23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №560/17357/23
адміністративне провадження № К/990/23755/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 560/17357/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови оновити розрахунок загального трудового стажу для нарахування її пенсії;
- зобов'язати відповідача оновити розрахунок загального трудового стажу для нарахування її пенсії, врахувавши додатково періоди військової служби з 01.01.1985 по 06.09.1985 та з 29.11.1985 по 01.02.1993, протягом яких вона мала право на пільгове нарахування вислуги років на пенсію із розрахунку один місяць служби за півтора місяця, і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області) документи необхідні для правильного відсоткового нарахування пенсії із врахуванням пільгової вислуги років військової служби.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024, у задоволенні позову відмовлено.
Верховний Суд постановою від 18.02.2025 рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.10.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 560/17357/23 скасував.
Ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив частково.
Визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оновлення розрахунку загального трудового стажу ОСОБА_1 для нарахування пенсії.
Зобов'язав відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про уточнення загального трудового стажу для призначення пенсії від 28.08.2023, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням мотивів Верховного Суду, вказаних у цій постанові.
В іншій частині позовних вимог відмовив.
22.07.2025 до Верховного Суду надійшла заява позивачки про роз'яснення постанови Верховного Суду від 18.02.2025, в якій заявниця просить роз'яснити, які саме мотиви (висновки) Верховного Суду відповідач повинен врахувати при розгляді її заяви від 28.08.2023.
Розглянувши заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення цієї заяви з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави вважати, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі № 816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Відповідно до висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 30.12.2020 у справі № 766/9580/17, від 23.02.2022 у справі № 160/3964/20, від 26.05.2022 у справі № 620/1269/20, від 15.08.2024 у справі № 380/3419/20 та інших, зміст статті 254 КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Суд зазначає, що невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що терміни, вжиті в судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Крім того, роз'яснення полягає у тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення ухваленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
В обґрунтування заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду від 18.02.2025 позивачка вказує на те, що після ухвалення вказаної постанови вона звернулась до відповідача із заявою щодо виконання цієї постанови (24.02.2025). Проте, на вказану та наступні її заяви вона отримала такі ж відповіді як до звернення з позовом - про відмову у новому розрахунку/перерахунку вислуги років. Крім того, після звернення до виконавчих органів щодо накладення на відповідача штрафу з підстав невиконання судового рішення, виконавче провадження за клопотанням відповідача було зупинено «до закінчення існування відповідних обставин». На підставі викладеного просить роз'яснити, які саме мотиви (висновки) Верховного Суду відповідач повинен врахувати при розгляді її заяви від 28.08.2023 і чи підлягають задоволенню її прохання, які зазначені у заяві.
Тобто, твердження позивачки зводяться до вирішення питання роз'яснення порядку виконання судового рішення, а не його суті, та незгоди з діями відповідача, які вчинені ним на виконання судового рішення, що суперечить вимогам статті 254 КАС України.
Як видно із змісту судового рішення, про роз'яснення якого подано заяву, у цій справі предметом спору були дії відповідача щодо відмови в оновленні розрахунку загального трудового стажу позивачки для нарахування їй пенсії.
Вирішуючи спір, Верховний Суд дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку загального стажу позивачки для нарахування пенсії із урахуванням пільгової вислуги років військової служби не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, у зв'язку з чим таку відмову визнано протиправною та скасовано, а відповідача зобов'язано повторно розглянути заяву позивачки з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони від 14.08.2014 № 530, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням мотивів Верховного Суду, вказаних у постанові від 18.02.2025.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у постанові Верховного Суду від 18.02.2025 чітко та однозначно сформульовано висновок про те, що відповідач повинен повторно розглянути заяву позивачки з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони від 14.08.2014 № 530, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням мотивів Верховного Суду, вказаних у постанові, які також чітко викладені із посиланням на нормативно-правові акти.
Отже постанова Верховного Суду від 18.02.2025 є зрозумілою і не викликає можливості подвійного тлумачення її змісту, у тому числі її резолютивної частини, у зв'язку з чим у задоволенні заяви позивачки щодо роз'яснення судового рішення слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 560/17357/23.
Ухвала є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.Ю. Бучик
Судді: Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук