22 вересня 2025 р. Справа № 480/5625/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, по справі № 480/5625/24
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства у справах ветеранів України, в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства у справах ветеранів України, в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 07.03.2024 № 3/ІІІ/10/2, яким йому відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій;
- зобов'язати Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути його заяву про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду;
- стягнути з Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 480/5625/24 позов ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 07.03.2024 № 3/ІІІ/10/2 про відмову ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій.
Зобов'язано Міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту" Міністерства у справах ветеранів України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про надання статусу учасника бойових дій, з урахуванням висновків суду.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» Міністерства у справах ветеранів України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку аргументує неповним з'ясуванням обставин і неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції ототожнив поняття «добровольче формування» та «добровольче формування територіальної оборони», адже особи, які до них входили, відносяться до різних пунктів статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ. Позивачу було відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій саме відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, тобто лише в межах компетенції міжвідомчої комісії. Відповідач наголошує, що згідно з Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) Міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера та деяких інших категорій осіб, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» уповноважена надавати або відмовляти у наданні статусу учасника бойових дій, що виключає повноваження надсилати документи за належністю. У Порядку № 413 в редакції, яка діяла станом на дату прийняття оскаржуваного рішення міжвідомчої комісії, відсутній перелік випадків відмов у наданні статусу учасника бойових дій. Відповідач наголошує, що згідно з абзацом третім пункту 1 Порядку № 413 адміністративні акти, процедура прийняття яких визначається цим Порядком, приймаються з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, установлених Законом № 3551-ХІІ. Відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян», дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв громадян, встановлений Законом України «Про адміністративну процедуру».
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 480/5625/24, установлено п'ятиденний строк з моменту отримання учасниками справи ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу.
17.02.2025 до суду позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якій просить суд залишити апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України, в особі Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 480/5625/24 без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
25.02.2025 відповідач надав відповідь на відзив, у якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
31.03.2025 до суду надійшло пояснення за апеляційною скаргою, в якому позивач повторює попередні доводи, які були надані ним у відповіді на відзив та просить залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 480/5625/24.
Відповідно до п. 3 частини першої статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що справа судом розглянута за правилами спрощеного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, який відноситься до незначної складності, не вимагають витребування нових доказів та проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимоги відповідача про розгляд справи за участі його представника та розглянути справу у порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 26.03.2022 позивачем офіційно укладено контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування Сумської територіальної громади № 3 в особі ОСОБА_2 , який набув чинності з 24.02.2022.
17.11.2023 командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 видано довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України № 2/4051 про те, що позивач дійсно в період з 24.02.2022 по 07.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України м. Суми.
24.01.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати його учасником бойових дій у відповідності до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Міжвідомча комісія на своєму засіданні 07.03.2024 розглянула заяву позивача та прийняла рішення № 3/ІІІ/10/2 відмовити позивачу у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав відповідно до пункту 25 частини 1 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки механізм надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та повноваження комісій з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», утвореної Мінветеранів (далі - міжвідомча комісія), визначено Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок № 413).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 413, рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається:
1) комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - відомчі комісії) - стосовно осіб, зазначених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ;
2) міжвідомчою комісією, яка утворюється Мінветеранів - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, при наданні статусу особам, зазначеним у пункті 19 частини першої статті 6 Закону, та особам, зазначеним у пункті 21 або пункті 25 частини першої статті 6 Закону.
Зі змісту заяви та доданих неї документів, вбачається, що ОСОБА_1 просить розглянути на міжвідомчій комісії питання надання йому статусу учасника бойових дій відповідно до статті 6 Закону № 3551-ХІІ. Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_4 від 17.11.2023 № 2/4051, позивач брав участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України у період з 24.02.2022 по 07.04.2022 як доброволець Добровольчого формування № НОМЕР_3 Сумської територіальної громади, що не відповідає пункту 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Натомість особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади та брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на отримання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону № 3551-ХІІ, що згідно з пунктом 5 Порядку виходить за межі компетенції міжвідомчої комісії.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу III Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захист», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 26.02.2021 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2021 за № 521/36143, міжвідомча комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій у разі відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій.
Враховуючи вищезазначене, міжвідомчою комісією (протокол засідання від 07.03.2024 № 3) прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав для надання статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 25 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в пункті 5 Порядку № 413 вказані вичерпні випадки відмови в наданні статусу учасника бойових дій. Відмова за відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій можлива лише внаслідок дослідження доказів та надання їм належної оцінки у випадку не підтвердження права особи на отримання такого статусу, а не у випадку непідвідомчості цього питання міжвідомчій комісії.
Судом першої інстанції зазначено, що приймаючи у такий спосіб рішення щодо розгляду заяви позивача про встановлення йому статусу учасника бойових дій, міжвідомча комісія всупереч вимогам приведеного законодавства, фактично без розгляду справи по суті, вирішила про відсутність взагалі правових підстав для надання статусу учасника бойових дій, а не про відсутність у цієї комісії, як суб'єкта владних повноважень, повноважень на розгляд питання про надання статусу учасника бойових дій та не повідомила про орган чи посадову особу, до повноважень якого віднесено право вирішувати згідно діючого законодавства в цьому конкретному випадку питання про надання статусу учасника бойових дій позивачу.
Виходячи з наведеного вище законодавства, суд першої інстанції визнав, що в цьому випадку міжвідомчій комісії як суб'єкту владних повноважень слідувало б діяти відповідно до правила, визначеного частиною 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», згідно з яким «якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення».
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з'ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XII).
Статтею 5 вищенаведеного Закону (тут і далі у тексті постанови в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, а саме на 24.01.2024) передбачено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Статтею 6 Закону №3551-XII визначено коло осіб, які належать до учасників бойових дій.
Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII, військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.
У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій;
Відповідно до пунтку 25 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII, учасниками бойових дій визнаються особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Рішення про надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, приймається міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб і членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб, а також райони проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, є довідка, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України та інших утворених відповідно до закону військових формувань чи правоохоронних органів, у взаємодії з якими особа сама або у складі добровольчого формування брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, про період участі у таких заходах.
У разі відсутності такої довідки, відповідно до абзацу 6 пункту 25 статті 6 Закону підставою для надання статусу учасника бойових дій зазначеним особам є документи, дані та інформація, вказана в абзацах сьомому, восьмому частини першої статті 6 Закону № 3551-XII.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до Положення «Про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України 26 лютого 2021 року № 43 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021 р. за № 521/36143, основними завданнями міжвідомчої комісії в світлі цього судового спору є:
1) надання статусу учасника бойових дій у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, особам, зазначеним в пунктах 19, 20 та 22 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
2) надання статусу учасника бойових особам, зазначеним в пунктах 21, 25 частини першої статті 6 Закону № 3551-XII;
3) надання статусу учасника бойових дій працівникам підприємств, установ, організацій, які у порядку, встановленому законодавством, залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у період з дня набрання чинності Законом України від 01 липня 2014 року № 1547-VII «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до набрання чинності Законом України від 07.04.2015 року № 291-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».
Для розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій міжвідомча комісія має, серед іншого, такі права:
1) розглядати документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання, надіслані комісіями при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах, щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу;
2) розглядати документи щодо надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, або позбавлення їх такого статусу, надіслані такими особами або командирами добровольчих формувань, у складі яких вони брали участь в антитерористичній операції, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
6) уточнювати інформацію про осіб, стосовно яких подано документи, заслуховувати пояснення цих осіб, свідків та представників державних органів;
7) приймати рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у підпунктах 1-3 пункту 1 цього розділу;
10) повертати документи щодо надання статусу учасника бойових дій комісіям при міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах у разі відсутності в поданих документах спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання (стосовно осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього розділу).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для відмови міжвідомчої комісії в наданні статусу учасника бойових дій визначені в пункті 3 Розділу ІІІ Положення «Про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України 26 лютого 2021 року № 43 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021 р. за № 521/36143. Дана комісія відмовляє в задоволенні заяви про надання статусу учасника бойових дій у разі:
1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій;
2) відсутності документів, що містять достатні докази безпосередньої участі особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
3) виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України або подання недостовірних даних про особу;
4) виявлення факту підробки поданих документів;
5) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Наданими матеріалами судової справи підтверджується, що 26.03.2022 позивачем офіційно укладено контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування Сумської територіальної громади № 3 в особі ОСОБА_2 , який набив чинності з 24.02.2022. 17.11.2023 командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 видано довідку про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією Російської Федерації проти України № 2/4051 про те, що позивач дійсно в період з 24.02.2022 по 07.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України м. Суми як доброволець у складі Добровольчого формування № 5 Сумської територіальної громади. Додатково позивачем надано довідку від 12.04.2022 № 2/454 стосовно підтвердження проходження ним військової служби в добровольчому підрозділі НОМЕР_4 батальйоні НОМЕР_5 бригади Сил ТрО ЗСУ з 24 лютого 2022 року.
Доказів, що піддають сумніву достовірність зазначених у довідці відомостей, міжвідомчою комісією суду не надано.
Колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції було помилково зазначено факт звернення позивача до відповідача із заявою, в якій перший просив визнати його учасником бойових дій у відповідності до п. 25 ч. 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ. Судом першої інстанції також зазначено факт вирішення міжвідомчою комісією відсутності взагалі правових для надання статусу учасника бойових дій, що не відповідає дійсності.
Натомість колегією суддів установлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив визнати його учасником бойових дій у відповідності до статті 6 Закону № 3551-ХІІ. Як вбачається із рішення міжвідомчої комісії № 3/ІІІ/10/2, на своєму засіданні 07.03.2024 вона розглянула заяву позивача та відмовила йому у наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю правових підстав саме відповідно до пунтку 25 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Аналізуючи п. 3 Розділу ІІІ Положення «Про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що затверджено наказом Міністерства у справах ветеранів України 26 лютого 2021 року № 43 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2021 р. за № 521/36143, в якому вказані вичерпні випадки відмови в наданні статусу учасника бойових дій, суд зазначає, що відмова за відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій можлива лише внаслідок дослідження доказів та надання їм належної оцінки у випадку непідтвердження права особи на отримання такого статусу, а не у випадку непідвідомчості цього питання міжвідомчій комісії.
Між тим, рішення не містить мотивів та підстав, за якими міжвідомча комісія дійшла висновків про відсутність підстав надання статусу учасника бойових дій позивачу згідно з п. 25 ч. 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
Крім цього, згідно з пунктом 3 Розділу VII Положення про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у разі надходження документів, розгляд яких не належить до повноважень міжвідомчої комісії, визначених підпунктами 1-5 пункту 2 розділу II цього Положення, Міністерство у справах ветеранів України протягом п'яти робочих днів з дати їх отримання повертає документи заявнику з відповідними роз'ясненнями або надсилає їх за належністю без винесення таких документів на розгляд міжвідомчої комісії.
Колегія суддів зазначає, що міжвідомча комісія, всупереч вимогам наведеного вище законодавства, вирішила про відсутність правових підстав надання позивачу статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ у зв'язку з відсутністю компетенції для вирішення вказаного питання, у той же час, відсутність у комісії повноважень на розгляд питання про надання позивачеві статусу учасника бойових дій згідно з наданими ним документами є підставою для повернення їх заявнику з відповідними роз'ясненнями або надсиланню їх за належністю без винесення таких документів на розгляд міжвідомчої комісії.
Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність застосування міжвідомчою комісією правила, визначеного частиною 3 статті 7 Закону України «Про звернення громадян», згідно з яким «якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення», оскільки згідно з абзацом третім пункту 1 Порядку № 413 адміністративні акти, процедура прийняття яких визначається цим Порядком, приймаються з дотриманням вимог Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, установлених Законом № 3551-ХІІ. Відповідно до статті 12 Закону України «Про звернення громадян», дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв громадян, встановлений Законом України «Про адміністративну процедуру».
Відповідно до статті 44 Закону України «Про адміністративну процедуру», у разі якщо вирішення порушених у заяві питань не належить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше п'яти робочих днів, надсилається за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомляється заявник. У такому разі днем подання заяви вважається день отримання заяви компетентним адміністративним органом.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції - замість Закону України «Про адміністративну процедуру» у рішенні суду від 12.122024 у справі № 480/5625/24 в рамках вирішення спору були застосовані норми Закону України «Про звернення громадян».
Додатково судом апеляційної інстанції встановлено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, в частині фактів звернення позивача із заявою про визнання його учасником бойових дій у відповідності до статті 6 Закону № 3551-ХІІ.
В іншій частині колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставин справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів частково підтримує висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, але частково з інших мотивів та підстав, наведених вище.
Доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини ( частина 4 статті 317 КАС України).
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України - задовольнити частково.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі № 480/5625/24 - частково змінити в частині мотивів та підстав задоволення позову.
В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 по справі № 480/5625/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій