П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/7268/25
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши питання про відкриття за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2023р. по 14.02.2025р.;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2023р. по 14.02.2025р. (включно), виходячи з грошового забезпечення за два повних останніх місяці перед звільненням, обчисленого з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.07.2023р. по 20.01.2024р. включно.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 268 995,12грн..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7.08.2025р. апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку із несплатою судового збору у розмірі 1 453,44грн..
21.08.2025р. до суду надійшло клопотання ВЧ НОМЕР_1 , у якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.08.2025р. у задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, продовжено строку виконання вимог ухвали без руху.
1.09.2025р. до суду надійшло повторне клопотання ВЧ НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначає, що ВЧ НОМЕР_1 не є розпорядником бюджетних коштів та отримує грошові асигнування з Державного бюджету, у тому числі на сплату за подання апеляційних скарг судового збору із Державного бюджету передбаченого за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі», від ВЧ НОМЕР_2 . При цьому, скаржник вказує, що ним вживаються заходи направлені на сплату судового збору, однак, на теперішній час тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору по даній справі.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, судова колегія виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, та єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст.73,74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано доказів на підтвердження того, що майновий стан ВЧ НОМЕР_2 , на забезпеченні якої перебуває ВЧ НОМЕР_1 , перешкоджає сплаті судового збору по даній справі.
Суд зазначає, що законодавством регламентовано процесуальні гарантії забезпечення доступу до правосуддя і забезпечення практичної можливості їх реалізації покладено на суд. Разом із тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «CASE OF KREUZ v. POLAND», заява №28249/95, «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні поданого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Згідно з ч.5 ст.298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному ст.251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7.08.2025р. у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги ВЧ НОМЕР_1 в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 КАС України.
На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржниками не виконано вимоги ухвали без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.
Керуючись ст.ст.169,296,298 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко