79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.08.06 Справа№ 5/1394-19/236
За позовом Прокуратура Шевченківського району в інтересах ДПІ у Шевченківському районі, м.Львів
До Відповідача: ПП “Софір», м.Львів
Про стягнення суми 340,00грн.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання Вахняк О.Є.
Представники:
Позивача: Кондрат Н.В.-ст.держ.подат. інспектор (дов.№2348 від 03.04.2006р.)
Відповідача: не з»явився
Сторін, які беруть участь у справі, роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст.49,51 КАС України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Прокурором Шевченківського району в інтересах ДПІ у Шевченківському районі, м.Львів до ПП “Софір», м.Львів про звернення стягнення на активи 340,00грн.
Обставини справи:
Ухвалою від 29.06.2006р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 21.08.2006 р.
21.08.2006р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідній ухвалі суду.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та пояснив, що заборгованість Відповідача перед бюджетом виникла внаслідок застосування штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість та декларацій по прибутку.
Представник Відповідача в судове засідання не з»явився, хоча і був повідомлений у встановленому порядку про час та місце судового засідання, відзив на позов не представив.
У відповідності до вимог ст.128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.
При винесенні рішення, розглянувши усі матеріали справи, суд виходив з наступного:
Приватне підприємство »Софір» є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування» і на момент подання позовної заяви має заборгованість перед бюджетом.
В результаті проведеної перевірки складено Акт від 30.01.2006р. №27/15-1, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.02.2006р. №601530/0/2300 -на суму 170,00грн. за неподання у встановлений термін декларацій з податку на додану вартість, а також Акт 30.01.2006р. №10/16-012, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.01.2006р. №000501630/0 на суму 170,00грн. за неподання у встановлений термін декларацій з податку на прибуток.
У задоволенні клопотання Позивача про застосування до Відповідача заходів забезпечення позовних вимог, згідно із ст.ст. 117,118 КАС України і накладення арешту на розрахункові рахунки боржника -судом відмовлено, оскільки Позивачем не подано необхідних документальних підстав для підтвердження застосування забезпечення позовних вимог.
При вирішенні справи суд виходив з наступного:
Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.1.12 ст.1, контролюючий орган - це державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом, відносно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.
Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами і доповненнями), активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.
У будь-яких випадках, коли платник податків, згідно із законами з питань оподаткування, уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденти, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.
На виконання п.п.6.2.1 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), яким визначено про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановленні строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на адресу ПП “Софір» направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога від 21.02.2006 р. №1/287 та друга податкова вимога від 03.04.2006р. №2/469.
На даний час суми податків та фінансових санкцій ПП “Софір» є узгодженими та у встановлені строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, несплачена платником податків у термін).
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами і доповненнями), а саме пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону встановлює та закріплює право звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкової заборгованості та інших обов'язкових платежів. Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Норми, встановлені та закріплені Конституцією України, є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст.8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст.2 Закон України “Про державну податкову службу в Україні» завданнями органу державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів. Закон України “Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990р. № 509-ХІІ (зі змінами і доповненнями) встановлює та закріплює право звернення податкових органів до Господарського суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами за рахунок їх майна (п. ст.10 Закону).
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
На даний час всі податкові платежі за даним позовом є узгодженими та у встановлений законом строк до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Суд заслухав пояснення Позивача, оглянув та дослідив подані докази, оцінив їх в сукупності прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що спір виник з вини Відповідача -судові витрати слід покласти на останнього.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.122-124, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160-163, 167 КАС України,
суд,-
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з ПП “Софір» ( м.Львів, вул.Чигиринська,12, код ЄДРПОУ 32408804, р/р№26060016380001 в ВАТ “Банк Універсальний», МФО 325707) на користь державного бюджету 340,00грн. та 3,40грн. судового збору.
Виконавчий лист видати в порядку, визначеному ст.258 КАС України.
Постанова може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу IV КАС України.
Суддя Левицька Н.Г.