23 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/8331/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Срібнянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Прилуцька окружна прокуратура в інтересах Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (далі також позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Срібнянської селищної ради (далі також відповідач), у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо невчинення дій по забезпеченню виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га, розташованої за 0,5 км. від с.Сокиринці Прилуцького району за географічними координатами 50.704726, 32.775500 для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - звалища твердих побутових відходів та її затвердження, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку;
зобов'язати Срібнянську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області вчинити дії із забезпечення виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га, розташованої за 0,5 км. від с.Сокиринці Прилуцького району за географічними координатами 50.704726, 32.775500 для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - звалища твердих побутових відходів та її затвердження, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
У відзиві відповідач заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.
Представник позивача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому не погоджується з доводами відповідача та просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені у позові.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Матеріалами справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області у період з 21.10.2024 по 22.10.2024 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища органом місцевого самоврядування Срібнянською селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (територіальна громада) та її виконавчими органами.
Об'єктом перевірки було діюче наземне звалище твердих побутових відходів, розташоване за 0,5 км. від с. Сокиринці (координати 50.704726, 32.77550).
У ході перевірки встановлено, що правовстановлюючі документи на земельну ділянку під вказаним МВВ відсутні, земельна ділянка під вказаним об'єктом не сформована та не виділена на місцевості, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
За результатами перевірки складено акт № 45/04 від 22.10.2024.
Згідно інформації Срібнянської селищної ради від 28.03.2025 № 02-16/1277, наданої на виконання вимоги Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, селищною радою проводиться робота щодо оформлення правовстановлюючих документів під звалищами побутових відходів. При цьому, підтвердження розробки та затвердження землевпорядної документації на земельну ділянку під місця видалення відходів не долучено.
Крім того, у відповідь на запит Прилуцької окружної прокуратури від 23.06.2025 щодо надання інформації про вжиті заходи до оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки під місцями видалення відходів, Срібнянською селищною радою листом від 27.06.2025 №02-16/3115 повідомлено, що проводиться відповідна робота по виготовленню правовстановлюючих документів по земельних ділянках, зайнятих під місцями видалення відходів.
Водночас вивченням відкритих даних на офіційному сайті Срібнянської селищної ради за посиланням https://sribne-otg.cg.gov.ua встановлено, що після планової перевірки ДЕІ у Чернігівській області проведені сесії селищної ради 26.11.2024, 18.12.2024, 29.01.2025, 26.02.2025, 28.03.2025, 24.04.2025, 12.06.2025, однак питання стосовно виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку від МВВ в с. Сокиринці на них не виносились і рішення з цього приводу не приймались.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не оформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку зайняту під сміттєзвалище для захоронення твердих побутових відходів в с. Сокиринці Прилуцького району (територія Срібнянської ОТГ) позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно норм Закону України «Про прокуратуру» прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні також послалася на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, згідно з яким Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, зокрема, зазначив, що за змістом частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.
Правові, організаційні, економічні засади діяльності щодо запобігання утворенню, зменшення обсягів утворення відходів, зниження негативних наслідків від діяльності з управління відходами, сприяння підготовці відходів до повторного використання, рециклінгу і відновленню з метою запобігання їх негативному впливу на здоров'я людей та навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 №2320-ІХ (далі Закон №2320-ІХ).
Статтею 1 Закону №2320-ІХ визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; видалення відходів - операція, що не є відновленням відходів, навіть якщо одним із наслідків такої операції є використання речовин або енергії. Перелік операцій з видалення відходів наведено в додатку 1; оброблення відходів - операція з відновлення або видалення відходів, включаючи підготовку відходів до таких операцій; власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.
Згідно додатку 1 до Закону №2320-ІХ розміщення на поверхні чи в землі, у тому числі захоронення тощо є однією з операцій з видалення відходів.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про управління відходами» передбачено, що якщо регіональним планом управління відходами передбачено продовження строку експлуатації місць розміщення відходів (полігонів, звалищ), які не відповідають вимогам цього Закону, суб'єкт господарювання, що здійснює управління таким місцем розміщення відходів, повинен разом з документами на отримання дозволу на здійснення операцій з оброблення відходів подати план та техніко-економічне обґрунтування приведення місця розміщення відходів у відповідність з вимогами законодавства.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами (стаття 30 Закону №280/97-ВР).
Відповідно до статті 33 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.
За приписами статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Статтею 26 Закону №280/97-ВР встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, крім іншого, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка як об'єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Одним зі способів формування земельних ділянок є відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Положеннями статті 19 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV (далі Закон №858-IV) визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
Відповідно до статті 20 Закону №858-IV землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, зокрема, в разі: б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою.
Згідно з статті 22 Закону №858-IV землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.
Статтею 25 Закону №858-IV передбачено, що видами документації із землеустрою, окрім інших, є: ґ) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; і) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом (стаття 50 Закону №858-IV).
Відповідно до статті 55 Закону №858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи (стаття 26 Закону №858-IV).
Статтями 125, 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Однак, Срібнянською селищною радою не забезпечено виконання вимог чинного законодавства у частині виготовлення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га, розташованої за 0,5 км. від с.Сокиринці Прилуцького району за географічними координатами 50.704726, 32.775500 для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - звалища твердих побутових відходів та її затвердження, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.
Водночас, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалищем створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також погіршення стану здоров'я та санітарного благополуччя населення.
Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного та природоохоронного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності на яких розташовані сміттєзвалища.
У даному випадку використання вказаних земельних ділянок комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства: шляхом користування земельними ділянками без правовстановлюючих документів та без державної реєстрації відповідного права.
Згідно статті 67 Закону №858-IV фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.
Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за приписами статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
За приписами пункту 7 частини 3 статті 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.
Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.
Отже, у даному випадку використання цієї земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства, а саме шляхом її використання без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації відповідного речового права.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо.
З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Прилуцької окружної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до Срібнянської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області щодо невчинення дій по забезпеченню виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га, розташованої за 0,5 км від с. Сокиринці Прилуцького району за географічними координатами 50.704726, 32.775500 для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - звалища твердих побутових відходів та її затвердження, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.
Зобов'язати Срібнянську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області вчинити дії із забезпечення виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6 га, розташованої за 0,5 км від с. Сокиринці Прилуцького району за географічними координатами 50.704726, 32.775500 для розміщення об'єкту зберігання та видалення відходів - звалища твердих побутових відходів та її затвердження, винесення в натурі та встановлення на місцевості меж земельної ділянки, а також здійснення державної реєстрації прав на дану земельну ділянку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Прилуцька окружна прокуратура (вул. В'ячеслава Чорновола, 50-а,м. Прилуки, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17500, код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Пантелеймонівська, 12, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 38053846).
Відповідач: Срібнянська селищна рада, вул. Миру, 43А, смт Срібне, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, 17300, код ЄДРПОУ 04412573.
Повний текст рішення виготовлено 23 вересня 2025 року.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА