23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №320/7701/21
адміністративне провадження № К/990/40711/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 320/7701/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, порушену
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Ганечко О.М., суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В.,
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДПС у Київській області від 23.04.2021 № 12-д про накладення дисциплінарного стягнення на заступника начальника Броварського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказує про безпідставність накладеного дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки, на думку позивача, відповідач порушив норми частини першої статті 65 та частини першої статті 74 Закону України «Про державну службу», під час дисциплінарного провадження комісією не встановлено його вини (протиправної винної дії або бездіяльності), обставин справи, не враховано пом'якшуючих обставин та не надано належних та допустимих доказів про наявний витік інформації з АІС «Податковий блок».
2.1. Крім того позивач зазначав, що дисциплінарне правопорушення, яке інкримінують йому, вчинене орієнтовно у листопаді 2020 року, тобто, при проходженні ним служби у ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), а тому ініціювати дисциплінарне провадження повинно було ГУ ДПС у Київській області з кодом ЄДРПОУ 43141377. Разом із тим, дисциплінарне провадження ініційовано вже новим органом ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС у Київській області від 23.04.2021 № 12-д про накладення дисциплінарного стягнення на заступника начальника Броварського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Київській області ОСОБА_1.
4. Не погодившись із вказаним рішенням Київського окружного адміністративного суду, ГУ ДПС у Київській області звернулося із апеляційною скаргою.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали, шляхом надання доказів, які підтверджували б поважність причин пропуску строку подання апеляційної скарги.
5.1. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції вказав, що з апеляційною скаргою відповідач звернувся 11.08.2023 (що підтверджується штампом на конверті), тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та просив поновити строк, стверджуючи, що копію рішення суду першої інстанції від 18.04.2023 отримано ГУ ДПС у Київській області 14.07.2023.
5.2. Шостий апеляційний адміністративний суд дослідив, що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, в якому зазначено, що документ в електронному вигляді - рішення у порядку письмового провадження від 18.04.2023 по справі № 320/7701/21 було доставлено ГУ ДПС у Київській області, як відокремленому підрозділу Державної податкової служби України в його електронний кабінет 21.04.2023.
5.3. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що апелянт мав бути обізнаний про результат розгляду спору та звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 18.04.2023 лише 11.08.2023, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
6. На усунення недоліків апеляційної скарги відповідач надіслав клопотання у якому вказав про те, що відповідно до даних ІКС «Управління документами» рішення від 18.04.2023 по справі надійшло 14.07.2023 та зареєстровано за вх. №19065/5, а в системі Електронний суд рішення не відображалося у зв'язку з періодичними технічними збоями в роботі цієї системи, на підтвердження чого надав лист Управління організації роботи до Управління правового забезпечення ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2023.
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 цей суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023.
7.1. Відмовляючи ГУ ДПС у Київській області у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржник не надав документального підтвердження (акта тощо) про невідображення в системі Електронний суд надісланого рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та повторно вказав, що у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, в якому зазначено, що документ в електронному вигляді - рішення у порядку письмового провадження» від 18.04.23 по справі №320/7701/21 було доставлено відповідачу - 21.04.2023.
7.2. За вказаних обставин Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що апелянт мав бути обізнаний про результат розгляду спору та не надав доказів на підтвердження поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги і наявності об'єктивних причин неможливості звернутись з апеляційною скаргою вчасно, а підстави для поновлення строку є непідтвердженими.
7.3. На підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
8. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, звернулося до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023 у справі № 320/7701/21.
8.1. На обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, з мотивів незгоди з оцінкою судом апеляційної інстанції про неповажність наведених ГУ ДПС у Київській області причин поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.
9. Ухвалою Суду від 11.12.2023 касаційну скаргу ГУ ДПС у Київській області залишено без руху, а ухвалою від 15.01.2024 відкрито касаційне провадження (№ К/990/40711/23) за цією касаційною скаргою та витребувано справу №320/7701/21 з Київського окружного адміністративного суду.
10. У зв'язку із не надходженням справи № 320/7701/21 з Київського окружного адміністративного суду, ухвалами Суду від 26.04.2024, 13.08.2024 та 23.01.2025 справу витребувано повторно.
11. Згідно з довідкою про доставку електронного листа документ в електронному вигляді - касаційна скарга від 04.12.2023 по справі № 320/7701/21 надіслана ОСОБА_1 06.12.2023, а ухвала про відкриття касаційного провадження доставлена до електронного кабінету позивача 16.01.2024 о 19:56. Правом подати відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не скористався, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
12. Ухвалою Суду від 22.09.2025 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Оцінка Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
13. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
14. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Згідно з частиною п'ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету -рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
16. Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
17. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
18. За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
19. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
20. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
21. Відповідно до приписів статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
21.1. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
21.2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
21.3. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
22. Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
23. Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
24. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
25. Отже, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
26. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
27. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб'єктів адміністративного судочинства.
28. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
29. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов'язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
30. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
31. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
32. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
33. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
34. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
35. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
36. Водночас, обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
38. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
39. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
40. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
41. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
42. Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
43. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
44. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
45. Суд вважає за необхідне надати оцінку дотриманню процесуального закону також при ухваленні рішення від 19.10.2023, оскільки суд апеляційної інстанції відмовив у відкриття апеляційного провадження саме у зв'язку із тим, що скаржник у строк, визначений судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
46. За обставинами цієї справи, суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, виходив з того, що апелянт мав бути обізнаний про результат розгляду спору, проте з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 звернувся лише 11.08.2023, з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому суд вказав, що відповідно до довідки про доставку електронного листа, оскаржуване рішення суду, яке було ухвалене в порядку письмового провадження, доставлене в Електронний кабінет ГУ ДПС у Київській області 21.04.2023.
47. Оцінюючи доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження в ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження від 01.11.2023, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не надав документів на підтвердження неотримання в системі Електронний суд рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позаяк в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа, в якому зазначено, що документ в електронному вигляді - рішення у порядку письмового провадження від 18.04.2023 по справі № 320/7701/21 було доставлено відповідачу - 21.04.2023.
48. За відсутності документального підтвердження факту наявності технічних збоїв у роботі системи Електронний суд Шостий апеляційний суд не вважав, що такі доводи ГУ ДПС у Київській області можуть бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та керуючись пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України, відмовив у відкритті апеляційного провадження. При цьому апеляційний суд вказав, що наданий на усунення недоліків апеляційної скарги лист Управління організації роботи до Управління правового забезпечення ГУ ДПС у Київській області від 25.10.2023 не містить інформації яка б підтвердила доводи апелянта про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
49. Тож апеляційний суд виснував, що 21.04.2023 скаржник був обізнаний про ухвалення рішення судом першої інстанції від 18.04.2023, а з апеляційною скаргою він звернувся з пропуском строку на апеляційне оскарження (11.08.2023), й доводи ГУ ДПС у Київській області про те, що оскаржуване рішення Київського окружного адміністративного суду надійшло відповідачу 14.07.2023, таких висновків не спростовують.
50. За доводами касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області, як убачається з її змісту, скаржник переконує, що суд апеляційної інстанції в порушення норм процесуального права формально підійшов до оцінки наведених підстав та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження.
51. Суд уважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням відсутності відповідних доказів щодо неотримання відповідачем рішення суду першої інстанції в електронному кабінеті 21.04.2023 позаяк такі доводи спростовані довідкою відповідального працівника Київського окружного адміністративного суду (том 2 а/с 139).
52. У цьому контексті варто зауважити, що з аналізу частин п'ятої, шостої статті 251 КАС України випливає, що учасникам справи (їхнім представникам), які мають офіційні електронні адреси, судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі.
53. Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку (частина перша, четверта, шоста статті 18 КАС України).
54. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).
55. 17.08.2021 Вища рада правосуддя рішенням № 1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
56. У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв'язку.
57. За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.
58. Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
59. Пунктом 42 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
60. Отже доводи ГУ ДПС у Київській області про отримання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 у справі № 320/7701/21 14.07.2023 і реєстрацію цього документа за вх. № 19065/5 та посилання скаржника на наявність технічних перебоїв у роботі системи Електронний суд за відсутності документального підтвердження такого факту, не вказують на наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
61. Інші доводи касаційної скарги ГУ ДПС у Київській області стосуються незгоди із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023, проте предметом касаційного перегляду у цій справі є ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2023.
62. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, за відсутності причин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
63. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
64. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
65. Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
66. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби, залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов