22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №380/18427/21
адміністративне провадження № К/990/25501/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Білак М.В., Желєзного І. В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року
у справі № 380/18427/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду,
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), у якому просила:
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28.10.2020 по 20.10.2021 та з 22.12.2021 по 21.02.2022;
- стягнути з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період невиконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 у справі №380/876/21 пров.№А857/14610/21 з 21.10.2021 по 21.12.2021.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 71024 (сімдесят одна тисяча двадцять чотири) гривні 98 коп. (до утримання податків та інших обов'язкових платежів).
Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 12279 (дванадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) гривень 08 коп. (до утримання податків та інших обов'язкових платежів).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року у справі № 380/18427/21 в частині задоволення позовних вимог скасовано частково та прийнято постанову, якою:
Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в сумі 12279 (дванадцять тисяч двісті сімдесят дев'ять) гривень 08 коп. (до утримання податків та інших обов'язкових платежів).
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, Міністерство юстиції України подало до Верховного Суду касаційну скаргу.
Ухвалами Верховного Суду від 02 квітня 2025 року, від 05 травня 2025 року та від 02 червня 2025 року касаційні скарги Міністерства юстиції України повернуто особі, яка її подала.
17 червня 2025 року до Верховного Суду касаційна скарга надійшла повторно.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на обґрунтування вказаної заяви; касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням; документ про сплату судового збору в розмірі 1452,80 грн.
11 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали Верховного Суду від 05 травня 2025 року, разом з платіжною інструкцією № 10484 від 04 липня 2025 року, уточненою касаційною скаргою, клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.
У клопотанні про поновлення строку відповідач зазначає, що не погодившись з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року Міністерство юстиції України 13 березня 2025, в межах процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Проте, ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2025 року вперше подану касаційну скаргу повернуто як таку, що не містить підстави касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року. Ухвала Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 01 липня 2025 року, якою касаційну скаргу Міністерства юстиції України у справі №380/18427/21 залишено без руху, Мін'юстом отримано згідно із карткою руху документу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі 02 липня 2025 року. Зокрема, скаржник звертає увагу Суду, що після кожного повернення Міністерством юстиції України вживались всі заходи для усунення недоліків у розумні строки, однак повторна подача скарги здійснена після спливу строку, оскільки повторне повернення скарги відбувалось через незначні формальні порушення, а не з причин недобросовісності чи зловживання правом. Разом з тим, подання первісної касаційної скарги у визначений частиною 2 ст. 329 КАС України строк, сплата у повному обсязі судового збору, а також подання касаційної скарги повторно у найкоротші строки свідчить про намір Міністерства юстиції України добросовісно реалізувати своє право на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/18427/21.
Враховуючи вищевикладене, Міністерство юстиції України просить поновити пропущений строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі №380/18427/21/
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Установлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Перевіривши заяву відповідача, Суд вважає за необхідне зазначити, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Суд може прийняти касаційну скаргу, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Так Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
Так, згідно з відомостями автоматизованої системи документообігу суду відповідач вже неодноразово звертався до суду касаційної інстанції із касаційними скаргами, і ці скарги йому повернуто через те, що їхній зміст не відповідав вимогам статті 330 КАС України. Такі дії заявника свідчать про їхню формальність під час реалізації заявником права оскаржити судові рішення у касаційному порядку.
Отже, у цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. А тому, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними.
Ураховуючи зазначене, зважаючи на те, що з моменту складення повного тексту постанови суду апеляційної інстанції до моменту подання касаційної скарги пройшло більше трьох місяців, у зв'язку із неподанням обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, визнанням підстав неповажними, та у силу положень пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
З огляду на викладене, наявні підстави для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
У зв'язку з відсутністю суддів, які входять до складу колегії, з об'єктивних причин, розгляд цієї касаційної скарги відбувся після їх виходу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 329, 333, 355, 359 КАС України,
Відмовити Міністерству юстиції України у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі № 380/18427/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді М. В. Білак
І. В. Желєзний