23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №640/11264/22
адміністративне провадження № К/990/36643/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Бучик А.Ю., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №640/11264/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У 2022 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2018, що враховується для перерахунку пенсій з 01.01.2018, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсій забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2018, із застосуванням 54 тарифного розряду, що враховується для перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсій забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 1 січня 2018 року без обмеження пенсії максимальним розміром на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 9 829,00 грн. (довідка відповідача-1 від 14.01.2020 №ВСЗ/3569/1); оклад за військовим званням - 1 564,00 грн. (довідка відповідача-1 від 14.01.2020 №ВСЗ/3569/1); надбавка за вислугу років (50%) - 5 697,00 грн. (довідка відповідача-1 від 14.01.2020 №ВСЗ/3569/1); надбавка за особливості проходження служби (100%) - 17 090,00 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%) - 1 474,35 грн.; премія (25% грошового забезпечення) - 8 913,60 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення, станом на 05.03.2018, для перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року, без обмеження максимальним розміром з одночасним нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Київського адміністративного суду 20.09.2024, яке набрало законної сили 20.11.2024, позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09..04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, станом на 01.03.2018 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення позивача на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, станом на 01.03.2018, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018.
У решті позовних вимог відмовлено.
23.09.2024 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2018, із застосуванням 54 тарифного розряду з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 9829,00 грн. (довідка відповідача-1 від 14.01.2020 №ВСЗ/3569/1); оклад за військовим званням - 1 564,00 грн. (довідка відповідача-1 від 14.01.2020 №ВСЗ/3569/1); надбавка за вислугу років (50%) - 5 697,00 грн. (довідка відповідача-1 від 14.01.2020 №ВСЗ/3569/1); надбавка за особливості проходження служби (100%) - 17090,00 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (15%) - 1474,35 грн.; премія (25% грошового забезпечення) - 8913,60 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025, заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення задоволено, відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018 із зазначенням конкретних сум додаткових видів грошового забезпечення у відсотковому співвідношенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №640/11264/22 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 залишено без змін.
04.09.2025 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №640/11264/22, ухвалити нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Однак, у касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки.
Натомість, доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм законодавства України, а також переоцінки доказів, досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, і ґрунтуються на незгоді з висновками цих судів щодо їхньої оцінки. Суд, зазначає, що переглядаючи справу У касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх.
Разом з тим, щодо посилання скаржника на наявність підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Суд вказує, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі вказаної норми КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Суд наголошує, що подібність правовідносин означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, їхніх повноважень, об'єкта, предмета правового регулювання відносин, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їхньої подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Таким чином, з огляду на недостатнє обґрунтування скаржником у касаційній скарзі посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а також враховуючи те, що наведені скаржником постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті з урахуванням різних фактичних обставин справи, у різні періоди часу та з урахуванням різного законодавчого регулювання та його застосування, колегія суддів вважає недоведеною наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд не приймає посилання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.03.2024 у справі №380/19324/23, оскільки у спірних правовідносинах відповідачем не видавались оновлені довідки, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог, заявлених наперед.
Окрім того, як вже вище зазначалося судами попередніх інстанцій, ІНФОРМАЦІЯ_3 рішення Київського адміністративного суду 20.09.2024, яке набрало законної сили 20.11.2024, в добровільному порядку ще не виконано, відповідно, вказані позовні вимоги позивача є передчасними та не підлягають задоволенню.
Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
КАС України передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися в касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у взаємозв'язку із підставами визначеними пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності відповідно до підпунктів «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 у справі №640/11264/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді А.Ю. Бучик
В.М. Шарапа