про відмову у відкритті касаційного провадження
23 вересня 2025 року
м. Київ
справа №400/12293/23
адміністративне провадження № К/990/38081/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року (суддя Мороз А.О.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (колегія у складів суддів Димерлія О.О., Шляхтицького О.І., Лук'янчук О.В.)
у справі № 400/12293/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач, скаржник), в якому просив:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення розмiру грошового забезпечення позивача в оновленiй довiдцi, виданiй на виконання рiшення суду вiд 01.02.2023 у справi № 400/6092/22 за нормами, чинними станом на 01.01.2022, без урахування рiшення суду вiд 14.01.2021 у справi № 400/4637/20, якi полягають у визначенi надбавки за особливостi проходження служби в розмiрi 1% вiд посадового окладу, окладу за вiйськовим званням та надбавки за вислугу poків та премії в розмiрi 10% вiд посадового окладу;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо поновлення порушених прав позивача на його звернення;
- зобов'язати відповідача виготовити та надати до Головного управлiння Пенсiйного фонду України в Миколаївській областi нову довідку про розмiр грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 вiдповiдно до вимог ст.ст. 43 i 63 3акону України вiд 09.04.1992 № 2262-XІІ «Про пенсiйне забезпечення осiб, звiльнених з військової служби, та деяких iнших осiб», ст. 9 Закону України вiд 20.12.1991 № 2011-XІІ «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв ix сiмей», положень постанови Кабiнету України вiд 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), з урахуванням рiшення Миколаївського окружного адмiнiстративного суду вiд 01.02.2023 у справі № 400/6092/22 (згiдно з довiдкою вiд 02.05.2023 № 9/1/3357), iз зазначенням вiдомостей: посадовий оклад в розмiрi - 7 740 грн; оклад за вiйськовим званням (майор) в розмiрi - 1 890 грн; надбавка за вислугу poкiв (50% вiд посадового окладу та окладу за вiйськовим званням) у розмiрi 4 815 грн; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10% вiд посадового окладу) в розмiрi 774 грн; надбавка за квалiфiкацiєю (7% вiд посадового окладу) в розмiрi 541,80 грн, та iз обов'язковим зазначенням вiдомостей про щомiсячнi додатковi види грошового забезпечення (надбавки, доплати, пiдвищення) i премії, згiдно з нормами постанови Кабiнету Miністрів України № 704 i виданих на її виконання наказу Міністерства оборони України вiд 07.06.2018 № 260, рiшень Miністpa оборони України вiд 28.12.2018 № 248/9240, вiд 14.01.2020 № 248/291, вiд 27.01.2021 № 248/612, з урахуванням рiшення Миколаївського окружного адміністративного суду вiд 14.01.2021 у справі № 400/4637/21 (згiдно з довiдкою вiд 15.02.2021 № 9/1/1362): надбавки за особливостi проходження служби - не менше нiж 100% посадового окладу, окладу за вiйськовим званням та надбавки за вислугу poків 50%, премії не менш нiж 130% посадового окладу, для здiйснення обчислення та перерахунку основного розмiру пенсії позивача з 01.02.2023.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 31.10.2024 позов задовольнив.
Надалі П'ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 28.07.2025, задовольнивши частково апеляційну скаргу відповідача, змінив зазначене вище рішення суду першої інстанції, виклавши абз. 3 резолютивної частини такого судового рішення в такій редакції: « 3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022, відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XIІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, вказати складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 7740 грн, оклад за військовим званням - 1890 грн, надбавка за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військовим званням) - 4815 грн, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (10% від посадового окладу) - 774 грн, надбавка за кваліфікацію (7% посадового окладу) - 541,80 грн, надбавка за особливості проходження служби - 100% посадового окладу (з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років 50%), премія - 130% від посадового окладу.». В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 залишив без змін.
16.09.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2025, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Згідно з п. 3 і 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є: справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У спрощеному позовному провадженні не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (ч. 4 ст. 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
При цьому згідно з положеннями ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
У цій справі оскаржуються дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо зменшення в довідці станом на 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданій на виконання рішення суду, розміру надбавки за особливості проходження служби до 1% та премії відповідно до 10%.
Миколаївський окружний адміністративний суд в ухвалі від 10.10.2023 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зокрема вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
У той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Проте скаржник у касаційній скарзі не наводить аргументів щодо наявності значного суспільного інтересу безпосередньо до даної справи; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.
Загалом зміст доводів касаційної скарги зводиться до незгоди відповідача із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що у силу приписів ст. 341 КАС України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Крім того, Суд звертає увагу скаржника на те, що оскарження судових рішень у типовій справі можливе за наведення підстав визначених в ч. 5 ст. 291 КАС України.
У свою чергу, скаржник у касаційній скарзі не навів обставин, передбачених в ч. 5 ст. 291 КАС України.
Верховний Суд у рішенні від 05.03.2024, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 380/19324/23 (Пз/9901/6/23), визначив ознаки зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
а) позивачі - пенсіонери, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
б) відповідачем є суб'єкт владних повноважень, до повноважень якого належить видача довідок для перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме обласний ІНФОРМАЦІЯ_2;
в) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв'язку з видачею довідок на виконання рішень судів, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на 50% розміру мінімальної заробітної плати, установленого законом на 1 січня відповідного року, у яких, на думку позивача, усупереч положенням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, неправильно визначено відсоткове значення надбавки за особливості проходження служби та премії);
г) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті): визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення в довідках станом на 01 січня 2020 року, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення суду відсоткового значення надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 35% до 10%, та, як наслідок, зобов'язати на виконання рішення суду скласти та подати до ГУПФУ довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 та станом на 01.01.2022, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, указати правильні відсоткові значення згаданих величин.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ця справа є типовою відносно зразкової справи № 380/19324/23 (Пз/9901/6/23) і розглянув її з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в рішенні від 05.03.2024, за результатами розгляду зразкової справи.
Враховуючи зазначене вище, Верховний Суд приходить до висновку, що цю касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За викладених обставин ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст.ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 400/12293/23.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко