23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 240/23078/24
адміністративне провадження № К/990/21093/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач - Стародуб О.П.,
судді: Єзеров А.А., Бевзенко В.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 (суддя Шувалова Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 (судді Капустинський М.М., Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.)
у справі №240/23078/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 26.08.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити їй перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 26.08.2024.
В обґрунтування позовних вимог покликалась на те, що з 01.12.2012 їй була призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 26.08.2024 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак при призначені пенсії за віком відповідачем протиправно не застосовано показники середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Деснянським РВ ГУ МВС України в м. Києві 13.11.2001.
З 10.10.2012 позивачці призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом з пенсійної справи позивачки.
Як вбачається з протоколу про перерахунок пенсії від 02.09.2024, позивачці з 26.08.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вид перерахунку зазначено - перехід з виду на вид. Застосовано середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2014-2016 роки.
Відповідач листом від 18.10.2024 № 0600-0202-8/132583 повідомив позивачці на її заяву від 14.10.2024, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.10.2012 по 25.08.2024 отримувала пенсію по інвалідності, а з 26.08.2024 позивачку переведено на пенсію за віком, розмір якої обчислено за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Також вказаним листом повідомлено, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 у зв'язку з переходом з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не застосовано, оскільки після призначення пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 не набула 24 місяці страхового стажу після призначення попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку та виплату пенсії без застосування показника середньої заробітної плати в Україні за 2021-2023 роки, позивачка звернулася до суду з позовом.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2025, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого, погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в обставинах цієї справи має місце саме переведення з одного виду пенсії на інший згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV, а не призначення пенсії вперше, оскільки позивачку було переведено з пенсії по інвалідності на пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а докази того, що позивачці була призначена пенсія за Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, як зазначає позивачка в позовній заяві, в матеріалах справи відсутні.
Крім того, суди виходили з того, що розрахунком стажу (форма РС-право) та протоколом про перерахунок пенсії підтверджено, що позивачка набула менше ніж 24 місяці страхового стажу (а саме, 1 рік 11 місяців 29 днів), а отже при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, позивачка не набула права на перерахунок її із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це визначено абзацом 3 частини 3 статті 45 Закону №1058-IV.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилася позивачка, подала касаційну скаргу.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, як на підставу касаційного оскарження, особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Крім того, покликається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України.
Зокрема, зважаючи на те, що після призначення їй пенсії по інвалідності, з 01.10.2012 нею було відпрацьовано 2 роки 10 місяців 27 днів (що становить більше ніж 24 місяці страхового стажу), позивачка покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанції належним чином не перевірили доводи учасників справи, не дослідили наявні в матеріалах справи документи, а саме додаток до протоколу про перерахунок пенсії позивачки на 6-ти аркушах, який містить відомості про зарахований страховий стаж після призначення пенсії по інвалідності, що призвело до невірного встановлення обставин справи.
На підставі наведеного вище, позивачка покликається на те, що пенсія їй має бути призначена та перерахована і виплачена виходячи з показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за три останні роки, тобто за 2021, 2022 та 2023 роки, що передували року звернення (2024 рік) за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні такої скарги.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин.
У статті 9 Закону №1058-ІV вказано, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп * Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
За змістом цієї норми, у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший, за бажанням особи, може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом 5 частини 4 статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналізуючи наведені норми, Верховний Суд у постанові від 09.09.2025 у справі №520/33989/24 із подібними правовідносинами дійшов наступних висновків:
«…21. Отже, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено три обов'язкові умови, за одночасного дотримання яких під час переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком може застосовуватися показник середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують зверненню за переведенням на пенсію за віком, а саме:
1) особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати;
2) особа набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі;
3) переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком здійснюється вперше…»
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що після попереднього перерахунку пенсії, позивачка набула 1 рік 11 місяців 29 днів страхового стажу, що становить менше, як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку).
При цьому, на підтвердження зазначеного, суди покликались на розрахунок стажу (форма РС-право) та протокол про перерахунок пенсії.
Водночас, при розгляді справи суди не надали оцінки доводам позивачки про те, що з 01.10.2012 нею було відпрацьовано 2 роки 10 місяців 27 днів (що є більше ніж 24 місяці), та належним чином не дослідили докази, наявні у матеріалах справи, в тому числі, розпорядження про перерахунок пенсії та розрахунок заробітної плати, яку було враховано при обчисленні пенсії із зазначенням періодів, які взято до розрахунку, які були надіслані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області позивачці листом від 18.10.2024 №0600-0202-8/132583.
Ба більше, при встановленні тривалості страхового стажу позивачки, судами попередніх інстанцій, в жодному із оскаржуваних судових рішень, не наведено детальний розрахунок такого стажу.
Крім того, суди попередніх інстанцій виходили з того, що страховий стаж позивачки слід обчислювати «з моменту попереднього перерахунку пенсії», водночас, при вирішенні справи судами, в оскаржуваних судових рішеннях, не встановлено факту проведення раніше якого-небудь перерахунку позивачці пенсії по інвалідності.
Таким чином, зі змісту оскаржуваних судових рішень не вбачається за можливе однозначно встановити достовірність обрахунку страхового стажу позивачки після призначення їй пенсії по інвалідності (або ж, після її попереднього перерахунку), а отже, встановити правомірність дій відповідача щодо відмови позивачці здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2021, 2022 та 2023 роки, починаючи з 26.08.2024.
В силу визначених статтями 341, 349 КАС України повноважень суду касаційної інстанції та меж касаційного перегляду, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 328 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, касаційна скарга у цій справі підлягає задоволенню, судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового судового розгляду суду необхідно встановити усі обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та ухвалити рішення з дотриманням вимог статті 242 КАС України.
Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 у справі №240/23078/24 скасувати.
Справу №240/23078/24 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Бевзенко