22 вересня 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10319/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Лукашова О.Б., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, в якому просить:
визнати затримання 25.08.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконним та протиправним;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про призов на військову службу під час мобілізації, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 ;
визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до списків особового складу частини та всіх інших наказів що стосуються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині проходження військової служби.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що транспортний засіб позивача було зупинено на блокпосту Торунь. Позивач був незаконно затриманий співробітниками Національної поліції та примусово доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому було повідомлено, що відносно нього видано наказ (номер і дата наказу невідомі) про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та в подальшому він був доправлений до військової частини НОМЕР_1 .
Проте до позовної заяви не долучено жодних доказів в обґрунтуванням вищевикладеного (наказ про призов позивача, наказ по стройовій частині про зарахування, тощо).
Крім того, у позовній заяві зазначено, що позивач не має можливості надати суду копію оскаржуваних наказів по мобілізації та про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , оскільки його оригінали знаходяться у військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а останні не ознайомлювали позивача з його змістом.
Повідомлено, що до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 було скеровано адвокатські запити з метою отримання копій документів та інформації, які підтверджують обставини викладені у позові
Наразі відповіді на зазначені запити не отримано, тому відповідні докази не можуть бути надані разом із позовною заявою.
Однак, суд зазначає, що адвокатський запит від 04.09.2025 скерований до командира військової частини НОМЕР_1 був отриманий представником військової частини НОМЕР_1 лише 09.09.2025 (згідно з номером відстеження 1670000056960), а отже на дату подання позовної зави ще не сплив строк надання відповіді на такий адвокатський запит.
Щодо адвокатського запиту від 04.09.2025 надісланого представником позивача на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_4 » начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 суд зазначає, доказів того, що вказана електронна адреса належить ІНФОРМАЦІЯ_1 суду не надано.
Крім того, доказів того, що позивач та/або його представник зверталися до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для отримання відповідних доказів по справі суду не надано.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 79 КАС України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Частиною 4 та 5 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Всупереч вищенаведеним вимогам КАС України, представником позивача позов поданий до суду без додання до нього відповідних доказів, до закінчення строку надання таких доказів на адвокатські запити і без заявлення суду клопотання про витребування доказів через неможливість отримати їх самостійно. Невиконання представником позивача вищенаведених приписів КАС України виходячи з обставин спірних відносин, з великою вірогідністю може призвести до затягування розгляду справи.
Як встановлено судом раніше, пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що у позовній заяві не конкретно викладено зміст позовних вимог. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, зокрема, у постанові 16 лютого 2022 року у справі № 9901/482/21, що закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19,від 26 лютого 2020 року у справі № 520/12042/18, від 06 травня 2020 року у справі № 9901/42/20, від 03 червня 2021 року у справі № 9901/41/21 та від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/337/21.
Суд зазначає, що у позовній заяві у якості відповідачів визначено ІНФОРМАЦІЯ_5 , військову частину НОМЕР_1 , Головне управління Національної поліції у Закарпатській області. Проте вимоги сформульовані лише до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 . Вказане свідчить, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160 КАС України.
Суд зазначає, що здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Більш того, щоб позивачу був наданий судовий захист, суд має встановити наявність порушеного права. Обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, і вказаний обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Суд також звертає увагу, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що позивач дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких він просить і це право, свобода чи інтерес порушені у сфері публічно-правових відносин.
Так, у прохальній частині позовних вимог позивач, зокрема просить визнати затримання 25.08.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконним та протиправним.
Таке формулювання позовних вимог позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову, тому позивачу необхідно визначитись з належними позовними вимогами.
При цьому, суд зазначає, що оскаржуване рішення, дія або бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача.
Тобто, що кожна особа (позивач) має право звернутися за захистом свого порушеного права, порушення якого допущено особою, до якої заявлено позов. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак, гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Наведені вище положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно.
Захисту у порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції стосовно заявника.
З огляду на вказане суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу семиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з дотриманням вимог статтей 160, 161 Кодексу адміінстративного судовчинства України.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, у встановлений судом строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя Олена ЛУКАШОВА