П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/9212/25
Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Градовського Ю.М., суддів: Бітова А.І., Єщенка О.В., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1.12.2016р. по 28.02.2018р. включно з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1.12.2016р. по 28.02.2018р. включно з врахуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 21 грудня 2016р. по 28 лютого 2018р. індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 21 грудня 2016р. по 28 лютого 2018р. індексацію грошового забезпечення, із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008р., відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003р. №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити позов без розгляду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7.08.2025р. апеляційну скаргу ВЧ НОМЕР_1 залишено без руху, у зв'язку із необхідністю заявлення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, несплатою судового збору та відсутністю відомостей щодо наявності у ВЧ НОМЕР_1 зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС.
17.09.2025р. апеляційним судом зареєстрована заява ВЧ НОМЕР_1 про долучення документів до матеріалів справи, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що згідно із відомостями Реєстру підтверджень оплат із Казначейства, станом на 18.09.2025р. відсутня інформація про сплату апелянтом судового збору відповідно до поданої ним квитанції.
Окрім того, судова колегія зауважує, що скаржником також не виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7.08.2025р. про залишення поданої ним апеляційної скарги без руху в частині необхідності подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доказів про реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС «Електронний суд».
Вирішуючи питання про поновлення строку, колегія суддів вказує наступне.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційні скарги на рішення суду подаються протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду постановлене 28.05.2025р., а апеляційну скаргу подано до суду засобами поштового зв'язку 17.07.2025р., тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.
При цьому, в обґрунтування первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта зазначав, що ВЧ НОМЕР_1 є бойовою військовою частиною, яка приймає безпосередню участь у бойових діях, що впливає на своєчасність підготовки та подання документів до суду у визначений законодавством строк.
Розглянувши питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, судова колегія зазначає наступне.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії», справа “Девеер проти Бельгії», справа “Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, колегія суддів зауважує, що неможливість здійснення процесуальних дій учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною.
Указані ж доводи апелянта є неаргументованими, адже не містять належного підтвердження доказами.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що доводи первісного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження..
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вказує, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про те, що пропуск строку апеляційного оскарження пропущено з поважних причин, однак у даній справі ВЧ НОМЕР_1 вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 7.08.2025р. про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, докази на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження не надано, клопотання із зазначення інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження також не подано, а тому у зв'язку з відсутність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у відповідності до ст.299 КАС України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Приписами ч.3 ст.299 КАС України визначено, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.295, 296, 299 КАС України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий-суддя Ю.М. Градовський
Судді А.І. Бітов
О.В. Єщенко