23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №360/644/25
адміністративне провадження № К/990/37902/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №360/644/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвоката Пупинін Олександра Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позов до військової частини НОМЕР_2 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції чинній з 29 січня 2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 01 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок з 01 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року (за період з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року) та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року (за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року адміністративний позов адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 01 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня 2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_2 подала до Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 360/644/25 залишено без руху. Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів після отримання копії цієї ухвали шляхом надання документу про сплату судового збору. Роз'яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі № 360/644/25 повернуто заявнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з невиконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху.
15 вересня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року та ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №360/644/25. Заявник просить скасувати рішення суду першої інстанції і постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог; скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до апеляційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів зазначає таке.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Щодо рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Оскільки оскаржуване рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, то воно не може бути оскаржене до суду касаційної інстанції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №360/644/25 необхідно відмовити.
Щодо ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року.
Частиною третьою статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Так, зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 25 липня 2025 року, якою апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом установлено, що відповідачем не наведено жодної підстави касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, не зазначено у чому полягає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального чи матеріального права при постановленні оскаржуваної ухвали.
Фактично заявником у касаційній скарзі викладено незгоду із судовим рішення суду першої інстанції.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Враховуючи викладене, касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року.
Керуючись статтею 248, 328, 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі №360/644/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника військової частини НОМЕР_2 , на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №360/644/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
І.В. Желєзний
Ж.М. Мельник-Томенко