Справа № 640/13745/22 Суддя (судді) першої інстанції: С.В. Борзаниця
23 вересня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року (м. Дніпро, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління від 09.03.2022 №45 о/с про звільнення зі служби рядового поліції, інспектора сектору інформаційної підтримки Бучанського районного управління поліції ОСОБА_1 в Національній поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Бучанського районного управління поліції ОСОБА_1 в Національній поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору інформаційної підтримки Бучанського районного управління поліції ОСОБА_1 в Національній поліції та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року позовну заяву позивача залишено без розгляду.
Суд першої інстанції виходив з того, що встановлено невиконання вимог щодо підтвердження повноваження на представництво у Луганському окружному адміністративному суді, у зв'язку з цим суд не приймає до розгляду уточнену позовну заяву надану на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2025, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 9 частини першої статті 240 КАС України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що на виконання вимог ухвали ним було надано відповідні документи, тому підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовами до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано протягом 3 (трьох) календарних днів з дати отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»: уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України; власного письмового підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України, станом на момент прийняття цієї справи до провадження Луганського окружного адміністративного суду; відомості щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місцезнаходження з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.
На виконання вимог зазначеної ухвали адвокатом Іщенко Юлією Артурівною надано уточнену позову заяву.
Суд першої інстанції виходи з того, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 роз'яснено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження на представництво у Луганському окружному адміністративному суді.
Разом з цим, адвокатом Іщенко Юлією Артурівною до уточненої позовної заяви не надано довіреності або ордеру, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відтак адвокатом Іщенко Юлією Артурівною не підтверджено повноваження діяти від імені ОСОБА_1 у Луганському окружному адміністративному суді.
Отже, враховуючи встановлення судом невиконання вимог щодо підтвердження повноваження на представництво у Луганському окружному адміністративному суді, суд не приймає до розгляду уточнену позовну заяву надану на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2025, тому наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду ну підставі п.9 ч.1 ст.240 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Згідно з приписами частини третьої статті 44 цього Кодексу, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону № 5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI, договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження та надано строк 3 (три) дні на усунення недоліків вказаної позовної заяви.
Вказана ухвала була надіслана судом на електронну пошту представника ОСОБА_1 - адвоката Іщенко Ю.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 07.03.2025 о 09 год 17 хв., що підтверджується скриншотом електронної пошти адвоката Іщенко Ю.А. При цьому, як випливає з тексту електронного листа суду від 07.03.2025 ухвала про залишення без руху та усунення недоліків, була направлена Ю. Іщенко, саме як представнику позивача.
Враховуючи те, що ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2025 про залишення позовної заяви без руху надійшла на електронну пошту представника ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка вказана в позові та в реєстрі адвокатів України, представником було складено уточнену позовну заяву; власне письмове підтвердження, передбаченого пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України та відомості щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем, а саме: адреса електронної пошти, номер телефону та місцезнаходження з відповідними доказами на підтвердження цих відомостей.
Оскільки під час направлення первісної позовної заяви до Окружного адміністративного суду м. Києва, вимог щодо направлення документів через Електронний суд не існувало, а Луганський окружний адміністративний суд направив представнику ухвалу про усунення недоліків саме електронною поштою, вказані відомості були направлені представником на електронну адресу суду, з якої направлялась ухвала (inbox@adm.lg.court.gov.ua та на olgatarashenko38879@gmail.com) 10.03.2025 о 23:38 год.
Крім того, з метою виконання вимоги суду щодо направлення вищевказаних відомостей саме через систему «Електроний суд» та з метою усунення будь-яких сумнівів щодо виконання ухвали суду від 06.03.2025 представником позивача, в 23:47 год 10.03.2025, в системі «Електронний суд» був створений супровідний лист, в якому зазначено номер справи (640/13745/22), прізвище судді (Борзаниця С.В.) і який разом з уточненою позовною заявою (в якості додатків); письмовим підтвердженням, передбаченим пунктом одинадцятим частини п'ятої статті 160 КАС України; відомостями щодо актуальних та дійсних засобів зв'язку з позивачем та ордером на адресу Луганського окружного адміністративного суду, квитанцією про надіслання відповідачу, направлено на адресу суду, що підтверджується скриншотами з «Електронного суду» долучені до апеляційної скарги.
Разом зі тим, згідно тверджень апелянта, уточнена позовна заява була зареєстрована Луганським окружним адміністративним судом як окрема справа - помилково розцінена канцелярією як новий позов і зареєстрована як справа № 360/503/25 з визначенням судді Кисіль С.В., та судді Борзаниця С.В. до приєднання до справи № 640/13745/22 не передавалася.
Вказані обставини підтверджуються відомостями з електронного суду.
Реалізовуючи право на ефективний засіб юридичного захисту, представником позивача Соколова Є.В., 24 квітня 2025 було подано на ім'я Керівника апарату Луганського окружного адміністративного суду скаргу на дії працівників канцелярії вказаного суду. Мотивами для подання скарги слугувало те, що отримавши відповідні документи від адвоката Іщенко Ю.А. (через систему «Електронний суд») відповідальний працівник канцелярії суду, допустив порушення вимог Інструкції № 814 (фактично, попередньо не розглянув всі документи, що надійшли до суду, в тому числі, супровідний лист, в якому було прямо зазначено - «щодо усунення недоліків позовної заяви відповідно до ухвали Луганського окружного адміністративного суду», справа № 640/13745/22, суддя Борзаниця С.В., додатки: позовна заява (уточнена)) та зареєстрував уточнену позовну заяву як нову заяву, не передав матеріали (супровідній лист про усунення недоліків, уточнену позовну заяву) судді Борзаниця С.В. та присвоївши новий номер справи, передав ці матеріали новому складу суду - судді Кисіль С.В. Вказане вище, що відбулось через порушення співробітниками канцелярії Луганського окружного адміністративного суду вимог Інструкції № 814 (зокрема, п. 1 розділу ІІ, п. 12 розділу ІІІ), призвело до залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду та порушення його права на доступ до правосуддя.
Саме невірна реєстрація поданих позивачем документів завадила суду першої інстанції врахувати аргументи Заяви про усунення недоліків та додані до неї докази при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Таким чином, позивачем своєчасно було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків позовної заяви, однак з незалежних від позивача причин, подана заява не була врахована при винесенні оскаржуваної ухвали.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Колегія суддів зазначає, що ненадання оцінки наданим позивачем доказам, що мало наслідком залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.9 ч.1 ст.240 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 06.03.2025, а лише досліджувалось питання отримання судом першої інстанції заяви про усунення недоліків. Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 13 березня 2025 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23.09.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна