22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №600/1591/24-а
адміністративне провадження №К/990/27674/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року
у справі №600/1591/24-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державна судова адміністрації України в Херсонській області, Державна судова адміністрації України
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Територіального управління Державна судова адміністрації України в Херсонській області, Державна судова адміністрації України, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України та Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати суддівської винагороди з 01 травня 2022 року;
- зобов'язати вчинити дії - нарахувати та виплатити 2463438 грн суддівської винагороди, яка була неотримана.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
До Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №600/1591/24-а.
Верховний Суд ухвалою від 07 липня 2025 року залишив без руху касаційну скаргу скаржника надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог.
На виконання цієї ухвали, скаржник направив до суду заяву про уточнення касаційної скарги, в якій підставою касаційного оскарження судових рішень зазначає пункти 3 частини 4 статті 328 КАС України.
Так, скаржник вказує, що підставою касаційного оскарження є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статей 82-1, 135 Закону України «Про судоустрій і статус судді» та статей 126, 130 Конституції України.
Крім того, вказує, що підставами касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.
Наведені скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень, з врахуванням уточненої касаційної скарги, передбачених пунктами 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а також посилання скаржника на порушення норм процесуального права, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Отже, скаржником вимоги ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху виконано та усунуто зазначені в ній недоліки.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України).
Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право, за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №600/1591/24-а у спрощеному позовному провадженні.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги про наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
В касаційні скарзі скаржник, посилаючись на підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а також на переконання скаржника, суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
З огляду на перебування у відпустці суддів, а також у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії суддів, питання про відкриття касаційного провадження вирішується за наявності всього складу суду.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі №600/1591/24-а.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Чернівецького окружного адміністративного суду справу №600/1591/24-.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
А.Г. Загороднюк,
Судді Верховного Суду