23 вересня 2025 р. Справа № 440/10471/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2025, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 20.05.25 у справі № 440/10471/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Полтавського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 20.09.2022 №п/с912010811110;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 04.05.2018 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) по дату прийняття рішення;
визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі документів, що свідчать про особливі заслуги перед Україною;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 09.08.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до "Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 №2054 у розмірі 34% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 09.08.2022.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі №440/10471/22 залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 19.09.2023.
На виконання вказаного судового рішення судом 10.10.2023 видано виконавчі листи.
05.06.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю у справі №440/10471/22.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №440/10471/21 було задоволено.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, подати до суду у 30-денний строк з дня набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надати суду разом зі звітом про виконання судового рішення документи на підтвердження виконання рішення суду (в паперовому чи електронному вигляді), які мають містити відомості про дату, з якої проведено перерахунки на виконання рішення суду, та письмові пояснення, які повинні містити відомості у формі зведеної таблиці із зазначенням: виду перерахунку (коефіцієнти, показники середньої заробітної плати, пенсія за заслуги), дати перерахунку, розмір пенсії до перерахунку, розмір пенсії після перерахунку, посилання на конкретний документ, який підтверджує проведений перерахунок; заборгованість, зо виникла внаслідок перерахованої пенсії.
Попереджено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
02.08.2024 від ГУПФУ в Полтавській області надійшов звіт при виконання рішення суду від 20.03.2023 та матеріали пенсійної справи, в якому боржник підтвердив, що рішення суду виконано в частині:
проведення розрахунку коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) по дату прийняття рішення, тобто по 20.03.2023;
проведення з 09.08.2022 перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до "Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.12.2017 за №2054 у розмірі 34% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 09.08.2022.
За наслідками розгляду цього звіту Полтавський окружний адміністративний суд виніс окрему ухвалу від 02.09.2024.
Окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року:
відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22 у повному обсязі;
попереджено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду;
направлено цю окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України Полтавській області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
направлено цю окрему ухвалу Пенсійному фонду України для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
встановлено Пенсійному фонду України та Головному управлінню Пенсійного фонду України Полтавській області строк для надання відповіді про вжиті заходи протягом 30 днів з дня отримання окремої ухвали.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не погодилось з окремою ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 та оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишено без задоволення, окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 - без змін.
06.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до суду надійшов звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду.
За наслідками розгляду цього звіту Полтавський окружний адміністративний суд виніс окрему ухвалу від 20.05.2025.
Окрему ухвалу направлено до Офісу Генерального прокурора для прийняття рішення щодо наявності ознак кримінального правопорушення в діях посадових осіб Пенсійного фонду України та реагування і вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Встановлено Офісу Генерального прокурора строк для надання відповіді про вжиті заходи протягом 30 днів з дня отримання окремої ухвали.
Направити цю окрему ухвалу Пенсійному фонду України для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Встановлено Пенсійному фонду України строк для надання відповіді про вжиті заходи протягом 30 днів з дня отримання окремої ухвали.
Відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 06.05.2025 про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом 30 днів з дня виконання Пенсійним фондом України вимог цієї окремої ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22 у повному обсязі.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Полтавській області оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судове рішення прийняте із порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та прийняти звіт ГУ ПФУ в Полтавській області про виконання рішення у справі № 440/3785/23.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції при прийнятті ухвали не врахував того, що призначення/перерахунок пенсії проводиться в програмному забезпеченні “ІКІС ПФУ підсистема: “Призначення та виплати пенсій», яка, в свою чергу, відповідає нормам чинного законодавства. На виконання доручення Пенсійного фонду України розробником програмного забезпечення Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України в підсистемі “Призначення та виплати пенсій на базі електронної пенсійної справи» внесені зміни в частині проведення перерахунку “Макетна обробка», виплатних операцій “Макетна обробка боргу», “Макетна обробка даних ОР». Для отримання дозволу на проведення зазначених перерахунку та виплатних операцій шляхом ініціювання перерахунку “Макетна обробка», виплатних операцій “Макетна обробка боргу», “Макетна обробка даних ОР», засобами програмного забезпечення підсистеми “Електронний документообіг» до Пенсійного фонду України направляється відповідний лист.
Управлінням направлено запити до Пенсійного фонду України від 17.09.2024 за №1600-0306- 5/68462, від 03.02.2025 за №1600-0306-5/8920 про надання дозволу на макетну обробку ЕПС №912010811110 ОСОБА_1 .
Листами від 29.10.2024 за №2800-030102-9/66102, від 16.03.2025 за №2800-030102-9/17660 Пенсійним фондом України запити ГУ ПФУ в Полтавській області повернуто без опрацювання та повідомлено, що враховуючи зобов'язальну частину рішення суду, його виконання полягає, зокрема, в проведенні перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності з 04.05.2018 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, а також у здійсненні розрахунку коефіцієнтів заробітної плати заявниці з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) по дату прийняття рішення. Оскільки зобов'язання індексувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - Головне управління) Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 не покладались, питання індексації вирішуються з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2019 за № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (зі змінами). Управлінню повідомлено про необхідність повернутися до питання виконання рішення суду відповідно до покладених судом зобов'язань.
Також Управління наголошує, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 не містить зобов'язання щодо здійснення розрахунку коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) на дату прийняття рішення, для розрахунку заробітної плати із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016,2017 роки - 5377,90 грн з урахуванням коефіцієнтів 1.17, 1.11, 1.11, 1.14, 1.197,1.0796, а тому вважає, що приймаючи окрему ухвалу, суд першої інстанції змінив зміст резолютивної частини рішення від 20.03.2023.
Інші учасники справи правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористалися.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що у поданому 06.05.2025 звіті відповідач повідомив суд, що для виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, з урахуванням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, якими зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) на дату прийняття рішення, для розрахунку заробітної плати з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016,2017 роки - 5377,90 грн з урахуванням коефіцієнтів 1.17, 1.11, 1.11, 1.14, 1.197,1.0796, Управлінням направлено запити до Пенсійного фонду України від 17.09.2024 за №1600-0306-5/68462, від 03.02.2025 за №1600-0306-5/8920 про надання дозволу на макетну обробку ЕПС №912010811110 ОСОБА_1 .
Однак листами від 29.10.2024 за №2800-030102-9/66102, від 16.03.2025 за №2800-030102-9/17660 Пенсійним фондом України запити ГУ ПФУ в Полтавській області повернуто без опрацювання та повідомлено, що враховуючи зобов'язальну частину рішення суду, його виконання полягає, зокрема, в проведенні перерахунку та виплаті пенсії по інвалідності з 04.05.2018 із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, а також у здійсненні розрахунку коефіцієнтів заробітної плати заявниці з урахуванням заробітної плати за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) по дату прийняття рішення. Оскільки зобов'язання індексувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 роки, на Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не покладались, питання індексації вирішуються з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (із змінами). Управлінню повідомлено про необхідність повернутися до питання виконання рішення суду відповідно до покладених судом зобов'язань.
Суд, за наслідками розгляду цього звіту, розцінює відмову Пенсійного фонду України у наданні дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи №912010811110 ОСОБА_1 як таку, що фактично зводиться до ігнорування норм статей 370 КАС України, 129-1 Конституції України та незгоди з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, яке набрало законної сили.
Зазначеним у цих листах від 29.10.2024 за №2800-030102-9/66102, від 16.03.2025 №2800-030102-9/17660 твердженням вже було надано правову оцінку судами першої та апеляційної інстанції у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, окремій ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 та постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025.
Тобто Пенсійний фонд України фактично вчиняє дії щодо блокування виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення суду, що набрало законної сили, відмовляючи у наданні дозволу на макетну обробку електронної пенсійної справи ОСОБА_1 .
Зазначені протиправні дії Пенсійного фонду України підтверджуються листами від 29.10.2024 за №2800-030102-9/66102, від 16.03.2025 за №2800-030102-9/17660, якими запити ГУ ПФУ в Полтавській області повернуто без виконання.
За сплином двох років з дня прийняття судом рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 - перерахунок не проведено.
З огляду на зазначене суд першої інстанції констатував, що має місце пряме невиконання судового рішення, яке відбулося внаслідок вчинення Пенсійним фондом України перешкод у виконанні судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Стаття 124 Конституції України та стаття 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Нормами статті 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, та застосовує його з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Частинами першою, другою, четвертою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення.
Так, у рішенні у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Європейський суд з прав людини у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
У такому контексті відсутність у стягувача можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
У справах "Шмалько проти України", "Іммобільяре Саффі проти Італії" ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа "Сук проти України").
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 за №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
З огляду на це посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Виконання судового рішення, як завершальна стадія судового провадження, є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої-шостої, дев'ятої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про вчинення перешкод Пенсійним фондом України у виконанні Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, яке набрало законної сили.
Це означає пряме порушення посадовими особами Пенсійного фонду України вимог статей 19, 129-1 Конституції України, статей 2, 14, 370 КАС України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно суд має обов'язок постановити окрему ухвалу та направити її Пенсійному фонду України для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону - перешкоджанні (блокуванні) виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, а також до Офісу Генерального прокурора України для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні закону в частині вчинення перешкод у виконанні рішення суду, що набрало законної сили.
Отож підсумовуючи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що посадовими особами Пенсійного фонду України порушені:
1) права ОСОБА_1 на соціальний захист як особи з інвалідністю з дитинства (глухота 5 ступеня), яка має особливі заслуги перед Україною, представляє Україну на міжнародній спортивній арені, шляхом вчинення перешкод у доступі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до макетної обробки електронної пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, з урахуванням ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025, якими зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити розрахунок коефіцієнтів заробітної плати ОСОБА_1 за весь період з 06.01.2017 (дати прийняття на роботу) на дату прийняття рішення, для розрахунку заробітної плати з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016,2017 роки - 5377,90 грн з урахуванням коефіцієнтів 1.17, 1.11, 1.14, 1.197,1.0796;
2) статтю 370 Кодексу адміністративного судочинства України,
3) статтю 129-1 Конституції України.
Стаття 382 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.
Отже, у діях посадових осіб Пенсійного фонду України, зокрема, вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 382 КК України (перешкоджання виконанню рішення суду, що набрало законної сили).
Тож висновок суду першої інстанції про те, що окрему ухвалу слід направити до Офісу Генерального прокурора з метою надання оцінки діям посадових осіб Пенсійного фонду України на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 382 КК України (перешкоджання виконанню рішення суду, що набрало законної сили) є обґрунтованим і законним.
Поряд з цим, з метою недопущення порушення права позивача ОСОБА_1 на судовий захист, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у прийнятті звіту ГУ ПФУ в Полтавській області від 06.05.2025 та встановив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 20.03.2023 у справі №440/10471/22, що обчислюватиметься 30 днями з дня виконання Пенсійним фондом України вимог цієї окремої ухвали.
Разом з цим колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у разі подальшого невиконання ГУ ПФУ в Полтавській області судового рішення та подальшого надходження заяв позивача щодо протиправного невиконання рішення суду повторно, суд має і право, і обов'язок поставити питання щодо наявності у діях посадових осіб ГУ ПФУ в Полтавській області ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України, та направити відповідні матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Доводи відповідача про те, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 440/10471/22 є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З урахуванням приписів статті 308 КАС України колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи, які містяться в апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Полтавській області, не спростовують правильності прийнятої судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене вище колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржувану окрему ухвалу суду слід залишити без змін.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.
Окрему ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 440/10471/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк