22 вересня 2025 року справа №200/1870/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Трофімчука Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 200/1870/25 (головуючий І інстанції Галатіна О.О.) за позовом Трофімчука Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Трофімчук Віталій Вікторович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.02.2025 № 344 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання»;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 07.03.2025 № 117 о/с «По особовому складу»;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області з 09 березня 2025 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 всі види грошового забезпечення (в тому числі премія) за час вимушеного прогулу з дня звільнення;
- звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у задоволені позову відмовлено.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі через порушення норм матеріального права.
Апелянт посилався на те, що частина 4 статті 14 Дисциплінарного статуту не передбачає такої підстави для призначення службового розслідування, як «надходження інформації щодо можливого порушення службової дисципліни», без зазначення джерела такої «інформації».
Надані позивачу та його представнику матеріали службового розслідування, призначеного наказом не містять копії цієї «інформації». У матеріалах службового розслідування міститься копія рапорту командира БПОП(с) Менумерова Р. від 08.01.2025 про відмову ОСОБА_1 , від виконання наказу від 07.01.2025 № 53. Але за цим рапортом службове розслідування не призначалось в установленому законом порядку не проводилось.
За таких обставин, дії відповідача щодо перевірки обставин, наведених у рапорті командира БПОП(с) Менумерова Р. від 08.01.2025, у рамках службового розслідування, призначеного наказом № 54, є такими, що вчинені не у порядку, встановленому законом, а відтак - є протиправними.
Як вбачається з описової частини наказу № 344 та копії Висновку службового розслідування фактично в провину позивачу ставиться відмова від виконання наказу БПОП(с) від 07.01.2025 № 53 «Про виконання бойового (спеціального) завдання» (далі наказ № 53).
Позивач не заперечує, що наказ № 53 був йому доведений 08.01.2025. Разом з цим, позивач зазначає, що відразу після доведення йому наказу він повідомив усно заступнику командира роти ОСОБА_3 про неможливість виконання бойового завдання у зв'язку зі станом здоров'я, а саме: наявністю хронічної хвороби: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступінь ризику. При цьому, він не відмовлявся від виконання наказу, лише зазначив про неможливість станом на 08.01.2025 виконати бойове завдання за станом здоров'я, а саме, наявності хронічних хвороб, які не дозволяють йому виконувати завдання на передньому краю лінії оборони.
Даний факт відповідачем не заперечується. Висновок службового розслідування (аркуш 3) містить відомості про зазначення позивачем причини неможливості виконання бойового завдання. При цьому, позивач відразу надав підтверджуючі медичні документи.
Враховуючи стан здоров'я та наявність захворювань, які перешкоджали проходженню служби у підрозділах особливого призначення, нездатність за станом здоров'я об'єктивно оцінювати обстановку, приймати правильні тактичні рішення, позивач 14.12.2024 звернувся до командиру БПОП(с) із рапортом незалучення його до бойових завдань та визначення умов служби відповідно стану його здоров'я.
Відповідно до статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщення поліцейських, крім іншого, здійснюється, на рівнозначні посади та посади нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії.
За таких умов, відповідач зобов'язаний був вжити заходи щодо направлення позивача на ВЛК з метою встановлення придатності подальшої його служби у складі підрозділу поліції особливого призначення. Разом з цим, листом від 06.01.2025 командир БПОП(с) відмовив позивачу у направленні на ВЛК через відсутність підстав.
Матеріали службового розслідування містять лише докази відмови позивача від виконання бойового завдання в обсягах, визначених у наказі № 53. При цьому, відповідач, формуючи Висновок службового розслідування, не врахував, що неможливість позивача виконати наказ пов'язана з непридатністю позивача до виконання бойового завдання за станом здоров'я.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Наказом Національної поліції України від 07.06.2024 № 618 затверджено Перелік змін у штатах Національної поліції, та створено новий підрозділ поліції особливого призначення, зокрема батальйон поліції особливого призначення (стрілецький), у тому числі в ГУНП в Донецькій області.
Капітан поліції ОСОБА_1 виявив бажання перейти на службу до новоствореного підрозділу, пройшов співбесіду з керівництвом ГУНП в Донецькій області та подав відповідний рапорт про призначення його на посаду до батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Капітан поліції ОСОБА_1 з 18 червня 2024 року призначений на посаду інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Функціональними обов'язками інспектора взводу № 1 роти № 2 БПОП(с) ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_4 відповідає за точне, вчасне і якісне виконання покладених на нього обов'язків, виконання завдань пов'язаних із підвищеним ступенем небезпеки, вимог щодо дотримання дисципліни та законності. Повинен, зокрема неухильно дотримуватись положень Конституції України, Законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та вимог Положення БПОП(с) ГУНП в Донецькій області, затвердженого наказом від 02.10.2024 № 1597. Виконувати рішення або накази прямих та безпосередніх керівників при виконанні завдань та функцій з оборони України. Сумлінно виконувати вимоги статуту та наказів керівництва. Вдосконалювати свою фізичну підготовку та власний професійний рівень. Приймати участь в обороні України, виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час дії воєнного стану.
Відповідно до бойових розпоряджень Генерального штабу ЗСУ, ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » та наказу ГУНП № 580 ДСК від 12.11.2024 «Про залучення поліцейських ГУНП в Донецькій області та підпорядкованих територіальних підрозділів поліції до виконання завдань під час дії воєнного стану», поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Донецькій області перебувають у безпосередньому підпорядкуванні НОМЕР_1 бригади спеціального призначення Національної гвардії України та виконують заходи з Національної безпеки і оборони, відсічі збройної агресії рф.
З 13.11.2024 поліцейські БПОП (стрілецький) ГУНП в Донецькій області залучаються до виконання бойових спеціальних завдань на позиціях поблизу м. Торецька Бахмутського району Донецької області.
08.01.2025 о 11:50 на місці дислокації БПОП(с) в м. Краматорськ Донецької області начальник відділення моніторингу та контролю БПОП(с) майор поліції ОСОБА_5 довів до поліцейських батальйону, а саме до: інспектора взводу № 1 БПОП(с) ГУНП вДонецькій області майора поліції ОСОБА_6 ; інспектора взводу № 2 роти № 1 БПОП(с) ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_7 та інспектора взводу № 1 роти № 2 БПОП(с) ГУНП в Донецькій області капітана поліції ОСОБА_8 , наказ БПОП(с) ГУНП в Донецькій області «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 07.01.2025 № 53, відповідно до якого 09.01.2025 з 06:00 поліцейські ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_4 будуть задіяні до бойового чергування на позиці “СП Астра» в районі с. Леонідівка Бахмутського району Донецької області задля забезпечення переходу до оборони з повним виконанням заходів маскування, інженерного забезпечення, бойової охорони, недопущення виявлення особового складу аеророзвідкою противника, з використанням вибухових та невибухових загороджень з їх вогневим контролем.
Ознайомившись з наказом, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили, що готові виконувати наказ, ОСОБА_4 повідомив, що не в змозі виконати даний наказ за станом здоров'я, а саме: наявності хронічних хвороб, які не дозволяють йому виконувати завдання на передньому краю лінії оборони. Останній надав підтверджуючі медичні документи, зокрема довідку ВЛК та виписку з лікарні. Рекомендації лікаря стосовно зниження навантаження не надав. Пояснив, що може виконувати завдання, які не пов'язані з веденням бойових дій. На запитання начальника відділення моніторингу та контролю БПОП(с) майора поліції ОСОБА_11 чи маються у будь-кого психологічні проблеми, усі відповіли, що не мають.
За результатами спостереження та візуальної психодіагностики капітана поліції ОСОБА_1 станом на 08.01.2025 останній за своїм психоемоційним станом був здатен виконувати бойове завдання.
Ознайомившись з наказом БПОП(с), ОСОБА_1 письмово на зворотній стороні наказу здійснив запис «Виконувати наказ не згоден у зв'язку зі станом здоров'я, а саме: наявністю хронічних хвороб: гупертонічна хвороба ІІ стадії, 2 ступеня».
08.01.2025 до ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) (далі - БПОП(с)) ГУНП в області майора поліції Р. Менумерова про те, що інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу БПОП(с) ГУНП в Донецькій області «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 07.01.2025 № 53.
Опитана заступник командира роти № 1 БПОП(с) ГУНП в Донецькій області лейтенант поліції ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_4 перебуває у його підпорядкуванні, може охарактеризувати останнього з посереднього боку. Останній був ознайомлений із внесенням змін до КУпАП, ККУ та інших нормативно-правових актах, в яких містяться відомості про те, що поліцейські поліції особливого призначення НПУ, які під час дії воєнного стану залучені до безпосередньої участі у бойових діях, несуть кримінальну відповідальність. Щоденно уповноваженими особами БПОП(с) ГУНП в Донецькій області проводяться заняття з особовим складом БПОП(с), зокрема з тактичної та фізичної підготовки, яка пов'язана з бігом, стрибками, присіданням, підтягуванням. Також повідомив, що навчально-тренувальні збори проводились в с. Старе Київської області у період з 01.08.2024 до 13.09.2024, в яких ОСОБА_1 приймав участь. Участь в тактичних та медичних навчаннях приймав, у фізичних - приймав частково (окрім бігу), на стан здоров'я не скаржився.
Опитана заступник начальника відділу психологічного забезпечення УКЗ ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_12 пояснила, що 08.01.2025 вона була запрошена до службового кабінету БПОП(с) ГУНП в Донецькій області для визначення психоемоційного стану окремих поліцейських цього батальйону перед залученням їх до бойового чергування. Після зачитування наказу ОСОБА_5 запитав у поліцейських, які залучались до його виконання, чи зрозумілий їм наказ, та чи готові вони до виконання наказу. На це 2 (двоє) поліцейських повідомили, що готові до виконання бойового наказу, а 1 (один) поліцейський відмовився. Ним виявився інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітан поліції ОСОБА_4 . Вказаний поліцейський повідомив, що виконувати письмовий наказ командира БПОП(с) ГУНП в області “Про виконання бойового (спеціального) завдання» відмовляється у зв'язку з незадовільним станом здоров'я. За результатами спостереження та візуальної психодіагностики капітана поліції ОСОБА_8 вона дійшла до висновку, що станом на 08.01.2025 останній за своїм психоемоційним станом був здатен виконувати бойове завдання. Вищевказане вказує на те, що стан здоров'я ОСОБА_1 зовсім не хворобливий, оскільки дозволяв останньому виконувати вправи з тактичної та фізичної підготовки.
Відповідно до службової характеристики, наданої керівництвом БПОП(с) ГУНП в Донецькій області, ОСОБА_1 за час служби в Національній поліції України та займаній посаді інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в області зарекомендував себе посередньо, допускає порушення службової дисципліни. Свої функціональні обов'язки знає, проте до їх виконання ставиться безвідповідально, ініціативу у службових питаннях не проявляє. У службовій діяльності не дотримується вимог законів, наказів керівника, постанов, інструкцій та інших нормативних актів, які регламентують діяльність поліції Має незадовільну теоретичну підготовку та низьку фізичну підготовку. Над підвищенням свого професійного рівня не працює. Результатами своєї праці не переймається. На критику у свою адресу не реагує, належні висновки не робить. Уникає прийняття рішень в межах своєї компетенцію, ініціативу не проявляє. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, вогнепальною зброєю володіє не впевнено. За характером не стриманий, безвідповідальний. Авторитетом у колективі батальйону не користується. У скрутний для країни час виявив слабкий характер, відсутність патріотичного духу, неспроможність та відсутність бажання працювати в складних умовах. Від виконання бойового (спеціального) завдання із стримування збройної агресії російської федерації на території Донецької області відмовився.
Відповідно до психологічної характеристики від 14.01.2025, наданої відділом психологічного забезпечення УКЗ ГУНП в області, складеної за результатами психологічного супроводження проходження служби інспектором взводу № 1 роти № 2 БПОП(с) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 , встановлено, що за результатами вивчення адаптаційних можливостей останній має високий рівень розвитку адаптаційних можливостей особливості, що повністю відповідає вимогам, які пред'являються до працівників в умовах бойової діяльності. Він демонструє високий рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, що проявляється у високій працездатності, зокрема в умовах вираженого стресу. Також володіє високою толерантністю до психічних і фізичних навантажень. Відзначається високий рівень комунікативних здібностей. Він швидко адаптується в новому колективі, легко встановлює контакти з оточуючими. У міжособистісному спілкуванні не конфліктний, завжди адекватно оцінює свою роль і будує правильні міжособистісні взаємовідносини в колективі. У цілому ОСОБА_13 характеризує достатній рівень соціалізації. Він прагне дотримуватися загальноприйнятих і соціально ухвалених норм поведінки. У повсякденній життєдіяльності групові інтереси, як правило, переважають над особистісними інтересами. ОСОБА_4 має високий рівень професійної спрямованості. Відзначається його прагнення продовжувати професійну діяльність, у тому числі в особливих умовах. Ознак девіантних форм поведінки та суїцидального ризику не виявлено. 08.01.2025 під час ознайомлення особового складу БПОП (с) із наказом про виконання бойового (спеціального) завдання зазначений працівник відмовився його виконувати за станом здоров'я. Скарг на свій психоемоційний стан з боку останнього не надходило. За результатами спостереження та візуальної психодіагностики капітана поліції ОСОБА_8 можна дійти до висновку, що станом на 08.01.2025 останній за своїм психоемоційним станом здатен виконувати бойове (спеціальне) завдання.
На підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 10.01.2025 № 54 дисциплінарною комісією проведено службове розслідування під час якого встановлено, що 08.01.2025 о 11:50 поліцейським БПОП(с) О. Жупанському; ОСОБА_14 та О. Макусі було доведено наказ БПОП(с) ГУНП в Донецькій області «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 07.01.2025 № 53. Ознайомившись з наказом, позивач повідомив, що не в змозі виконати даний наказ за станом здоров'я, а саме наявності хронічних хвороб, які не дозволяють йому виконувати завдання на передньому краю лінії оборони. Останній надав підтверджуючі медичні документи, зокрема довідку ВЛК та виписку з лікарні. Рекомендації лікаря стосовно зниження навантаження не надав. Пояснив, що може виконувати завдання, які не пов'язані з веденням бойових дій.
Позивач ознайомлений з наказом № 54 «Про призначення службового розслідування», про що свідчить підпис від 13.01.2025 року.
Висновок службового розслідування затверджено 21.01.2025 року.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 19.02.2025 № 344 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання», за порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині безумовного виконання наказів керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильного дотримання положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійного виконання службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, до останнього застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 07.03.2025 №117 о/с за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) з 08 березня 2025 року звільнено зі служби капітана поліції ОСОБА_1 .
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Згідно з п.п. 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580) поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» і визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
За ч. 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
За частиною 2 цієї статті Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону № 580-VIII, зобов'язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
За пунктом 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Згідно з пунктом 7 частини шостої статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов'язків поліцейський має право ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень. Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку. Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику. Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється. Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону. Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.
За ч.ч. 1-2, 5-6 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом. Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За частинами першою, третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
За До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-другої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
За ч.ч. 3-7 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2123-IX Дисциплінарний статут доповнено розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Ці зміни набрали чинності 01 травня 2022 року.
За ч.ч. 1-3, 5-6 першою статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа). Службове розслідування стосовно заступників керівника Національної поліції України чи керівників територіальних органів Національної поліції України проводиться виключно дисциплінарною комісією. Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським, стосовно якого призначено службове розслідування, вчинено інший дисциплінарний проступок, обставини його вчинення підлягають перевірці уповноваженою особою під час проведення такого службового розслідування. За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції.
Щодо підстав для призначення службового розслідування.
За п. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За Висновком службового розслідування 08.01.2025 до ГУНП в Донецькій області надійшов рапорт командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) (далі - БПОП(с)) ГУНП в області майора поліції Р. Менумерова про те, що інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП Донецькій області капітан поліції ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу БПОП(с) ГУНП в Донецькій області «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 07.01.2025 № 53.
Отже, рапорт командира батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) є належною підставою в розумінні п. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту для проведення службового розслідування.
Доводи представника позивача щодо неознайомлення позивача з наказом про проведення службового розслідування № 54 спростовуються наявністю відповідного підпису.
За ч.ч. 1, 2 статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Суд враховує, що повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються (пункт 2 розділу ІV Порядку №893).
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (пункт 3 розділу ІV Порядку №893).
За п. 13 розділу V Порядку №893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
За пунктами 2-5 розділу VІ Порядку № 893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
За підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІІ Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07 листопада 2018 року №893 (далі - Положення №893), що член дисциплінарної комісії для з'ясування питань, пов'язаних зі службовим розслідуванням, із дотриманням чинного законодавства України відвідує органи, підрозділи, установи поліції або за погодженням з адміністрацією інші органи державної влади та місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, отримує від їх працівників письмові або усні пояснення, документи та матеріали, що стосуються предмета службового розслідування.
У разі відмови поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, надати пояснення факт відмови фіксує шляхом складання акта, що підписують члени дисциплінарної комісії, присутні під час відмови, та особи, присутні під час відмови (підпункт 10 пункту 3 розділу ІІІ Положення №893).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Позивач, посилаючись на незадовільний стан здоров'я, відмовився виконувати наказ БПОП(с) ГУНП в Донецькій області «Про виконання бойового (спеціального) завдання» від 07.01.2025 № 53.
Доводи представника позивача щодо цієї події не змінюють її по суті, а саме: дисциплінарний проступок позивача становить саме відмова виконати наказ.
За ст. 65 Закону № 580 переміщення поліцейських, крім іншого, здійснюється, на рівнозначні посади та посади нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський, за станом здоров'я - на підставі рішення медичної комісії.
Суд зазнчаає, що в матеріалах справи відсутні висновки військово-лікарської комісії щодо необхідності переміщення позивача по службі на іншу посаду, що передбачено розд. IV «Призначення на посади, переміщення і просування по службі» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114
Довідка № 3094 ВЛК при ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 20.06.2024, виписка з медкарти стаціонарного хворого № 24/0242 від 13.12.2024, виписка з медкарти стаціонарного хворого № 7646 від 25.12.2024, виписка з медкарти стаціонарного хворого № 24/0336 від 06.01.2025 не є Висновком ВЛК в розумінні Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 18.04.2023 № 321.
Крім того, до обов'язків відповідача не входить переведення поліцейського на іншу посаду або незалучення його до виконання певних обов'язків за відсутності висновку ВЛК.
Також, протиправність дій щодо відмови в направленні позивача на проходження ВЛК не є предметом розгляду по даній справі.
При цьому, призначення позивача на посаду інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) Головного управління Національної поліції в Донецькій області було здійснено з ініціативи ОСОБА_1 .
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відмова ОСОБА_1 виконати наказ № 53 порушує п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині безумовного виконання наказів керівників, відданих (виданих) у межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580 в частині неухильного дотримання положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, є дисциплінарним проступком.
Щодо прийняття наказу від 19.02.2025 № 344 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_15 та його покарання» під час перебування позивача на лікуванні з 18.02.2025 по 07.03.2025.
За ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Наказом від 19.02.2025 № 344 дисциплінарне стягнення було накладено, а наказом від 07.03.2025 №117 о/с - реалізовано шляхом звільнення з 08.03.2025 року, тобто на наступний день після закінчення перебування на лікарняному.
Отже, дата прийняття наказу від 19.02.2025 № 344 не порушує статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Таким чином, наказ Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 19.02.2025 № 344 «Про порушення службової дисципліни інспектором взводу №1 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області капітаном поліції ОСОБА_2 та його покарання», наказ начальника Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 07.03.2025 № 117 о/с «По особовому складу» прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Крім того, позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді інспектора взводу №1 роти №2 батальйону поліції особливого призначення (стрілецького) ГУНП в Донецькій області з 09 березня 2025 року та стягнення з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку також задоволенню не підлягають як похідні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про відмову у задоволені позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі № 200/1870/25 за позовом Трофімчука Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без змін.
Повний текст постанови складений 22 вересня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв