22 вересня 2025 р. Справа № 520/9347/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м.Харків, по справі № 520/9347/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОУШЕН ФУДЗ»»
до Київської митниці
про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" (надалі по тексту позивач, ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту відповідач, митний орган, Київська митниця ДМС України), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000173/2 від 03.11.2023 року Київської митниці Державної митної служби України;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000848 від 03.11.2023 року Київської митниці Державної митної служби України.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000173/2 від 03.11.2023 року Київської митниці Державної митної служби України.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000848 від 03.11.2023 року Київської митниці Державної митної служби України.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8А, м. Київ, 03124) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОУШЕН ФУДЗ" (код ЄДРПОУ 45251195, просп. Науки, буд. 13, літера "А-5", прим. 1-8, м. Харків, 61145) суму судового збору у розмірі 10417,29грн. (десять тисяч чотириста сімнадцять гривень двадцять дев'ять копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2024 року у справі №520/9347/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Оушен Фудз» у повному обсязі.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обгрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 року у справі №520/9347/24 без змін, а апеляційну скаргу Київської митниці - без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач здійснив митне оформлення товару загальною вагою нетто 260000 кг (брутто 261040 кг), поставленого у 10-ти контейнерах (MSKU3031356, MRKU8928756, CRSU1332536, MRSU0278929, MSKU7366276, MSKU4123420, MRKU7101439, SUDU7710805, HASU1539415, TGHU1684950), шляхом подання до відділу митного оформлення №1 митного поста "Вишневе" Київської митниці Державної митної служби України митної декларації №23UA100060428099U9 від 01.11.2023р..
Перелік контейнерів вказаний у графі 31 митної декларації (доповненні до МД №1 (форма МД-6)).
У митній декларації №23UA100060428099U9 від 01.11.2023р. позивач зазначив розраховану ним митну вартість товару в розмірі 212946,92 доларів США (тобто 0,82 доларів США за 1 кг; 212946,92 $ : 260000 кг = 0,82 $), що за офіційним валютним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на 01.11.2023р. у розмірі 36,2812 грн. за 1 долар США, складає 7725969,78 грн. (графа 45 МД). Митна вартість, розрахована позивачем за основним методом ціною (договору) контракту, у розмірі 7725969,78 грн.
Однак, рішенням про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000173/2 від 03.11.2023 року Київської митниці Державної митної служби України скориговано вартість товару, також посадовими особами відповідача було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2023/000848 від 03.11.2023 року Київської митниці Державної митної служби України.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних рішень Київської митниці ДМС України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України, приходить до висновку, що такі рішення прийнято незаконно, виходячи з наступного.
Між Позивачем - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», як покупцем, та компанією «SUNRISE FOODSTUFF., JSC» (В'єтнам), як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі - продажу №2-SF від 14.08.2023р.
Згідно зі специфікацією - додатком №1 від 15.08.2023р. до контракту купівлі - продажу №2-SF від 14.08.2023р. передбачена поставка наступного товару: в'єтнамський рис «Японіка» з 5% битого зерна (25 кг у кожному мішку). Вага / нетто - 260 тон. Ціна за одиницю - 740,0077 доларів США за 1 тону. Всього на суму - 192402,00 доларів США.
Ботанічна назва рослини - Oryza sativa (згідно з фіто-санітарним сертифікатом №093835/23/0201 від 19.08.2023р.).
Відповідно до вищевказаної специфікації - додатку №1 від 15.08.2023р. до контракту купівлі - продажу №2-SF від 14.08.2023р.: умови поставки товару - CFR Гданськ, Польща.
01.11.2023 до Київської митниці, а саме митого поту «Вишневе» було подано митну декларацію №23UA100060428099U9 на товар: Рис повністю обрушений, сорту Oryza Sativa, не пропарений, шлифований, короткозерний, не генетично модифікований, придатний для споживання людиною, не в первинній упаковці, розфасований у поліпропіленові мішки: -Vietnamese Japonica Rise 5% Broken, вагою нетто 260000.00 кг, у 10400 мішках. Виробник: SUNRISE FOODSTUFF, JSC Країна виробництва: VN.
Митна вартість, розрахована позивачем за основним методом ціною (договору) контракту, у розмірі 7725969,78 грн., включає: - ціну товару (на умовах CFR, з врахованою в ній вартістю морського фрахту), встановлену згідно контракту купівліпродажу №2-SF від 14.08.2023р., специфікації - додатку №1 від 15.08.2023р. до контракту, комерційного інвойсу №23376 від 20.08.2023р., в розмірі 192402,00 доларів США (графа 42 МД), що складає 6980575,44 грн. Розрахунок: 192402,00 $ * 36,2812 грн. = 6980575,44 грн. - транспортні витрати за межами України (до пункту пропуску на кордоні України "Мостиська Пшемисль") у розмірі 745394,34 грн. за договором транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р. між Позивачем та експедитором - ТОВ "ТАНІТ ГРУП" та заявкою №2 від 20.08.2023р. на надання транспортно-експедиторських послуг за даним договором (рахунок на оплату №TG260923004 від 26.09.2023р. Розрахунок митної вартості: 6980575,44 грн. + 745394,34 грн. = 7725969,78 грн. Розрахунок митної вартості відображений у декларації митної вартості №UA100060/2023/428099 від 01.11.2023р., доданої до вищевказаної митної декларації.
Згідно ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, до яких зокрема, віднесені витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч. 1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування(ч.2 ст. 53 МК України).
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за №1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи.
Відповідно до графи 44 поданої МД в підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом позивача надано: - зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №2-SF від 14.08.2023р. між ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ" та компанією "SUNRISE FOODSTUFF., JSC" (В'єтнам) (код 4104); - додаток №1 від 15.08.2023р. (специфікація) до контракту №2-SF від 14.08.2023р. (код 4103); - прайс-лист від 20.08.2023р. (код 3014); - комерційний інвойс №23376 від 20.08.2023р. (код 0380); - платіжні інструкції №6 від 13.09.2023р., №7 від 14.09.2023р. про повну оплату Позивачем товару за контрактом купівлі-продажу №2-SF від 14.08.2023р., специфікацією - додатком №1 від 15.08.2023р. (код 3001); - пакувальний лист б/н від 20.08.2023р. (код 0271); - коносамент №1КТ904908 від 26.09.2023р. (код 0705); - сертифікат про походження товару з В'єтнаму №2301055709 від 14.09.2023р. (код 0861); - сертифікат про відсутність ГМО від 20.08.2023р. (код 5141); - декларація виробника №1 від 20.08.2023р. (код 9000); - фіто-санітарний сертифікат №093835/23/0201 від 19.08.2023р. (код 0851); - експортна митна декларація №305743900730 від 16.08.2023р. з перекладом на українську мову (код 9610); - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією - Державним підприємством "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" (код ЄДРПОУ 21523475) №1793 від 24.10.2023р. (код 3016); - інформація про позитивні результати державних видів контролю (огляд товару) при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №10606470 (код 5509); - договір транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р. між експедитором - ТОВ "ТАНІТ ГРУП" та клієнтом - ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ" (код 4301); - заявка №2 від 20.08.2023р. за договором транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р. між експедитором - ТОВ "ТАНІТ ГРУП" та клієнтом - ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ" (код 4301); - рахунок на оплату №TG260923004 від 26.09.2023р. експедитора - ТОВ "ТАНІТ ГРУП" за договором транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р. (код 3004); - платіжна інструкція №153 від 02.10.2023р. про оплату рахунку №TG260923004 від 26.09.2023р. експедитора - ТОВ "ТАНІТ ГРУП" (код 3005); - довідка про транспортні витрати №12212 від 13.10.2023р., наданої експедитором - ТОВ "ТАНІТ ГРУП" (код 3007); - залізничні накладні СМГС №31501691, №31501688, №31501703, №31501685, №31501698, №31501686, №31501695, №31501659, №31501692, №31501676 від 14.10.2023р. (код 0722); - договір доручення №ОФСТ 14/09/23 від 14.09.2023р. про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів між ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ" та ФО-П Степанюк Л.В. (код m4207); - доручення представника ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ" в митних органах №01/11/1 від 01.11.2023р. (код 9000).
Таким чином, декларантом позивача було надано всі документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, передбачені ч.2 ст. 53 МК України.
Проте митний орган, не погодившись з заявленою декларантом митною вартістю товару, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000173/2 від 03.11.2023 року за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МКУ.
Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.6 ст. 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товару виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару.
Митний орган, посилаючись на те, що в поданих документах містились розбіжності та були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2023/000173/2 від 03.11.2023 року.
Проте, колегія суддів вважає рішення про коригування митної вартості товару №UA100000/2023/000173/2 від 03.11.2023 року незаконним, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, витребування додаткових документів можливе у разі наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості.
З матеріалів справи слідує, що прийняттю оспорюваного рішення про коригування митної вартості спірного товару передувала процедура проведення консультацій з метою обгрунтування вибору методу визначення митної вартості за результатами якої декларанта позивача було зобов'язано надати додаткові документи шляхом направлення декларанту повідомлення №156941 від 01.11.2023р.
Згідно вказаного повідомлення митним органом у декларанта в підтвердження заявленої митної вартості товару було витребувано додаткові документи, зокрема: -транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Між тим, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару не відносяться до переліку додаткових документів, що передбачений ч.3 ст.53 МК України.
При цьому, декларантом до митного оформлення товару було надано транспортні (перевізні) документи, платіжні документи, що підтверджують митну вартість товару.
В обгрунтування таких дій відповідач зазначає, що подані декларантом документи для підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості, а саме: для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс CFR - GDANSK (Польща) декларантом надано транспортні документи видані ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (коносамент; залізничні накладні УМВС; договір транспортного експедирування від 19.08.2023, укладений між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ»; довідку про транспортні витрати; рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг; заявку на надання транспортно-експедиційних послуг; платіжну інструкцію в національній валюті щодо оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка), проте, згідно з даними, зазначеними в накладних УМВС, перевізником товарів виступає «ПЦЦ Інтермодаль А.О» за договором ВС/77/2022-ЦЮ, отже, відбулось залучення третіх осіб, проте документів в підтвердження витрат експедитора ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, декларантом до митного оформлення не надано. Крім того, надана копія митної декларації країни відправлення від 16.08.2023 № 305743900730 містить вартість фрахту у сумі 10 402 дол. США, що не ідентифікується з наданими документами. Також, заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 20.08.2023 № 2 не містить маршруту перевезення. Зазначені у заявці ставки не піддаються обчисленню. У вказаній заявці передбачена неустойка за кожну одиницю автотранспорту, при цьому, вантаж слідував морським та залізничним видами транспорту. Згідно з наданим до митного оформлення коносаментом від 26.09.2023 № 1KT904908 вантаж прибув в порт Гданськ, разом з тим, відправка до України здійснювалася залізничним транспортом з Глівіце. За даними залізничного відправника відбулося перевантаження на інші вагони. Крім того, дата видачі наданого до митного оформлення коносаменту - 26.09.2023, разом з тим, завантаження на борт судна відбулося 20.08.2023. При цьому, копія митної декларації країни відправлення від 16.08.2023 № 305743900730 містить орієнтовну дату доставки - 21.08.2023. Згідно з залізничними накладними УМВС відправлення вантажу з Польщі відбулося 14.10.2023. При цьому, відсутні відомості щодо включення до митної вартості складських витрат за зберігання товару, понесених за межами митного кордону України.
Листом №03/11/2023-1 від 03.11.2023р. позивач ТОВ "ОУШЕН ФУДЗ" надав відповідачу пояснення на вимоги та зауваження Відповідача, викладені в повідомленні від митниці декларанту №156941 від 01.11.2023р.
Надсилання листа №03/11/2023-1 від 03.11.2023р. відповідачу в електронній формі підтверджується ідентифікатором повідомлення: 6E527877-788C-4C10-A980-99367A9E35AA від 03.11.2023р.
Також до вказаного листа позивачем було долучено лист експедитора ТОВ «ТАНІТ ГРУП» №0311-1 від 03.11.2023 року з поясненнями щодо участі у перевезенні товару «ПЦЦ Інтермодаль А.О», дати прибуття товару до порту призначення, залізничного перевезення, відомості щодо зберігання товару.
Відповідачем за результатами розгляду додатково наданих документів позивачу було надіслане повторне повідомлення №157659 від 03.11.2023р. з якого слідує, що вантаж у контейнерах (згідно з переліком) вибув із порту Ho Chi Ninh City (В'єтнам) 20.08.2023 та прибув до порту Gdansk (Польща) 02.10.2023. Разом з тим, оцінювана партія товару вибула із зазначеного місця 09.10.2020. Таким чином, вбачаються витрати на зберігання оцінюваної партії товару у порту Gdansk протягом 7 днів, які не відображені в графах ДМВ та не зазначені в основних транспортно-експедиційних документах. До митного оформлення надано рахунок від 26.09.2023 № TG260923004 щодо понесених витрат на доставку вантажу за маршрутом від порту Gdansk до м. Вишневе, включаючи ТЕО. В той же час, на дату складання рахунку, вантаж ще не прибув до порту призначення. Таким чином, експедитор не володів точними відомостями щодо повного переліку наданих послуг та іх вартості, зокрема, щодо додатково понесених витрат на зберігання оцінюваної партії товару в порту Gdansk. Згідно з п. 2.1 договору передбачено обов'язкове надання VGN (перевірена маса брутто навантаженого контейнера). У разі відсутності вказаного документу експедитор здійснює зважування товару (п. 2.1.12) самостійно з подальшим виставленням клієнту рахунку за дану послугу, що підлягає оплаті протягом одного банківського дня. До митного органу відомостей з порушеного питання не надано. За даними залізничного відправника відбулося перевантаження на інші вагони. Крім того, дата видачі наданого до митного оформлення коносаменту - 26.09.2023, разом з тим, завантаження на борт судна відбулося 20.08.2023. При цьому, копія митної декларації країни відправлення від 16.08.2023 № 305743900730 містить орієнтовну дату доставки - 21.08.2023. Згідно з залізничними накладними УМВС відправлення вантажу з Польщі відбулося 14.10.2023 із Глівіце. При цьому, відсутні документально підтверджені відомості щодо включення до митної вартості складських витрат за зберігання товару, понесених за межами митного кордону України.
Зазначені обставини, на думку відповідача, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості.
За наявності, на думку відповідача, обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відповідачем було прийнято оспорюване рішення про коригування митної вартості товару з наведених у повідомленні №156941 від 01.11.2023р. та №157659 від 03.11.2023р. підстав.
Посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що перевізником товару, згідно накладних УМВС, виступає «ПЦЦ Інтермодаль А.О» за договором ВС/77/2022-ЦЮ, отже, відбулось залучення третіх осіб, проте документів в підтвердженням витрат експедитора ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, декларантом до митного оформлення не надано, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.
Для підтвердження витрат на транспортування товару на умовах поставки згідно з Інкотермс CFR - GDANSK (Польща) декларантом надано транспортні документи видані ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (коносамент; залізничні накладні УМВС; договір транспортного експедирування від 19.08.2023, укладений між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ»; довідку про транспортні витрати; рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг; заявку на надання транспортно-експедиційних послуг; платіжну інструкцію в національній валюті щодо оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка.
Так, між позивачем, як клієнтом, та ТОВ "ТАНІТ ГРУП", як експедитором, укладений договір транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р.
Згідно з п. 1.1. розділу 1 вищевказаного договору, експедитор зобов'язується за дорученням клієнта та за його рахунок надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, організацію виконання митних формальностей, здійснення операцій, пов'язаних з пред'явленням митному органу до митного оформлення товарів, транспортних засобів та інших вантажів клієнта та документів на них, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.
Відповідно до п. 1.3. розділу 1 вищевказаного договору, умови надання послуг за цим договором при здійсненні конкретного перевезення вантажу погоджуються сторонами у відповідній заявці на надання транспортно-експедиторських послуг. Заявка є невід'ємною частиною договору. Сторони можуть укладати заявки у спрощений спосіб шляхом обміну сканованими копіями підписаних заявок за допомогою електронної пошти.
Згідно з п.п. 2.1.1., п.п. 2.1.2. та п.п. 2.1.3. п. 2.1. розділу 2 вищевказаного договору експедитор має право: укладати договори з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями / її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами та нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків за цим договором; представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями; залучати до виконання своїх обов'язків за договором інші організації та особи.
Згідно договору транспортного експедирування № 19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 р. компанія ТОВ "ТАНІТ ГРУП" може залучати до виконання своїх обов'язків інші організації та особи, в даному випадку було залучено морську лінію Maersk A/S. Для перевезення вантажу в межах території Польщі морська лінія Maersk A/S залучила залізничного перевізника ПЦЦ Інтермодаль А.О. (PCC Intermodal A.S.). ПЦЦ Інтермодаль А.О. (PCC Intermodal A.S.) організовувало формування залізничного складу, шляхом доставки вантажу з порту Гданськ, Польща до місця формування залізничного складу, а саме м. Глівіце, Польща.
При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки морська лінія Maersk A/S та ПЦЦ Інтермодаль А.О. були залучені для перевезення вантажу в рамках договору транспортного експедирування № 19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 р., укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», відповідно до умов якого компанія ТОВ "ТАНІТ ГРУП" може залучати до виконання своїх обов'язків інші організації та особи, то ТОВ "ТАНІТ ГРУП" як експедитором в рамках договору транспортного експедирування № 19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 р. обгрунтовано було складено в підтвердження витрат на транспортування товару довідку про транспортні витрати, рахунок щодо транспортно-експедиційних послуг.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду наведених у постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, надані декларантом позивача документи в повній мірі підтверджували розмір понесених витрат на транспортування товару, а отже посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що надана копія митної декларації країни відправлення від 16.08.2023 № 305743900730 містить вартість фрахту у сумі 10 402 дол. США, що не ідентифікується з наданими документами колегія суддів до уваги не бере, та зазначає, що в експортній митній декларації від 16.08.2023 № 305743900730 зазначені наступні відомості: «Умови доставки CFR, вартість фрахту 10 402 USD, загальна сума фактури 192402,00 USD. Отже, загальна сума вартості товару складає 192402,00 дол.США, яка включає в себе вартість фрахту 10 402 дол.США, що відповідає специфікації-додатку №1 від 15.08.2023 року до контракту №2-SF від 14.08.2023 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що митна декларація країни відправлення відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що заявка на надання транспортно-експедиційних послуг від 20.08.2023 № 2 не містить маршруту перевезення, зазначені у заявці ставки не піддаються обчисленню, у вказаній заявці передбачена неустойка за кожну одиницю автотранспорту, при цьому, вантаж слідував морським та залізничним видами транспорту колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.
Для перевезення товару, який підлягав митному оформленню, між позивачем та ТОВ «ТАНІТ ГРУП» була підписана заявка №2 від 20.08.2023 року про надання транспортно-експедиційних послуг.
Відповідно до заявки №2 від 20.08.2023р. про надання транспортно-експедиторських послуг - додатку до договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р. ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» погодили предмет та умови надання транспортно-експедиторських послуг щодо перевезення вищевказаного вантажу, а саме: в'єтнамського рису «Японіка» вагою брутто 261040 кг, поставленого у 10-ти контейнерах на умовах CFR з порту завантаження - Хошимін, В'єтнам до порту призначення - Гданськ, Польща.
У даній заявці вказаний маршрут перевезення: порт завантаження-Хошимін, В'єтнам, порт розвантаження-Гданськ, Польща, місце митного оформлення вантажу-ст. Вишневе, пункт доставки-м.Київ.
Також, заявкою №2 від 20.08.2023 року визначений тариф на послуги експедитора: «300 USD ВРР; 300 USD ТЕО+Т1; 2280 USD залізничне перевезення (ст.Вишневе).
Отже, ставка включає витрати на розвантажувальні роботи з судна в порту призначення, ТЕО на території Польщі, відкриття транзитної декларації Т1 та залізничний тариф по маршруту Гданськ (Польща)-ст.Вишневе,Україна.
Страхування вантажу заявкою не передбачено.
З пояснень позивача наданих листом №03/11/2023-1 від 03.11.2023р. слідує, що неустойка за договором транспортного експедирування № 19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023 р. та заявкою №2 від 20.08.2023 року не нараховувалася і не сплачувалася за відсутності для цього підстав.
Отже, посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що вантаж у контейнерах (згідно з переліком) вибув із порту Ho Chi Ninh City (В'єтнам) 20.08.2023 та прибув до порту Gdansk (Польща) 02.10.2023, разом з тим, оцінювана партія товару вибула із зазначеного місця 09.10.2020, таким чином, вбачаються витрати на зберігання оцінюваної партії товару у порту Gdansk протягом 7 днів, які не відображені в графах ДМВ та не зазначені в основних транспортно-експедиційних документах, відомості щодо включення до митної вартості складських витрат за зберігання товару, понесених за межами митного кордону України, відсутні, колегія суддів до уваги не бере та зазначає, що заявкою №2 від 20.08.2023р. передбачено, що клієнт зобов'язується відшкодувати експедитору додаткові витрати, в тому числі, але не виключно, витрати з демереджу, детеншну, понаднормового простою, зберігання, зважування, навантаження, розвантаження, які виникли в експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати не виникли з вини експедитора. При цьому заявкою визначено, що вартість зберігання контейнера в порту - 7 днів - безкоштовно, далі - згідно з тарифами порту; кількість днів вільних від демереджу - 14 днів - безкоштовно, далі - згідно з тарифами лінії MAERSK.
З листа ТОВ «ТАНІТ ГРУП» вих. № 0311-1 від 03.11.2023 року слідує, що під час формування залізничного складу, який здійснювався у період з 02.10.2023 року по 10.10.2023 року, компанії ПЦЦ Інтермодаль А.О. (PCC Intermodal A.S.) або Maersk A/S не нараховували додаткові витрати за зберігання вантажу.
Отже, посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що до митного оформлення надано рахунок від 26.09.2023 № TG260923004 щодо понесених витрат на доставку вантажу за маршрутом від порту Gdansk до м. Вишневе, включаючи ТЕО, в той же час, на дату складання рахунку, вантаж ще не прибув до порту призначення, таким чином експедитор не володів точними відомостями щодо повного переліку наданих послуг та іх вартості, зокрема, щодо додатково понесених витрат на зберігання оцінюваної партії товару в порту Gdansk колегія суддів вважає необгрунтованими та зазначає, що заявкою №2 від 20.08.2023р. про надання транспортно-експедиторських послуг, складеною на виконання умов договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р., укладеного між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», визначений тариф на послуги експедитора: «300 USD ВРР; 300 USD ТЕО + Т1; 2280 USD залізничне перевезення (ст. Вишневе). Курс узгоджений сторонами». Це означає, що ставка включає витрати на розвантажувальні роботи з судна в порту призначення, транспортно-експедиторське обслуговування на території Польщі, відкриття транзитної декларації Т1 та залізничний тариф по маршруту Gdansk, Poland - ст.Вишневе, Україна. При цьому заявкою визначено, що: вартість зберігання контейнера в порту - 7 днів - безкоштовно.
Отже, на час складання рахунку від 26.09.2023 № TG260923004 тариф на послуги експедитора вже був визначений заявкою №2 від 20.08.2023р. та узгоджений сторонами.
Таким чином, посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару через те, що позивачем не надано відомостей щодо маси брутто навантаженого контейнера, колегія суддів вважає необгрунтованими, з огляду на таке.
Згідно з підпунктом 2.1.11 пункту 2.1 статті 2 договору транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р., укладеного між експедитором - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та клієнтом - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ», експедитор має право вимагати від клієнта при експортному / експортно-транзитному перевезенні з морських портів надання VGM (перевірена маса брутто навантаженого контейнера, далі - VGM) у вигляді сертифіката / декларації / іншій, необхідній морському перевізнику формі.
Відповідно до підпункту 2.1.12 пункту 2.1 статті 2 вищевказаного договору, у разі ненадання клієнтом VGM, експедитор має право самостійно здійснити зважування навантаженого (-их) контейнера (-ів), з подальшим виставленням клієнту рахунку на дану послугу.
Зміст даних пунктів договору свідчить про те, що перевірка ваги брутто навантаженого контейнера здійснюється у вказаному порядку у випадку здійснення морського перевезення за участі експедитора.
Оскільки позивач не замовляв експедитору - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» здійснення морського перевезення вищевказаного товару, то підпункт 2.1.12 договору, на який посилається відповідач у даному випадку не застосовується.
Отже, посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.
Доводи апеляційної скарги відповідача про не підтвердження позивачем митної вартості товару, оскільки дата видачі наданого до митного оформлення коносаменту - 26.09.2023, разом з тим, завантаження на борт судна відбулося 20.08.2023, а з відкритих джерел слідує, що товар прибув у порт Гданськ лише 02.10.2023 року, що може вказувати на ризик спроби маніпулювання митною вартістю шляхом приховування додаткових витрат, зокрема, на зберігання або додаткові перевантаження, колегія суддів до уваги не бере та зазначає таке.
У коносаменті №1КТ904908 від 26.09.2023р. вказані наступні відомості: відправник - SUNRISE FOODSTUFF., JSC (зазначена адреса); одержувач - ТОВ «ОУШЕН ФУДЗ» (зазначена адреса); назва судна - MAERSK JAIPUR; номер рейса 334S; порт завантаження - Хошимін; порт розвантаження - Гданськ; опис товару - в'єтнамський рис Японіка з 5% битого зерна, розфасований у 25-кілограмові пропіленові мішки у 10-ти контейнерах по 1040 мішків, вагою 26104 кг брутто у кожному контейнері. Контейнери опломбовані. Щодо кожного контейнера вказаній номер контейнера та номер пломби.
Таким чином, коносамент №1КТ904908 від 26.09.2023р. виданий на товар, щодо якого здійснювалося митне оформлення Позивачем.
З матеріалів справи слідує, що дата видачі коносамента - 26.09.2023р. (наданого до митного оформлення) була проставлена морським перевізником після запиту продавцем телекс - релізу коносамента.
Водночас правильність оформлення митних документів продавцем-експортером не може впливати на право покупця визначити митну вартість товарів при імпорті за ціною контракту і не може слугувати підставою для сумнівів у заявленій митній вартості.
У постанові Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №520/11061/2020 зазначено, що наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, розбіжностей) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватись як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товару, та не є самостійною підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних у наданих декларантом документах, можна достовірно визначити митну вартість товару.
Враховуючи зазначене, розбіжності у датах, вказаних у коносаменті, не впливають на розрахунок митної вартості товару.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з листа ТОВ «ТАНІТ ГРУП» вих. № 0311-1 від 03.11.2023 року слідує, що під час формування залізничного складу, який здійснювався у період з 02.10.2023 року по 10.10.2023 року, компанії ПЦЦ Інтермодаль А.О. (PCC Intermodal A.S.) або Maersk A/S не нараховували додаткові витрати за зберігання вантажу.
Щодо організації залізничного перевезення вантажу на території Польщі було залучено - «ПЦЦ Интермодаль А.О.» за договором №ВС/77/2022-ЦЮ. Перевантаження вантажу у вагони іншої ширини колії здійснювалося на станції Мостиська, тобто в Україні. До митної вартості товару було включено витрати на транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України на умовах CFR GDANSK, POLAND - від порту GDANSK, POLAND до пункту-переходу Мостиська-Пшемисль.
Доводи апеляційної скарги про не підтвердження позивачем деталізованого обґрунтування вартості послуг ТОВ «ТАНІТ ГРУП» колегія суддів до уваги не бере та зазначає таке.
Так, експедитор - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» надав позивачу рахунок на оплату послуг №TG260923004 від 26.09.2023р., у якому вказана наступна вартість транспортно-експедиторських послуг:- транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України - 296284,39 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на навантажно-розвантажувальні роботи за межами території України - 77821,64 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на оформлення документів за межами території України - 9259,17 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - м/п Мостиська-Пшемисль - 362 029,14 грн. без ПДВ; - відшкодування витрат на міжнародне транспортно-експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом: м/п Мостиська-Пшемисль - ст. Вишневе, Україна - 296205,66 грн. без ПДВ; - експедиторська винагорода на території України - 24000,00 грн., у т.ч. ПДВ-20% у розмірі 4000,00 грн.
Загальна сума рахунку - 1065600,00 грн., у тому числі ПДВ - 4000,00 грн.
Позивач повністю оплатив вищевказаний рахунок експедитора - ТОВ «ТАНІТ ГРУП» платіжною інструкцією №153 від 02.10.2023р. на суму 1065600,00 грн., з призначенням платежу: сплата за транспортно - експедиторське обслуговування, експедиторську винагороду згідно рахунку №TG260923004 від 26.09.2023р., у т.ч. ПДВ 20% - 4000,00 грн.
Також, в підтвердження транспортних витрат позивачем було надано договір транспортного експедирування №19.08.2023/1202-1 ОД від 19.08.2023р., заявку №2 від 20.08.2023р., рахунок №TG260923004 від 26.09.2023р., довідку про транспортні витрати №12212 від 13.10.2023р., залізничні накладні СМГС за №31501691, №31501688, №31501703, №31501685, №31501698, №31501686, №31501695, №31501659, №31501692, №31501676 від 14.10.2023р.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду наведених у постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Отже, надані декларантом позивача документи в повній мірі підтверджували розмір понесених витрат на транспортування товару, а отже посилання відповідача з приводу неможливості перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості товару з наведених вище підстав є необгрунтованими.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на висновки Верховного Суду, відповідно до яких обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта, при цьому Верховний Суд зазначив, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи, колегія суддів до уваги не бере, оскільки у справі ТОВ «Оушен Фудз» декларантом позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України в підтвердження митної вартості товару, при цьому відповідачем не доведено наявності в поданих документах розбіжностей, а отже не доведено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Між тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195 у графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);невірно проведений розрахунок митної вартості;невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що підставою для визначення митної вартості спірного товару за другорядним (резервним) методом відповідно до ст. 64 МК України була інформація наявна в митному органі. На підставі МД від 09.12.2022 №UA204020/2022/33923 (товар № 1) з урахуванням назви товару, умов поставки та об'єму партії та від 11.10.2023 № UA209230/2023/107898 з урахуванням виробника, ТМ та назви товару митну вартість спірного товару скориговано до рівня 1,02 дол. США/кг.
Отже, відповідачем у рішенні вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості.
Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні відомості про будь-які характеристики товару (вартість якого відповідачем була взята для коригування митної вартості спірного товару), обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Митний орган, визначаючи митну вартість оцінюваного товару із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), не зазначив у рішенні про коригування митної вартості товару докладної інформації, яка використовувалася митним органом при її визначенні.
Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості спірного товару прийнято з порушенням митного законодавства.
За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом є незаконним.
Відповідно до ч.12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.
Враховуючи, що картка відмови у прийнятті митної декларації відповідачем заповнена у зв'язку з прийняттям оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів, яке є незаконним, то колегія суддів приходить до висновку про незаконність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, відповідачем не виконано обов'язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Інші доводи, на які посилається заявник апеляційної скарги, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Разом з тим, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Колегія судів також зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м'якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.
По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.
Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов'язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2024 по справі № 520/9347/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій