22 вересня 2025 р. Справа № 520/18921/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., м. Харків, по справі № 520/18921/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023 для подальшого перерахунку пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.02.2023 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини);
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для подальшого перерахунку пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника за відповідною посадою станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та про премію в середніх розмірах, що фактично виплачені в січні 2023 року за займаною (прирівняною) посадою, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДСНС України в Харківській області щодо не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01.01.2023р. для подальшого перерахунку пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 з 01.02.2023р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (61013, м. Харків, вул. Шевченка, 8, код ЄДРПОУ 38631015) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 для подальшого перерахунку пенсії у разі втрати годувальника ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 01.01.2023р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби та про премію в середніх розмірах, що фактично виплачені в січні 2023 року за займаною (прирівняною) посадою, виходячи з визначених окладів, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 р. пенсії ОСОБА_1 .
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ38631015) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) 48 коп. Решту судових витрат залишено за позивачем.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 року у справі № 520/18921/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначив, що відповідно до протоколу пенсійної справи № 2003021448, позивач отримує пенсію по втраті годувальника (чоловіка) - ОСОБА_4 - орган який встановлений з якого дана особа виходила на пенсію та який направляв відповідні матеріали є орган по системі МВС України, Головне управління у своє чергу є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій відповідно до Положення Головного управління, затведженого наказом від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661). Так як позивач є пенсіонером по лінії МВС України та відповідно виходив на пенсію з органу МВС, а не МНС чи ДСНС, уповноваженим в такому випадку органом щодо розгляду питання видачі довідки є РСЦ МВС по Харківській, Сумській та Полтавській області.
Також, в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про витребування у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області копію пенсійної справи ОСОБА_1 . В обґрунтування поданого клопотання відповідач вказує, що ОСОБА_1 є пенсіонером по втраті годувальника по лінії МВС України, та відповідно виходила на пенсію з органу МВС, а не МНС чи ДСНС, то уповноваженим в такому випадку органом щодо розгляду питання видачі довідки є РСЦ МВС по Харківській, Сумській та Полтавській області. Звертає увагу, що під час розгляду справи в суді І інстанції не було встановлено орган з якого ОСОБА_2 (померлого чоловіка) було звільнено, до якої системи даний орган має відношення ДСНС чи МВС, тощо.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області належним чином завірені документи:
документи (довідки), які подавались до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 );
письмові пояснення щодо того, з якого органу та посади МНС (МВС) ОСОБА_2 звільнився; який орган надавав довідку про розмір грошового забезпечення при призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 у разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ); з якої дати ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді.
На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримував пенсію за вислугу років (звільнений 09.10.1998 року з органів внутрішніх справ, посада - водій 7-ПДПЧ по охороні Жовтневого району м. Харкова) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, призначену з 09.10.1998 року. Згідно даних, які містяться в ПВП ДКГ «Військові пенсії» пенсійна справа - № 10021877 - МВС ОСОБА_2 закрита у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 84 від 22.02.2016 року).
Крім того, пенсійним органом зазначено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену з 26.07.2016 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (пенсійна справа №2003021448 - МВС). ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 30% грошового забезпечення, визначеного у довідці № 100/21877, виданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_2 .
Також, судом апеляційної інстанції встановлено на підставі документів наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ, звільнений зі служби 09.10.1998 року з посади старшого водія 7-ї підлеглої ДПЧ по охороні Жовтневого р-ну м. Харкова.
Згідно наданої Довідки №100/21877 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії, яка видана ОСОБА_2 , Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Харківській області в тому, що відповідно до рішення КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 розмір грошового забезпечення за нормами, чинним на 01.01.2008 року за посадою водій 7-ї підлеглої ДПЧ по охороні Октябрського р-ну м. Харкова становить: посадовий оклад (605,00 грн), оклад за спец. звання прапорщик вн. служ. (60,00 грн.), надбавка за вислугу років 35% (232,75 грн), надбавка за виконання особл. Важливих завдань 46% (412.97 грн.), надбавка за класність 5 % (30,25 грн.), премія 28% (375, 47 грн.), всього 1716,44 грн.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у них докази, обговоривши підстави та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення відповідно до положень ст. 317 КАС України слід скасувати, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника, призначену згідно вимог Закону №2262-XII.
Позивачка через свого представника звернулася до відповідача із заявою, в якій просила підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області довідку для перерахунку пенсії померлого годувальника з 01.02.2023р. відповідно до постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2023 року), на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови №704, для проведення перерахунку розміру його пенсії.
Відповідач від вчинення дій з виготовлення довідки ухилився, листом від 05.03.2024р. №65020-2125/65190 повідомивши позивача про відсутність правових підстав для оформлення та надання довідки про розмір грошового забезпечення.
Позивачка не погодилася з вищевказаним та звернулася до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в цілому є обґрунтованими, а зобов'язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення відповідає меті належного поновлення прав позивача та слугуватиме досягненню того, щоб виниклий між сторонами спір було остаточно вирішено.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262 - ХІІ від 9 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Суд зазначає, що питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" затвердив Порядок № 45.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 1 п. 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
У додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Зміни, внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 5 березня 2019 року (дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18) діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
Водночас алгоритм дій, які повинно вчинити, зокрема Головне управління ПФУ та відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45, - не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Таким чином, отримання довідки про змінений розмір грошового забезпечення є передумовою для здійснення у визначених законодавством випадках перерахунку розміру пенсії, призначеної згідно Закону України № 2262-ХІІ.
Відповідно, відмова у видачі такої довідки належним суб'єктом має своїм наслідком порушення прав особи у сфері соціального захисту.
Згідно п. 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому ст. 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Відповідно до п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.
Отже, належний орган не може відмовити у складенні та видачі довідки про розмір грошового забезпечення особі, яка звернулась із заявою про видачу такої довідки, лише з тих підстав, що стосовно цієї особи не було отримано відповідних списків.
При вирішенні питання щодо належності/неналежності відповідача до суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний видати позивачу за його заявою довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 Порядку № 45 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховуються для перерахунку пенсії, видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі витребуваних у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області письмових доказів, відповідно до матеріалів пенсійної справи №10021877 прапорщик (мічман) ОСОБА_2 звільнений 09.10.1998 року з посади водій 7-ої підлеглої ДПЧ по охороні Жовтневого р-ну м. Харкова, з органів внутрішніх справи України.
ОСОБА_2 призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, з 09.10.1998 року, що підтверджується висновком про призначення пенсії, затвердженого начальником ФЕУ УМВС в Харківській області полковником міліції Є.Є.Марковим.
Згідно даних, які містяться в ПВП ДКГ «Військові пенсії» пенсійна справа - № 10021877 - МВС ОСОБА_2 закрита у зв'язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 84 від 22.02.2016 року).
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену з 26.07.2016 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (пенсійна справа №2003021448 - МВС). ОСОБА_1 призначено пенсію в розмірі 30% грошового забезпечення, визначеного у довідці № 100/21877, виданої Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_2 .
Окрім того, Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Харківській області, видано довідку №100/21877 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи проходження служби ОСОБА_2 в ДПЧ по охороні Октябрського р-ну м. Харкова та те, що довідки про його грошове забезпечення було видано відповідними органами ГУМВС, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 , що є отримувачем пенсії в разі втрати годувальника, що була призначена ОСОБА_2 , як особі звільненій саме зі служби в органах МВС України.
Абзацами 4-8 пункту 3 Порядку № 45 передбачені органи (установи, організації), які видають довідки на осіб, що звільнені з перелічених у даних абзацах органів (установ, організацій), зокрема, абзацем 8 цього пункту передбачено, що довідки на осіб, які звільнені зі служби в органах та підрозділах МВС видаються Міністерством внутрішніх справи України.
Крім цього, абзацем 5 наведено пункту визначено, що ДСНС видають довідки на осіб, які звільнені із служби у штабах і військах Цивільної оборони України, що ліквідовані, органах та підрозділах служби цивільного захисту та Держтехногенбезпеки.
Відповідно до абзацу 14 п. 3 Порядку № 45 у разі ліквідації зазначених державних органів довідки видаються правонаступниками таких органів, а в разі їх відсутності - державними органами, визначеними відповідними актами Кабінету Міністрів України.
Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області не є належним органом з видачі довідок про розмір грошового забезпечення особам, які звільнені зі служби з органів МВС.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.п. 11 п. 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, з метою належної організації роботи Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС, підвищення ефективності діяльності з кадрового забезпечення структурних підрозділів апарату МВС, територіальних органів, закладів, установ і підприємств, що належать до сфери управління МВС, наказом МВС від 14 грудня 2015 року № 1570 затверджено "Положення про Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України".
Колегія суддів зазначає, що Наказом МВС від 07.11.2015 № 1447 було затверджено Положення про ДУ ТМО. Відповідно до нього ДУ ТМО є бюджетною установою та підпорядковується МВС України.
Наказом МВС України від 25.02.2019 № 129 "Про визнання в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій" було визнано в МВС України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департамент. Пунктом 2 цього наказу забезпечення внесення відповідних змін до положень про територіальні медичні об'єднання МВС України по областях, місту Києву.
16.04.2021 наказом МВС України № 291 було внесено зміни до наказу МВС України від 25.02.2019 № 129.
" 1. Визнати в МВС України:
1) Департамент персоналу уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних питань та соціальної роботи цього Департаменту;
2) Територіальні медичні об'єднання МВС України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділи) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ".
В подальшому, 22.04.2024 наказом МВС України № 259 було визнано таким, що втратив чинність наказ МВС України від 25.02.2019 №129 "Про визнання в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій» (із змінами).
Таким чином, з 22.04.2024 ДУ ТМО по областях втратили повноваження на видачу довідок про розмір грошового забезпечення, які раніше були покладені на відповідні сектори (відділи) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.
Згідно з п. 1 наказу МВС України від 22.04.2024 №259 Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України визначений уповноваженим підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Згідно з п.2 наказу МВС України від 22.04.2024 №259 уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу довідок звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 року та листопад 2019 року для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18 з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).
Таким чином, наразі суб'єктом владних повноважень, до відання якого віднесено питання підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій, видача довідок звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій є Міністерство внутрішніх справ України в особі Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України та Головного сервісного центру МВС з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).
Отже, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача.
З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов'язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.
Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.
Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов'язки, визначені КАС України.
За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.
Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.
Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права зокрема була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.
Крім того, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб'єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.
Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв'язок між порушенням (суб'єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить та ж таки ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).
З огляду на викладене, враховуючи предмет даного позову, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуального закону, вирішуючи спір не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.
Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2019 року у справі №826/12172/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі №520/18921/24 підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 по справі № 520/18921/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова