12 вересня 2025 року Чернігів Справа № 640/24700/19
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю представника відповідача Дубаневича О.З., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправними та скасування рішень,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати рішення від 14.06.2019 № 1685 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання";
- визнати протиправним і скасувати рішення від 14.06.2019 № 1687 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного правопорушення та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України".
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в діях позивача не має ознак правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Також вказує, що строки прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації відповідачем порушено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2020 було відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання положень Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX та відповідно до Порядку передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України, затверджений наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 справу передано на розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 вказану справу було прийнято до провадження судді Баргаміної Н.М.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що Національне агентство встановило факт наявності розбіжностей між інформацією, що міститься в декларації позивача за 2016 рік (виправленій), і даними, які існували в об'єктивній реальності, то подані позивачем відомості у декларації за 2016 рік (виправленій) є недостовірними і відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а отже, було прийнято рішення від 14.06.2019 № 1687 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією, та направлення рішення «Про результати здійснення перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленій), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України».
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 30.04.2025 було задоволено заяву Національного агентства з питань запобігання корупції про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалою суду від 12.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
Вислухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивачем було подано до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік (т. 1 а.с. 71-91).
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.01.2019 № 112 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» призначено повну перевірку декларацій, зокрема, ОСОБА_1 , Народного депутата України VIII скликання за 2016 рік (виправлена) (т. 2 а.с. 58-78).
Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.03.2019 № 825 «Про продовження строку повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» продовжено строк проведення повної перевірки декларації зокрема, ОСОБА_1 , з 23.03.2019 на 30 календарних днів (т. 2 а.с. 79-95).
За результатами проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 за 2016 рік Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 14.06.2019 № 1685, в якому зазначено: суб'єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої) зазначив недостовірні відомості про: свою посаду, вартість об'єктів нерухомості, які належать йому на праві власності, вартість квартири за останньою грошовою оцінкою, площу квартири, які належать на праві власності особі, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, кадастровий номер земельної ділянки, яка належить на праві власності особі, з якою спільно проживає, але не перебуває у шлюбі, кадастровий номер, відсоток власності та власника земельної ділянки, яка належить суб'єкту декларування, номінальну вартість належних йому акцій, відсоткове вираження його частки в статутному капіталі підприємства, розмір отриманих ним доходів, не зазначив відомості про комплекс, що належить йому на праві власності, про користування членами сім'ї (дітьми) об'єктом нерухомості, про входження його до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об'єднань та членство в таких об'єднаннях (організаціях), чим не дотримав вимоги пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 12 частини першої статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" (т. 1 а.с. 42-54).
Також Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 14.06.2019 № 1687 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного правопорушення та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України", яким затверджено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак правопорушення, пов'язаного з корупцією (т. 2 а.с. 55-56).
Не погоджуючись з рішеннями, винесеними Національним агентством з питань запобігання корупції, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Закон України «Про запобігання корупції» (далі - Закон, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Положеннями підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону передбачено, що суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Згідно статті 4 Закону Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Правову основу діяльності Національного агентства становлять Конституція України, міжнародні договори, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.
Згідно частини першої статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Вимоги щодо інформації, яка зазначається у декларації, закріплені у статті 46 Закону.
Приписи статті 48 Закону визначають, що Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Статтею 50 Закону визначено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством. Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю. Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону. Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Механізм проведення Національним агентством з питань запобігання корупції контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначає Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджений рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069 (далі - Порядок № 56, у редакції рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 21.12.2018 № 3206).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 56 складовими предмета повної перевірки декларації є: з'ясування достовірності задекларованих відомостей; з'ясування точності оцінки задекларованих активів; перевірка на наявність конфлікту інтересів; перевірка на наявність ознак незаконного збагачення. Повна перевірка проводиться на підставах, визначених Законом, у разі, якщо: 1) декларацію подано службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище, суб'єктом декларування, який займає посаду, пов'язану з високим рівнем корупційних ризиків; 2) у поданій декларації виявлено невідповідності за результатами логічного та арифметичного контролю; 3) подана суб'єктом декларування декларація містить поле (поля), у якому (яких) суб'єкт декларування обрав позначку «Член сім'ї не надав інформацію» (у випадку, передбаченому частиною сьомою статті 46 Закону); 4) Національне агентство отримало від фізичних чи юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел інформацію про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Така інформація має стосуватися конкретного суб'єкта декларування та містити фактичні дані, що можуть бути перевірені; 5) Національне агентство встановило невідповідність рівня життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам за результатами моніторингу способу життя такого суб'єкта декларування. Повна перевірка декларацій (декларації) проводиться за рішенням Національного агентства, в якому надається доручення його члену провести повну перевірку декларацій (декларації) (далі - Рішення про проведення перевірки) через працівників Підрозділів.
Початком здійснення повної перевірки декларації є наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки робочий день. Про початок проведення повної перевірки уповноважена особа Національного агентства не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття рішення повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 56).
Згідно пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:
- аналіз відомостей про об'єкти декларування (об'єкти нерухомості; об'єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб'єкт декларування або члени його сім'ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов'язання; видатки та правочини суб'єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб'єкта декларування; членство суб'єкта декларування в об'єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації;
- створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу;
- направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу.
Згідно пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 56 під час повної перевірки декларацій Національне агентство використовує такі джерела інформації: 1) відомості, отримані з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, баз даних іноземних держав, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації; 2) відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей; 3) відомості, що надходять (отримані) від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав; 4) відомості із засобів масової інформації, мережі Інтернет, які стосуються конкретного суб'єкта декларування та містять фактичні дані, що можуть бути перевірені. При проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов'язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет. У разі неможливості одержання відомостей, необхідних для проведення повної перевірки декларації, протягом граничних строків проведення такої перевірки, в тому числі у разі надмірної тривалості розгляду судом чи компетентним органом іноземної держави питання про надання Національному агентству відповідної інформації, неможливості внесення Національним агентством плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації, тощо Національне агентство зобов'язане провести повну перевірку декларації за наявними у нього відомостями, про що зазначається у Рішенні про результати здійснення повної перевірки декларації.
Пунктами 7, 9 розділу ІІІ Порядку № 56 передбачено, що у разі необхідності з метою здійснення повної перевірки декларації Національне агентство має право направляти запити про надання документів чи інформації до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань. Зазначені суб'єкти зобов'язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію упродовж десяти робочих днів з дня одержання запиту. Національне агентство має право направляти запити на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. Для перевірки інформації про об'єкти декларування, що зазначені у декларації, Національне агентство має право отримувати інформацію з відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, у тому числі після внесення плати за отримання відповідної інформації відповідно до законодавства, якщо така плата вимагається для доступу до інформації.
Разом з тим, пунктом 12 розділу ІІІ Порядку № 56 передбачено, що повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань; 2) суб'єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється у таких випадках: 1) звернення до суду з метою отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків, операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи, фізичної особи - підприємця; 2) направлення запиту на отримання від державних та інших органів влади іноземних держав інформації, що необхідна для проведення повної перевірки декларації. У зазначених випадках перебіг строку повної перевірки декларації зупиняється з дня відкриття судом провадження у справі (направлення відповідного запиту) до дня набрання законної сили рішенням суду (отримання відповіді на зазначений запит). Зупинення перебігу строку повної перевірки декларації можливе в межах строків, визначених абзацами першим та другим пункту 14 цього розділу (пункт 13 розділу ІІІ Порядку № 56).
З аналізу наведених вище правових норм слідує висновок, що повна перевірка декларації на предмет достовірності задекларованих відомостей проводиться Національним агентством з питань запобігання корупції шляхом аналізу відомостей про об'єкти декларування, зазначені в декларації суб'єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів місцевого самоврядування, а при прийнятті рішення за результатами повної перевірки декларації мають враховуватись також і відомості, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей.
Тобто, рішення Національного агентства з питань запобігання корупції про результати повної перевірки декларації повинно бути об'єктивним, ґрунтуватись на достовірній і повній інформації та прийматись на підставі всебічного аналізу.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 56 за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Таким чином, проведення перевірки Національним агентством декларацій передбачає встановлену Порядком процедуру, результатом якої є обов'язкове прийняття рішення про проведення перевірки декларацій. Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації складається з таких частин: 1) вступна частина із зазначенням дати, номера та місця складання, назви Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації; 2) описова частина із зазначенням прізвища, імені, по батькові суб'єкта декларування, назви посади та органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права, правових підстав проведення повної перевірки декларації, переліку інформації, яка використовувалася під час здійснення повної перевірки декларації, складових предмета перевірки; 3) мотивувальна частина із зазначенням встановлених Національним агентством обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, якими Національне агентство керувалося при прийнятті Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації, і положення закону, яким воно керувалося; 4) резолютивна частина із зазначенням висновку, якого Національне агентство дійшло за результатами здійснення повної перевірки декларації, можливості оскарження цього рішення в судовому порядку.
Пунктом 2 розділу IV Порядку №56 передбачено, серед іншого, що рішення про проведення повної перевірки декларації може бути оскаржено суб'єктом декларування в судовому порядку.
Отже, завершення повної перевірки декларації суб'єкта декларування оформлюється відповідним Рішенням про результати здійснення повної перевірки декларації, яке за своєю юридичною природою є документально підтвердженим юридичним фактом закінчення відповідних процедур.
Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв'язку дає підстави для висновку, що повна перевірка декларації за нормами Порядку № 56 повинна бути завершена не пізніше 90 календарних днів з моменту прийняття рішення про проведення перевірки.
При цьому, суд зазначає, що виключення з пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 56 такої дії як «прийняття Рішення про проведення перевірки» не впливає на правила обрахунку строків проведення повної перевірки, які, як було зазначено раніше, обраховуються з наступного робочого дня за днем прийняття рішення про проведення перевірки та завершуються не пізніше як через 90 календарних днів з урахуванням продовження строку її проведення.
Як вбачається з матеріалів справи рішення № 112 «Про проведення повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» прийнято відповідачем 21.01.2019 року. Отже, з урахуванням рішення від 22.03.2019 року № 825 про продовження строку проведення перевірки з 23.03.2019 року на 30 календарних днів, повна перевірка декларації, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 , за 2016 рік, підлягала закінченню 21.04.2019 року.
Водночас, оскаржуване рішення № 1685 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято 14.06.2019, тобто поза межами граничного 90-денного строку, встановленого для проведення повної перевірки.
При цьому, суд вважає помилковою позицію Національного агентства про відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації та зазначає, що тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб'єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України.
У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ визначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Важливість дотримання і неухильного виконання етапів процедури, зокрема, строків проведення повної перевірки та прийняття за її наслідками відповідного рішення, безпосередньо пов'язана із забезпеченням права особи, інтересів якої вона стосується.
Дії або рішення суб'єкта владних повноважень вважаються такими, що суперечать принципу верховенства права, не тільки у тих випадках, коли такими діями порушуються суб'єктивні права і процесуальні гарантії, прямо передбачені чинним законодавством, але й у тих випадках, коли такі дії не задовольняють правомірних очікувань осіб, стосовно яких вони вчиняються (ухвалюються).
Правомірне очікування виникає у особи в тому випадку, коли внаслідок правового регулювання зі сторони суб'єкта владних повноважень у особи наявне розумне сподівання, що стосовно неї суб'єкт владних повноважень буде діяти саме так, а не інакше.
Недотримання розумних строків при проведенні певних процедур суб'єктом владних повноважень порушує законні очікування особи на прийняття рішення у визначений законом строк, порушує принципи правової визначеності, викликає у особи сумніви щодо прозорості та відкритості проведення перевірки, прийняття за її наслідками безстороннього, законного рішення.
Недотримання відповідачем строків прийняття відповідних рішень позбавило позивача можливості передбачити наслідки, та, у випадку необхідності і з належною допомогою, узгоджувати свою поведінку, орієнтуватися на певний, своєчасний результат.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 826/16495/17 зазначено, що потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватись дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. У цьому контексті закон, яким надаються дискреційні повноваження певному державному органові, повинен вказати чітко і зрозуміло на обсяг такої дискреції. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади. Отже, закон повинен вказати на обсяг будь-якої такої дискреції та на спосіб її здійснення із достатньою чіткістю, аби особа мала змогу відповідним чином захистити себе від свавільних дій.
Як вже було зазначено вище, згідно Порядку № 56 відповідач в особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов'язками, які передбачені Законом та Порядком № 56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.
Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура повної перевірки декларацій особи Національним агентством встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
Визначена Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Правова процедура проведення Національним агентством контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.
Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань. Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).
Таким чином, позивач з урахуванням положень Закону та Порядку № 56 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
У контексті наведеного суд відзначає, що доводи Національного агентства щодо необмеження будь-якими строками (або в межах поняття «розумного строку») компетенції на прийняття відповідного рішення щодо повної перевірки декларації, з урахуванням принципу верховенства права, не можуть бути прийняті до уваги. Національне агентство створюється відповідно до Закону і зобов'язане діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що зазначено у частині другій статті 19 Конституції України.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 826/13000/18, від 24.10.2019 у справі № 520/10698/18, від 07.11.2019 у справі № 640/1221/19, від 23.06.2020 № 807/270/18, від 21.03.2023 у справі № 640/19806/18.
Відтак, зважаючи на те, що оскаржуване рішення Національного агентства з питань запобігання корупції № 1685 прийнято лише 14.06.2019, тобто лише на 144 день з дня прийняття рішення про проведення повної перевірки, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено строки проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 12 Порядку № 56.
Таке процесуальне порушення порядку проведення перевірки, з огляду на практику Верховного Суду у даній категорії справ, у свою чергу, зумовлює виникнення у позивача стану правової невизначеності та ставить під сумнів результати самої перевірки та є самостійною підставою для визнання протиправним рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.
Щодо порушень, встановлених при перевірці декларацій слід зазначити, що встановивши порушення строків проведення повної перевірки декларації особи за відповідний рік, надання оцінки наявності/відсутності ознак порушення антикорупційного законодавства не є доцільним.
Національне агентство не є органом, до повноважень якого належить встановлення наявності умислу чи вини як суб'єктивної сторони злочину в діях суб'єкта декларування при заповненні декларації. Такими повноваженнями наділені спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
Таким чином, у разі скасування рішень Національного агентства з питань запобігання корупції, прийнятих за результатом проведення повної перевірки декларації особи з підстав порушення строків проведення повної перевірки декларації особи, надання оцінки тим чи іншим порушенням при заповненні декларації щодо повноти та достовірності поданої декларантом інформації, не матиме юридичного змісту, аніж у випадках, якщо питання про встановлені Національним агентством з питань запобігання корупції порушення є єдиною підставою звернення до суду.
Суд звертає увагу, що аналізуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України слід дійти висновку, що ефективність судового захисту прав та інтересів особи в адміністративному судочинстві включає ефективність розгляду та вирішення справи, ефективність способу захисту, ефективність судового рішення та ефективність його виконання. Всі ці складові можна охопити єдиним терміном «ефективне правосуддя», що виступає еталоном для оцінки судової гілки влади та є запорукою довіри до неї з боку громадян, а також інших суб'єктів (пункт 91 постанови Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 380/12913/21).
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
В контексті наведеного та встановлених обставин цієї справи слід резюмувати, що не є доцільним надання оцінки встановлених Національним агентством з питань запобігання корупції порушень щодо повноти та достовірності поданої декларантом інформації у разі скасування такого рішення Національним агентством з питань запобігання корупції, прийнятого за результатом проведення повної перевірки декларації особи.
Надання оцінки висновкам, що висвітлені у рішенні НАЗК, яке скасоване, не несе юридичного змісту, позаяк, зокрема, не може в повній мірі свідчити про порушення прав особи, яка звернулась до суду із таким позовом.
На підставі наведеного слід зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права (скасування рішення Національного агентства з питань запобігання корупції) за вказаних обставин у цій справі повністю реалізувався, що конкретно в цій справі, виключає, на переконання суду, необхідності оцінки підстав, з яких виходив суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень.
Стосовно інших посилань відповідача, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність спірних рішень Національного агентства з питань запобігання корупції від 14.06.2019 № 1685 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" та від 14.06.2019 № 1687 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного правопорушення та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України", та наявності правових підстав для їх скасування.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1536,80 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.06.2019 № 1685 "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання".
Визнати протиправним та скасувати рішення від 14.06.2019 № 1687 "Про затвердження обґрунтованого висновку щодо виявлення ознак корупційного правопорушення та направлення рішення "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання" до Національного антикорупційного бюро України".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агенства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.09.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА