23 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/9625/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
22.08.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 25.08.2025), у якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області при проведенні їй щорічного з 1 березня перерахунку (індексації) та виплати пенсії за віком, призначеної згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.03.2019, щодо незастосування, передбаченого частиною другою статті 40, частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за два календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, а саме за 2016- 2017 роки - 5 377,90 грн шляхом його збільшення на коефіцієнти: 1,17 - у 2019 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, 1,11 - у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251, 1,11- у 2021 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127, 1,14 - у 2022 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, 1,197 - у 2023 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, 1,0796 - у 2024 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, 1,115 - у 2025 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити їй щорічний з 1 березня перерахунок (індексацію) та виплату пенсії за віком, призначену згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01.03.2019, застосувавши, передбачений частиною другою статті 40, частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за два календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, а саме за 2016-2017 роки - 5 377,90 грн шляхом його збільшення на коефіцієнти: 1,17 - у 2019 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124, 1,11 - у 2020 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251, 1,11 - у 2021 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 №127, 1,14 - у 2022 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, 1,197 - у 2023 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, 1,0796 - у 2024 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, 1,115 - у 2025 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 01.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, подавши до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.03.2019 по 21.02.2025 із вказанням інших поважних підстав для його поновлення та з наданням доказів поважності причин такого пропуску.
На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 позивачкою подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Заява мотивована тим, що не знала і не могла знати про факт порушення її прав, оскільки відповідач не повідомляв її з березня 2019 року про порядок проведеної індексації пенсії за віком, лише після звернення до відповідача у серпні 2025 року отримала рішення про перерахунок (індексацію) пенсії і дізналась про порушення своїх прав. Посилається на протиправність дій відповідача та стверджує, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає та виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком. Також, посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2024 у справі № 560/14349/23.
За приписами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У відповідності до вимог частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд також звертає увагу, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд, в силу приписів частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у спорах цієї категорії, які полягають у такому:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
При цьому, у вказаній постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від попередніх висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі № 816/197/18, від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (щодо легалізації триваючого правопорушення у випадку залишення позовної заяви без розгляду), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (щодо початку перебігу строку звернення після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду).
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 також вказав, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Так, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою. До того ж, за умови відсутності часових обмежень для звернення до суду за минулі періоди Пенсійний фонд України як центральний орган виконавчої влади був би позбавлений можливості реалізовувати покладені на нього завдання, зокрема здійснювати ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення; така ситуація не відповідала б принципу юридичної визначеності у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення у солідарній системі.
Разом з тим, отримання позивачем відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у серпні 2025 року не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про розмір її пенсії та можливе порушення її прав.
Положеннями пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду без поважних причин, позовна заява, в частині позовних вимог за період з 01.03.2019 по 21.02.2025 підлягає поверненню.
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог за період з 01.03.2019 по 21.02.2025 - повернути позивачу.
Копію ухвали суду про повернення позовної заяви та позовну заяву з доданими до неї документами надіслати позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Марія ДУБІНА