22 вересня 2025 року справа №200/8293/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2025 року у справі № 200/8293/24 (головуючий І інстанції Аляб'єв І.Г.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач ), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно) із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно), обчислену з врахуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу, в сумі 85 927,87 гривень, з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб, з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 , які полягали у визначенні розміру підйомної допомоги в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2015 - 2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015 - 2017 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2015 - 2017 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2015 - 2017 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2025 року позов задоволений частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно) із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно), обчислену з врахуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу, в сумі 85 927,87 гривень;
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2015 - 2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015 - 2017 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення без врахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2015-2017 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2015-2017 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права.
Апелянт посилався на те, що Командування військової частини НОМЕР_1 у спірних правовідносинах діяло в межах повноважень, оскільки в межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з 2015 по 2018 рік у Міністерства оборони України не було.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.02.2015 року № 26 ОСОБА_2 , з 05.02.2015 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення військової частини польова пошта НОМЕР_2 (нині військова частина НОМЕР_1 ).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2023 № 189 позивачку з 03.07.2023 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Отже, позивачка перебувала на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 у період з 05.02.2015 по 03.07.2023, що не спірним в межах цієї справи.
Позивач вказує, що у період проходження військової служби нарахування та виплата їй індексації грошового забезпечення здійснювались відповідачем не у повному обсязі, а саме - у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення позивача із застосуванням місяцем для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січня 2008 року, відповідачем не нараховувалась та не виплачувалась.
Наведені обставини щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін підтверджуються змістом наданих до суду карток особового рахунку позивача та відповідачем фактично не заперечуються.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За ч. 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються пільги, гарантії та компенсації, передбачені законом.
За ст. 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII установлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення прожиткового мінімуму.
За частинами 1, 6 статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
За статтею 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 було затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа того місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом та не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - тобто місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, що зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078, у редакції від 24.11.2016, передбачалося, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, посадових осіб митної служби.
28.02.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» редакція зазначеного абзацу пункту 2 Порядку № 1078 була змінена і до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації, були включені поліцейські.
03.11.2021 постановою Кабінету Міністрів України № 1141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» також внесено зміни до цього абзацу пункту 2 Порядку № 1078 та виключено слова «посадових осіб митної служби».
У решті редакція абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 на сьогодні змін не зазнала.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За абз. 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з абзацами 2 та 4 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
За абз. 1 та 4 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078, у редакції від 15.12.2015 року, для тих працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за тією посадою, яку займає працівник.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» пункт 10-2 Порядку № 1078 було викладено у такій редакції: «Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби».
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» зі змісту пункту 10-2 Порядку № 1078 було виключено слова «, посадових осіб митної служби» і «, посадова особа митної служби», а також замінено слова «для новоприйнятих працівників» словами «, для новоприйнятих працівників».
В іншому редакція пункту 10-2 Порядку № 1078 змін на сьогодні не зазнала.
Аналіз указаних положень свідчить про те, що з 01.12.2015, внаслідок внесених до Порядку № 1078 законодавчих змін, діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для усіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття або переведення чи виходу на роботу. При цьому виплата індексації грошового забезпечення має здійснюватися за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.
Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21 зазначив, що для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, відповідно до положень абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не тільки тарифних ставок (окладів).
В постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 Верховний Суд зауважив на тому, що відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Верховний Суд зазначив про те, що посадові оклади військовослужбовців дотепер визначалися постановами Кабінету Міністрів України.
При виникненні спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294.
Ця постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності з 01.01.2008 і діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704).
З січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися та змінилися лише у березні 2018 року на підставі Постанови КМУ № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Тобто, після прийняття Постанови КМУ № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року, місяцем підвищення доходу (тобто базовим місяцем) для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став саме березень 2018 року.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5 та 10-2 Порядку № 1078, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем), за яким необхідно обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 року є січень 2008 року, а після 01.03.2018 року - березень 2018 року.
Цей висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, наведеним у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та інших.
Верховним Судом в постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 зазначено, що повноваження щодо визначення січня 2008 року в якості місяця підвищення доходу військовослужбовця (базового місяця), за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018, не є дискреційними повноваженнями військової частини.
Отже, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, що має застосовуватись при нарахуванні суми індексації грошового забезпечення позивача за період військової служби з 01.12.2015 і по 28.02.2018 включно.
Судом установлено, що у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, зокрема, через відсутність у цей період бюджетних асигнувань для виплати індексації.
Крім того, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність або відсутність у позивача права на нарахування суми індексації грошового забезпечення, що є, серед іншого, предметом спору в даній справі.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина з приводу офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено про те, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій стосовно оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд в постанові від 23.09.2020 у справі № 620/3282/18 зазначив про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що відсутність бюджетного фінансування відповідача не позбавляє позивача права на отримання належних йому сум індексації грошового забезпечення та не звільняє відповідача від обов'язку ці суми виплачувати.
Тобто, обмежене фінансування жодним чином не може впливати на право позивача на отримання суми індексації грошового забезпечення у належному розмірі.
Для визначення розміру індексації позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 мають значення наступні складові: «місяць підвищення доходу», індекс споживчих попереднього місяця (згідно даних Держстату), коефіцієнт індексації для визначення порогу (103%), наростаючий підсумок індексу споживчих цін (обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення»), величина приросту індексу споживчих цін, прожитковий мінімум.
Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації).
З січня 2016 поріг індексації дорівнює 1,03 (або 103%), до цього він становив 1,01 (або 101%).
Отриманий коефіцієнт індексації множиться на розмір зарплати в межах прожиткового мінімуму для працездатних громадян (тобто, фактично на розмір прожиткового мінімуму).
Суд першої інстанції, виходячи із наведених складових, скористався калькулятором розрахунку індексації, що розміщений на сайті Міністерства фінансів України (доступно за посилання https://index.minfin.com.ua/ua/labour/salary/indexing/) та встановив правильність наведеного позивачем розрахунку індексації за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, що складає 85 927,84 грн.
Розрахунок індексації апелянтом не оскаржується.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно) із застосуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно), обчислену з врахуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу, в сумі 85 927,87 гривень.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо визначення позивачу розміру підйомної допомоги у 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення у 2015-2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у 2015-2017 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація; зобов'язання відповідача здійснити перерахунки виплаченої у 2015 році підйомної допомоги, виплаченої у 2015-2017 роках грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, із врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, і провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, суд враховує наступне.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За пунктом 2 Постанови КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року за №704 (далі - Постанова №704) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (п.2).
Згідно з п.3 Постанови №704 виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
За підпунктом 3 п.5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За ч. 3 статті 15 Закону № 2011-XII військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім'ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.
Відповідно до розділу XXIII Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Згідно з пунктом 3 статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується:
1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;
За ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно зі ст. 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
За ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За ст. 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
За п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Верховний Суд в постанові №380/21619/21 від 30.11.2023 року дійшов висновку, що при вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 638/9697/17, від 11.12.2019 у справі № 638/5794/17, від 19.03.2020 у справі № 820/5286/17, від 29.04.2020 у справі № 240/10130/19, від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18.»
За ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, індексація грошового забезпечення має систематичний характер, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та підйомної допомоги, чого не було зроблено відповідачем.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 розміру підйомної допомоги в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2015 - 2017 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015 - 2017 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення без врахування індексації грошового забезпечення;
- зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2015-2017 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2015-2017 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2025 року у справі № 200/8293/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 22 вересня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв