22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №990/123/25
адміністративне провадження №П/990/123/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого-судді: Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. у розгляді справи №990/123/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.03.2025 року ОСОБА_1 звернувся засобами поштового зв'язку до Верховного Cуду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що надійшов на адресу суду 31.03.2025, у якому позивач просив:
- визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо відмови від розгляду запиту на отримання публічної інформації щодо ОСОБА_2 від 27.02.2025 року в порядку і терміни, передбачені Законом України «Про доступ до публічної служби»;
-зобов'язати Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України провести розгляд запиту на отримання публічної інформації щодо ОСОБА_2 від 27.02.2025 року в порядку і терміни, передбачені Законом України «Про доступ до публічної служби»;
-стягнути з Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на користь позивача моральну шкоду у розмірі 487000,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 18 серпня 2025 року Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. визнав необґрунтованим відвід заявлений судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонській В.Е. від участі у розгляді справи № 990/123/25.
Ухвалою Верховного Суду від 20 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е. від участі у розгляді справи № 990/123/25 відмовлено.
28 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.
Розгляд заяви про відвід відбувся після усунення обставин, які унеможливлювали розгляд заяви у передбачений законом строк всіма членами колегії суддів.
Так у свої заяві скаржник серед іншого зазначає, що колегія суддів умисно, зухвало спотворила позовну заяву, з якою ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушених прав, і в якій чітко зазначено учасників судового процесу, а саме позивача у справі, третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог, відповідачів. При цьому скаржник вважає, що колегія суддів проявляє суддівське свавілля зі спотворенням основ Конституції України, законодавства України під час війни, втручається в можливість реалізації позивачем з особливими потребами своїх процесуальних прав, спрямоване обмеження прав учасника процесу - третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , яку колегією суддів умисно виключено з процесуальних документів суду (судді Мацедонська В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюк А.Г., Соколов В.М.).
Разом з тим, незрозумілим є для скаржника щодо якої заяви або клопотання колегією суддів було постановлено ухвалу Верховного Суду від 18.08.2025 року (справа № 990/123/25, провадження № П / 990/123/25), в якій зазначено, як вказує позивач, що 04 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява від ОСОБА_1 , оскільки останній подавав цілий ряд заяв і клопотань того дня.
Також позивач вважає особливим цинізмом пропозицію колегії суддів: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. зареєструватись учаснику судового процесу - інваліду 1 групи ОСОБА_1 ( незрячий ) в підсистемі" Електронний суд" з використанням кваліфікованого електронного підпису. Водночас, заявник звертає увагу суду, що в Україні, наразі, не розроблено спеціальних умов для незрячих учасників судових процесів щодо можливості належної координації між підготовкою будь-яких процесуальних документів громадянами з окремими фізичними обмеженнями і їх можливостями відповідного супроводу таких документів в системі " Електронний суд", про що колегії суддів добре відомо.
Резюмуючи свою заяву, Гузов П. П. вказує, що відвід колегії суддів Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. дасть змогу позивачу реалізувати конституційне право на неупереджений, судовий захист, припинити хизування суддів над фізичними обмеженнями громадянина України з інвалідністю .
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначенні статтею 36 КАС України, а стаття 37 КАС України визначає підстави недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Аналіз цих норм свідчить про те, що для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Надаючи оцінку об'єктивності судді (суддів) під час вчинення ним (ними) процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (судді) під час виконання ним (ними) своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє поведінка судді (суддів) у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею (суддями) дії, які можуть стати приводом для позбавлення права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Перед розглядом справи судді повинні утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судді утримуються від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Верховний Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас за сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду, наведеною, зокрема в ухвалах у справах №990/119/23, № 990/136/23, №990/20/23, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Мотиви заявника фактично зводяться до того, що позивач має сумнів в неупередженості та об'єктивності прийнятих колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Мацедонської В.Е., суддів Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. рішень.
Щодо твердження заявника, що колегією суддів умисно виключено з процесуальних документів суду - третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 , то Суд зазначає наступне.
В ухвалі від 18 серпня 2025 року Верховний Суд роз'яснив позивачу, що колегія суддів не вбачала правових підстав для її залучення як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, оскільки у позовній заяві не обґрунтовано як розгляд даної справи вплине на права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_3 , остання також не заявляла про можливе порушення її прав у зв'язку з розглядом даної справи. Відповідно Верховний Суд не залучив ОСОБА_3 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача.
З приводу того, що скаржнику незрозумілим є щодо якої заяви від 04 серпня 2025 року винесено ухвалу Верховного Суду від 18 серпня 2025 року, то Суд зазначає, що скаржник 04 серпня 2025 року надіслав до Суду лише одну заяву на електронну пошту суду, яка стосувалася повідомлення про скерування заяви останнього про відвід судді Мацедонської В. Е.
Щодо посилання скаржника на особливий цинізм колегії суддів: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. у зв'язку з пропозицією зареєструватись учаснику судового процесу - інваліду 1 групи ОСОБА_1 в підсистемі" Електронний суд" з використанням кваліфікованого електронного підпису, то звертає увагу на наступне.
В ухвалі Верховного Суду від 18 серпня 2025 року зазначено, що заява подана заявником на електронну пошту суду не скріплена електронним цифровим підписом. Заява в паперовому вигляді до суду не надавалася, та не створювалась в підсистемі «Електронний суд». Отже, суд зазначив, що відсутність електронного цифрового підпису на електронному документі свідчить, що такий документ не підписаний у визначений законом спосіб. Таким чином, оскільки заява ОСОБА_1 не містила електронного цифрового підпису, тобто подана без додержання вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, то остання не може бути розглянута судом та підлягала поверненню без розгляду.
Отже, в ухвалі не зазначено про обов'язок позивача зареєструватись в підсистемі" Електронний суд", а лише зазначено про неможливість розгляду такої заяви, оскільки вона подана без додержання вимог КАС України. Тобто Суд діяв у межах законів України і ніяким чином не порушив право позивача. Разом з тим в ухвалі вказано, що законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом: в електронній формі або в паперовій формі.
Резюмуючи підстави відводу, Суд зазначає, що сумнів у неупередженості суддів у зв'язку з вчиненням процесуальних дій та прийняттям рішенням у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ'єктивність суду.
Заява не містить посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь суддів Верховного Суду Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На цій основі Суд дійшов висновку, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Мацедонської В. Е., Білак М. В. Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати необґрунтованим відвід, заявлений ОСОБА_1 колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: Мацедонської В.Е., Білак М.В., Єресько Л.О., Загороднюка А. Г., Соколова В. М. від участі в розгляді справи №990/123/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя В.Е. Мацедонська
Судді М.В. Білак
А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько
В. М. Соколов