23 вересня 2025 року справа № 580/5391/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Руденко А. В., розглянувши у приміщенні суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення,
14.05.2025 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (далі відповідач, ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ України»), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України від 15.11.2024 про невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю II групи.
Обґрунтовуючи позов зазначила, що відповідач всупереч вимог чинного законодавства прийняв рішення про невизнання її особою з інвалідністю ІІ групи.
Ухвалою від 19.05.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, а також відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів.
02.07.2025 суд постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Відповідач правом подати відзив не скористався, про причини суд не повідомив.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з довідкою міжрайонної МСЕК №2 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №460883 позивачка 30.05.2019 пройшла первинний медичний огляд та їй встановлена ІІ група інвалідності безтерміново. Причиною інвалідності зазначено загальне захворювання. У висновку про умови та характер праці вказано про працепристосування. У рекомендаціях вказано про необхідність лікування та нагляд профільного спеціаліста, сімейного лікаря.
Листом від 29.10.2020 №56-08/23/667 відповідач повідомив КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо проведення перевірки документів 70 працівників прокуратури Черкаської області з метою оцінки дотримання законодавства при встановленні груп інвалідності для виконання вимог Генеральної прокуратури в межах кримінального провадження №42020000000001036 від 10.02.2020, у результаті виявлені порушення, у т.ч. необґрунтоване видання ІІ групи інвалідності особам молодого віку при невикористаних реабілітаційних можливостях.
Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (далі - Рішення РНБО від 22.10.2024), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення. Підпунктом «б» п. 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
15.11.2024 відповідач склав акт №25 огляду МСЕК позивача, форми 157/о, в якому зазначив, що ступені функціональних порушень і обмеження життєдіяльності, зазначені у діагнозі позивача, не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності, у зв'язку з чим вона не є особою з інвалідністю.
Відповідно до довідки відповідача про невизнання інвалідом, завіреної штампом Центральної МСЕК МОЗ України, позивач 15.11.2024 оглянута (заочно) вказаною комісією та за результатами не визнана інвалідом.
Листом від 12.12.2024 №07-887вих24 Черкаська обласна прокуратура повідомила позивача про отримання листа КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради» щодо сприяння у врученні окремим працівникам органів прокуратури області довідки за формою 167/0, яким останній просив осіб у найкоротший строк з'явитися для отримання відповідних документів до КЗ «Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради».
Листом від 10.01.2025 №15/03-19 відповідач на запити позивача від 16.12.2024 та 30.12.2024 повідомив, що до ЦМСЕК МОЗ України надійшов лист Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449, згідно з якими його зобов'язано провести перевірку обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу відповідної групи інвалідності, шляхом проведення медико-соціальної експертизи згідно з нормами Положення про медико-соціальну експертизу від 03.12.2009 №1317 в редакції постанови КМУ від 08.11.2024 №1276, на виконання яких проведено ретельний аналіз документів медико-експертної справи позивача на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК щодо встановлення їй групи інвалідності. За результатами проведеного аналізу ступені функціональних порушень органів та систем, вказані у діагнозі, що зазначений у відповідному пункті медико-експертної справи, та ступені обмеження життєдіяльності, до яких вони призвели, не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності.
15.11.2024 на засіданні Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України затверджено рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю, що зафіксовано у документах, які регламентовані наказом Міністерства охорони здоров'я України від 30.07.2012 № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях»: Акті огляду на МСЕК (форма первинної медичної документації 157/о, Журналі протоколів засідань Центральної медико- соціальної експертної комісії МОЗ України (форма первинної медичної документації 157-5/о), довідці про невизнання особою з інвалідністю (форма 167/о).
Акт огляду на МСЕК та відповідний протокол у Журналі засідань Центральної медико-соціальної експертної комісії підписані власноручно вісьма члена Центральної медико-експертної комісії МОЗ України (склад затверджений МОЗ України), довідка про невизнання особою з інвалідністю підписана власноручним підписом голови Центральної медико-соціальної експертної комісії та завірена печаткою, як того вимагають нормативно-правові документи, які регламентують проведення медико-соціальної експертизи в Україні.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням позивачка звернулася до суду з позовом.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказане вище рішення РНБОУ ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанови від 25 жовтня 2024 року № 1207 «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» та від 08 листопада 2024 року №1276 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317», якими вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Згідно з п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 (далі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених вказаними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на відповідача у справі з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (далі - Положення №1809).
Відповідно до п.п.1, 2 Положення №1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ (далі - Комісія) утворюється Міністерством охорони здоров'я України. За рішенням МОЗ права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Згідно з п.11 Положення №1809 Комісія:
здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;
розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;
повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;
направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;
забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов'язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ.
Відповідно до п.12 Положення №1809 Комісія має право:
одержувати від державних органів, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;
направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;
подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;
допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.
Відповідно абзацу четвертого до п.13 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
То ж виконані відповідачем в спірних правовідносинах заходи щодо перевірки обґрунтованості отримання позивачем статусу особи з інвалідністю є реалізацією покладених на нього норм чинного законодавства України.
Оскільки результатом таких дій стало втручання в особисті права позивача, що є сферою приватного права, забезпечення в такий спосіб балансу із публічними інтересами обґрунтовується наступним.
Правові засади організації та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, її склад, структуру, компетенцію і функції визначає Закон України від 5 березня 1998 року №183/98-ВР «Про Раду національної безпеки і оборони України» (далі - ЗУ №183/98-ВР).
Відповідно до ст.1 ЗУ №183/98-ВР Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.
Рада національної безпеки і оборони України керується у своїй діяльності Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України. Порядок функціонування Ради національної безпеки і оборони України встановлюється цим Законом (ст.2 ЗУ №183/98-ВР).
Прийняті рішення вводяться в дію указами Президента України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.
Тому відповідач мав обов'язок виконати чинне рішення РНБОУ за повідомленнями правоохоронних органів щодо згаданої вище перевірки, що саме по собі не є порушенням меж владних повноважень.
Правові підстави реалізації спірних функцій відповідачем обґрунтовані виконанням заходів, з приводу яких ним отримані листи Служби безпеки України від 04.11.2024 №14/1-6971 та ДБР від 06.11.2024 №10-2-02-01-27449. За результатами перевірки відповідач затвердив 15.11.2024 на засіданні рішення про невизнання позивача особою з інвалідністю.
То ж доводи позивача про відсутність у відповідача на дату прийняття оскаржуваного рішення відповідних повноважень не обґрунтовані.
Щодо доводів позивача, що спірне рішення прийнято з порушенням вимог абз. 10 пункту 13 Положення №1317, а саме: без повідомлення позивача про переогляд рішення міжрайонної МСЕК №2 м. Черкаси про встановлення 2 групи інвалідності та без повного медичного обстеження та проведення необхідних досліджень суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
На підставі ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Отже, якщо особа не згідна з діагнозом і висновком, його перегляд відбувається у чітко визначеному порядку шляхом звернення з відповідною скаргою. Встановлення діагнозу особі є дискреційним повноваженням і суд не уповноважений встановлювати такий факт відповідно до меж повноважень, визначених у ст.ст.2, 5, 245 КАС України.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 13 (в редакції Постанови КМ № 1276 від 08.11.2024) Центральна МСЕК проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх.
Згідно абз. 10 п. 13 Положення №1317, яке було чинним на час винесення спірного рішення (15.11.2024) Центральна МСЕК на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Отже за змістом вказаних приписів перевірка обгрунтованості рішень про встановлення групи інвалідності здійснюється шляхом аналізу документів, на підставі яких встановлена група інвалідності, та переогляду проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті.
Як вбачається зі змісту акта №25 огляду медико-соціальною експертною комісією від 15.11.2024 та відповіді відповідача від 10.01.2025 №15/03-19, наданої на запити позивача від 16.12.2024 та 30.12.2024, відповідач провів перевірку обгрунтованості встановлення позивачу інвалідності 2 групи згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №460883 шляхом аналізу документів медико-експертної справи позивача, за результатами якої встановлено, що ступені функціональних порушень органів та систем, що зазначені у діагнозі позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством.
За вказаних обставин відповідач не вчинив дій щодо переогляду позивача, а тому спірне рішення є необгрунтованим, оскільки винесено передчасно.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин відповідач діяв без дотримання встановленого зазначеними нормами права порядку та способу дій, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на результат вирішеного спору, наявні обґрунтовані підстави відповідно до ст.ст.132-139 КАС України для розподілу содових витрат. Зокрема, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до окружного адміністративного суду в сумі 968,96грн, підтверджені квитанцією від 13.05.2025.
Керуючись ст.ст.2-20, 44-45, 72-79, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 .
Визнати протиправним і скасувати рішення Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, провул.Феодосія Макаревського, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 03191673) від 15.11.2014 про невизнання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) особою з інвалідністю ІІ групи.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український Державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, провул.Феодосія Макаревського, буд. 1-А; код ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду в сумі 968,96грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня складення повного його тексту.
Рішення постановлене, складене у повному обсязі та підписане 23.09.2025.
Суддя Алла РУДЕНКО