ф
22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №420/16340/25
адміністративне провадження №К/990/36719/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 420/16340/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати йому сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, а також суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та інших належних виплат, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити йому перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та всіх інших виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний календарний рік, а саме 2020-2023 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, позовну заяву в частині позовних вимог за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року повернуто особі, яка її подала
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII).
За змістом частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
На підставі частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права щодо застосування строків звернення до суду, передбачених статтею 233 Кодексу законів про працю України.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328- 330, 334, 335, 338 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі № 420/16340/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Витребувати справу № 420/16340/25 із Одеського окружного адміністративного суду.
3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді М. В. Білак
Ж. М. Мельник-Томенко