22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/433/25
адміністративне провадження №П/990/433/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Білоуса О.В., Ханової Р.Ф., Гончарової І.А., Хохуляка В.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
15.09.2025 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ЄДРПОУ 37316378, Україна, місто Київ, вулиця Липська, будинок, 18/5, 01601), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вища рада правосуддя (ЄДРПОУ: 00013698, адреса: м. Київ, вул. Студентська, 12-А, 04050), у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 123/ас-25 від 26.06.2025, яким вирішено: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_2 набрала 744,25 бала; визнати ОСОБА_2 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді;
2) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 141/ас-25 від 03.07.2025, яким вирішено: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_3 набрав 750,4 бала; визнати ОСОБА_3 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді;
3) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 153/зп-25 від 13.08.2025 про затвердження рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23, в частині включення до затвердженого рейтингу згідно з додатком до рішення: ОСОБА_3 як кандидата який посів 1 місце в рейтингу з загальним балом за результатами кваліфікаційного оцінювання 750,40; ОСОБА_2 як кандидатки, яка посіла 5 місце в рейтингу з загальним балом за результатами кваліфікаційного оцінювання 744,25;
4) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 158/зп-25 від 15.08.2025 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, в частині визначення переможців згідно з додатком до рішення: ОСОБА_2 як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду (пункт 4 додатку); ОСОБА_3 як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду (пункт 32 додатку);
5) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 358/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_3 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду;
6) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 342/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду;
7) визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 337/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено заяву ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Північного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2025 року залишити без розгляду;
8) зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Олендера І.Я. (головуючий суддя), Гончарової І.А., Юрченко В.П., Ханової Р.Ф., Бившевої Л.І.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (повторний автоматизований розподіл проведено у зв'язку з відрядженням суддів Юрченко В.П. та Бившевої Л.І., які перебувають у складі колегії суддів) від 22.09.2025 визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Олендера І.Я. (головуючий суддя), Білоуса О.В., Ханової Р.Ф., Гончарової І.А., Хохуляка В.В.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, Верховний Суд зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 «У справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини)» Конституційний Суд України зазначив: «права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України».
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 зазначив: «поняття «охоронюваний законом інтерес», який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» має один і той же зміст».
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини для того, щоби мати можливість звернутися за захистом до суду особа має довести, що вона є жертвою порушення прав. Щоби претендувати на статус жертви такого порушення, оспорюваний захід має безпосередньо зашкодити особі (рішення «Аксу проти Туреччини» [Aksu v. Turkey] пункт 50; «Берден» [Burden v. the United Kingdom] пункт 33; «Тенасе проти Молдови» [Tгnase v. Moldova]).
Тобто, наведені вище нормативні положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах.
Також, Суд звертає увагу, що ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
За приписами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.
Таким чином, Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Окрім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.
Позивач у позовній заяві, серед іншого, заявив вимоги про: визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 123/ас-25 від 26.06.2025, яким вирішено: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_2 набрала 744,25 бала; визнати ОСОБА_2 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 141/ас-25 від 03.07.2025, яким вирішено: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_3 набрав 750,4 бала; визнати ОСОБА_3 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 153/зп-25 від 13.08.2025 про затвердження рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23, в частині включення до затвердженого рейтингу згідно з додатком до рішення: ОСОБА_3 як кандидата який посів 1 місце в рейтингу з загальним балом за результатами кваліфікаційного оцінювання 750,40; ОСОБА_2 як кандидатки, яка посіла 5 місце в рейтингу з загальним балом за результатами кваліфікаційного оцінювання 744,25; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 158/зп-25 від 15.08.2025 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, в частині визначення переможців згідно з додатком до рішення: ОСОБА_2 як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду (пункт 4 додатку); ОСОБА_3 як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду (пункт 32 додатку); визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 358/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_3 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 342/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.
Суд зазначає, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правовідносин, у вказаній частині оскаржуваних ним рішень, такі є правовими актами ненормативного характеру / актами індивідуальної дії (стосується результатів конкретних осіб в частині проведеного конкурсу, застосовані та/або будуть застосовані виключно до зазначених осіб) та, відповідно, не породжують для позивача і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом у вказаній частині.
Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позивач не має права оскаржувати вказані рішення в частині заявлених ним позовних вимог, у зв'язку з чим у цій частині Суд відмовляє у відкритті провадження у справі.
Щодо позовних вимок ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 337/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено заяву ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Північного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2025 року залишити без розгляду та зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду, Верховний Суд установив, що в цій частині позовну заяву подано із додержанням вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексом адміністративного судочинства України, та з дотриманням установленого законом строку звернення до суду. Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України та в силу вимог статей 257, 266 цього Кодексу підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п'яти суддів.
Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 337/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено заяву ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Північного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2025 року залишити без розгляду та зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду. Оцінка наведених позивачем доводів не потребує усних пояснень сторін та виклику учасників справи. Відповідач, у свою чергу, має право подати відзив на позов, у якому може навести усі необхідні та достатні, на його погляд, заперечення проти позову.
Ураховуючи зазначене та вимоги частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Верховний Суд звертає увагу, що учасники справи, на підставі положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України не позбавлені права звернутися з клопотанням під час судового розгляду справи, подавати заяви, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні встановлені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України та містять строки подання сторонами: відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень проти відповіді на відзив, а також пояснень третьої особи щодо позову або відзиву.
За змістом пунктів 8, 9 та 11 частини дев'ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суд в ухвалі про прийняття позовної заяви до розгляду зазначає: строк для подання відповідачем відзиву на позов; строки для подання відповіді на відзив та заперечення, якщо справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження; веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
ОСОБА_1 у позовній заяві також зазначає про необхідність залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вищу раду правосуддя України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Суд зазначає, що оскільки Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі лише в частині вимог позивача про визнання протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 337/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено заяву ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Північного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2025 року залишити без розгляду та зобов'язання Вищу кваліфікаційну комісію суддів України внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду, клопотання позивача про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вищу раду правосуддя України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 5, 22, 49, 160, 161, 170, 171, 248, 257, 258, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 123/ас-25 від 26.06.2025, яким вирішено: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_2 набрала 744,25 бала; визнати ОСОБА_2 такою, що підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 141/ас-25 від 03.07.2025, яким вирішено: визначити, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного господарського суду ОСОБА_3 набрав 750,4 бала; визнати ОСОБА_3 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному господарському суді; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 153/зп-25 від 13.08.2025 про затвердження рейтингу кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23, в частині включення до затвердженого рейтингу згідно з додатком до рішення: ОСОБА_3 як кандидата який посів 1 місце в рейтингу з загальним балом за результатами кваліфікаційного оцінювання 750,40; ОСОБА_2 як кандидатки, яка посіла 5 місце в рейтингу з загальним балом за результатами кваліфікаційного оцінювання 744,25; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 158/зп-25 від 15.08.2025 про визначення переможців конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних господарських судах в межах конкурсу, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, в частині визначення переможців згідно з додатком до рішення: ОСОБА_2 як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду (пункт 4 додатку); ОСОБА_3 як переможця конкурсу на зайняття вакантної посади судді Північного апеляційного господарського суду (пункт 32 додатку); визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 358/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_3 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду; визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 342/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено внести до Вищої ради правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_2 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Вищу раду правосуддя України, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в частині позовних вимог про: визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 337/ас-25 від 15.08.2025, яким вирішено заяву ОСОБА_1 про намір претендувати на посаду судді Північного апеляційного господарського суду від 15 серпня 2025 року залишити без розгляду; зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України внести Вищій раді правосуддя рекомендацію про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Північного апеляційного господарського суду.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.
Призначити справу для розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами в строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача (з уваги на доводи викладені у позовній заяві), а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу тривалістю п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, пояснення та заперечення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Повідомити учасників справи, що інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.
Повідомити учасників справи, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України, може застосувати заходи процесуального примусу.
Повідомити учасникам справи, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію цієї ухвали надіслати сторонам.
В частині відмови у відкритті провадження у справі, ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття.
В частині відкриття провадження у справі, ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
І.Я.Олендер
О.В. Білоус
Р.Ф. Ханова
І.А. Гончарова
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду