про залишення апеляційної скарги без руху
23 вересня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/3748/25 пров. № А/857/35101/25
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Глушко І. В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 300/3748/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій,
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві подало апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.3 ст.298 КАС України).
Із матеріалів справи слідує, що оскаржуване судове рішення ухвалене судом першої інстанції 08 липня 2025 року.
Апеляційна скарга скаржником подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом надсилання засобами поштового зв'язку 13 серпня 2025 року, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
Водночас скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, покликаючись на надмірне навантаження та введення на території України воєнного стану.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, вирішуючи питання поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження, суд виходить з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів, а також з того, чи мав скаржник можливість своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою цієї статі встановлено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст. 295 КАС України).
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу “Res judicata» (юридичної визначеності). Відхід від цього принципу можливий лише у разі, якщо він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас ч.2 ст.44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги.
Зі змісту клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слідує, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими, скаржник не навів поважних підстав, за яких апеляційна скарга подана понад визначені законом строки, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які покликається скаржник у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, на переконання суду апеляційної інстанції, не є непереборними чи такими, що унеможливлювали реалізацію права на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що у даному випадку вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип “res judicata».
Слід зазначити, що будь-які обставини, які пов'язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму “послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.
Водночас суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені підстави для поновлення строку - введення на території воєнного стану є неповажними, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві є суб'єктом владних повноважень, суд апеляційної інстанції резюмує, що саме на скаржника покладено обов'язок забезпечувати безперебійне функціонування задля своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки.
Суддя вважає за потрібне зазначити, що платіжна інструкція №6606 про сплату судового збору датується 14.07.25, тому в даному випадку пропуск строку звернення до суду з апеляційною скаргою зумовлений власною поведінкою скаржника.
Враховуючи наведене, вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.
Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 286, 295, 298, 299, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Визнати неповажними наведені Головним управлінням Пенсійного фонду України у місті Києві підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі №300/3748/25.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року у справі № 300/3748/25 - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяІ. В. Глушко