23 вересня 2025 р. Справа № 440/3745/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 05.05.25 у справі № 440/3745/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі за текстом також - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 13.02.2025 у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2017-2019 р.р.) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 з 13.02.2025 зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки), у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197), та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, з висновками, які не відповідають обставинам справи. Наводить обставини справи та вказує, що здійснення індексації пенсійних виплат позивача здійснено пенсійним органом відповідно до приписів чинного законодавства; права та законні інтереси ОСОБА_1 не порушено.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 з 10.01.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та з цієї дати позивачу призначена пенсія.
При призначенні пенсії позивача Головним управлінням застосовано середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 7763,17 грн (2017-2019 роки), що підтверджується відповідним розрахунком.
З листа Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.03.2025 №3832-2699/С-02/8-1600/25 встановлено, що пенсія позивача не підлягала перерахунку у зв'язку зі зміною показника середньої заробітної плати з 01.03.2021, з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024, оскільки розмір пенсії позивача обчислений із застосовуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, що передують 2020 року (2017-2019 роки) - 7763,17 грн, який є більшим, ніж показники, передбачені постановами КМУ.
З 1 березня 2024 на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 за №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" позивачу проведено перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.
Отже, показник середньої заробітної плати з 01.03.2024 становить 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,0796) та який врахований при обчисленні пенсії з 01.03.2024.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення індексації пенсії з 13.02.2025, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проіндексований неналежний показник є меншим від того, який до обчислення пенсії позивача застосований, але при цьому орган Пенсійного фонду України, його не індексуючи, дійшов помилкового висновку, що позивач права на індексацію не має; такі дії органу Пенсійного фонду України є протиправною бездіяльністю, оскільки пенсія позивача підлягає індексації зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 13.02.2025 у розмірі 1,0796, (з урахуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами статті 2 Закону 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Частиною п'ятою статті 2 Закону 1282-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.
Частиною другою статті 40 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.
З 01.01.2004 вступив у дію Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким було врегульовано питання індексації пенсій у зв'язку із зростанням індексу споживчих цін та рівня розміру середніх заробітних плат.
Відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.
Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, у разі якщо величина середньої заробітної плати в Україні за даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики за минулий рік зросла, то з 1 березня поточного року розмір пенсії підвищується на коефіцієнт, який відповідає не менше ніж 20 відсоткам темпів зростання середньої заробітної плати в Україні порівняно з попереднім роком.
З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 за № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким було виключено частину першу статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачала індексацію.
Також внесені зміни до абзацу першого частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та викладеного його у наступній редакції. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У зв'язку з прийняттям Закону України від 03.10.2017 за № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №795 "Деякі питання реалізації частини другої ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", було внесено зміни.
Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А згідно з пунктом 5 Порядку перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески та який відповідно до законодавства врахований для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення.
Положення зазначеного Порядку повністю узгоджувалися зі змістом частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої індексується не сама пенсійна виплата, тобто та сума коштів, яку щомісячно отримує пенсіонер на свою банківську картку, а відбувається підвищення одного з показників, який використовується для обчислення розміру пенсії. Це показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Також цією постановою скасований Порядок перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений пПостановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 за № 795.
Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124, не передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.
Натомість, згідно з пунктом 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За обставин справи, що розглядається, відповідач у 2021, 2022, 2023, 2024 роках не провів індексацію пенсії позивача відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV, а встановив щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн (у 2021 році), 135,00 грн (у 2022 році), 100,00 грн (у 2023 році), 100,00 грн (у 2023 році). Відмову у проведенні індексації пенсії відповідач обґрунтував тим, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 проводиться з урахуванням середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки в сумі 7763,17 грн, а отже пенсія не підлягала індексації з 01.07.2021, 01.03.2022 та з 01.03 згідно з пунктами 1 Постанов КМУ № 127, № 118, № 168.
З 01.03.2024 проведено перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії - 7994,47 грн (7405,03 грн х 1,076).
Отже, спірним у справі є питання наявності підстав для індексації пенсії позивача у 2022, 2023, 2024 роках та в разі їх наявності - визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019 - 2024 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначені?
Подібне питання було предметом розгляду Верховним Судом у справі №160/28752/23.
Так, у постанові від 13.01.2025 Верховний Суд зауважив, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
За висновком Верховного Суду положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Тобто законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, за висновком Верховного Суду у справі №160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
З урахуванням викладеного абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справах №200/422/24, №620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №120/1483/24, №400/4663/24.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що у період з 2021 по 2024 рік індексація пенсії позивача проводиться не у спосіб та порядок, що передбачений частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки норми частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 за №124, регулюють одне і те ж коло відносин щодо індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56), яка сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Згідно зі статтею 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії і про який йдеться у статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є сталим. У кожної пенсії, призначеної та обчисленої відповідно до цього Закону, є "свій" показник середньої заробітної плати, який залежить від року призначення пенсії, і саме він має збільшуватись під час індексації.
Саме це передбачено в Порядку перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 за №795, пунктом другим якого визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться перерахунок.
Водночас особам, які отримують пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у 2021-2024 роках пенсія була проіндексована без подібних "виключень" згідно з приписами постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за №118 та від 24.02.2023 за №168, 23.02.2024 за №185.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що проіндексований неналежний показник є меншим від того, який до обчислення пенсії позивача застосований, але при цьому орган Пенсійного фонду України, його не індексуючи, дійшов помилкового висновку, що позивач права на індексацію не має. Такі дії органу Пенсійного фонду України є протиправною бездіяльністю, оскільки пенсія позивача підлягає індексації зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 13.02.2025 у розмірі 1,0796, (з урахуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197).
Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що визначена станом на 1 березня відповідного календарного року сума індексації пенсії зберігається під час проведення індексації в наступних роках, а тому порушене право позивача належить захистити шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення її пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, зобов'язавши відповідача провести індексацію пенсії ОСОБА_1 з 13.02.2025 зі застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки), у розмірі 1,0796 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197), та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі № 440/3745/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова