23 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3903/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не включенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислені матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, грошова допомога на оздоровлення та підйомна допомога за період з 30.09.2022 по 05.09.2024, сум індексації грошового забезпечення, а також сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік, грошову допомогу для оздоровлення за 2023-2024 роки та підйомну допомогу за 2023 рік, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, а також сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених (недоплачених) грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань та підйомної допомоги компенсації за весь час затримки їх виплати (недоплати) по день фактичної доплати.
Ухвалою суду від 19.08.2025 р. позовну заяву залишено без руху.
01.09.2025 р. позивач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що про порушення своїх прав дізнався лише після отримання від відповідача листа із відповідним розрахунком грошового забезпечення - 13.05.2025 року.
Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з метою витребування у відповідача додаткових доказів по справі та вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
На виконання ухвали суду про відкриття провадження по справі від відповідача надійшли копії довідок про нарахування та утримання грошового забезпечення позивача під час проходження військової служби.
Розглянувши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, перевіривши матеріали справи, оцінивши їх на відповідність вимогам законодавства, суд робить наступні висновки.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону № 2352-ІХ передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ, який набрав чинності з 19.07.2022 року, ч. 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладено в такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)»
Таким чином, з 19.07.2022 р. працівник може звернутися до суду за захистом своїх прав щодо стягнення заборгованості з оплати праці у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про нараховані та виплачені йому суми.
Отже, ч. 2 ст. 233 КЗпП України стосується справ про суми заробітної плати (грошового забезпечення), які були нараховані та не виплачені працівникові при звільненні.
Щодо справ про виплату грошового забезпечення, яке не було нараховано і виплачено позивачеві до звільнення, то в такому випадку слід керуватися ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Для повного і об'єктивного розгляду справи, а також вирішення питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із даним позовом необхідно з'ясувати наявність/відсутність у відповідача документального підтвердження ознайомлення позивача з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення, як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо.
Аналогічна правова позиція застосована Верховним Судом у постанові №560/15912/24 від 03.07.2025 року.
Судом з'ясовано, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався після звільнення, а саме 13.05.2025 р. згідно листа відповідача №1772/10860 від 02.05.2025 р., до якого було додано довідки про грошове забезпечення позивачу за період проходження військової служби від 30.04.2025 року. При цьому, інших доказів направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення позивачу за період проходження військової служби відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що для забезпечення позивачу права на судовий захист прав, свобод та інтересів у спірних правовідносинах, необхідно поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом, у зв'язку із чим заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом суд задовольняє.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.
2. Поновити позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
3. Продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна