120/325/23
адміністративне провадження № К/990/14996/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №120/325/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 16.01.2023 повернув позивачу позовну заяву.
Позивач оскаржив таку ухвалу суду в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.04.2023 повернув апеляційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №120/325/23.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного Суду від 10.08.2023 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2023, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
10.04.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №120/325/23, передати справу для продовження апеляційного розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2025 касаційну скаргу позивача було залишено без руху та надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції: документ про сплату судового збору на суму 3 028, 00 грн. або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України №3674-VI, з поданням відповідних доказів; клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з обґрунтуванням та підтвердженням поважності причин пропуску такого строку належними доказами; копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на десять днів з дня отримання копії ухвали.
Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.
Також, роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині подання клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Від ОСОБА_1 19.08.2025 надійшла заява щодо виконання ухвали від 29.04.2025, до якої позивач долучив на свій запит від 26.05.2025 лист-відповідь Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025. У вказаному листі-відповіді зазначено, з-поміж іншого, що супровідним листом від 25.02.2025 №120/325/23/7206/2025 копію запитуваної ухвали суду від 10.08.2023 було направлено на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) за трек-кодом 0610234577606, згідно з яким зазначене поштове відправлення було вручено особисто позивачу 08.03.2025.
Так, частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслений характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, передусім щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Водночас Суд звертає увагу, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Cуд зазначає, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги, не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
В обґрунтування доводів про поновлення строку скаржник посилається, що на особистому прийомі у голови Сьомого апеляційного адміністративного суду, позивач отримав відповідь на свій запит, зокрема, що ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 йому направлялась. Також позивач долучив лист-відповідь Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2025. У вказаному листі-відповіді зазначено, з-поміж іншого, що супровідним листом від 25.02.2025 №120/325/23/7206/2025 копію запитуваної ухвали суду від 10.08.2023 було направлено на поштову адресу позивача ( АДРЕСА_1 ) за трек-кодом 0610234577606, згідно з яким зазначене поштове відправлення було вручено особисто позивачу 08.03.2025.
В той же час, наведені скаржником підстави пропуску строку не можуть бути визначені судом, як непереборні чи такі, що не залежали від його волевиявлення та встановлення внутрішніх організаційних моментів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків. Слід зазначити, що позивач як сторона у справі зобов'язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, зазначені скаржником в клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження доводи не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі та не підтверджені належними доказами.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання повторної касаційної скарги пройшло три місяці, доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими та не можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску строку, встановленого КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 329, 333 КАС України,
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №120/325/23.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 у справі №120/325/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді: А.Ю. Бучик
С.М. Чиркін