Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 вересня 2025 року № 520/1817/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8,м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 22.03.2022 № 140 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 23.03.2022 №143 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу;
- поновити ОСОБА_1 з 23.03.2022 на займаній ним на час звільнення посаді водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ, а у разі відсутності такої, на іншій рівнозначній посаді;
- стягнути з Головного управління ДСНС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 23.03.2022 по день поновлення на роботі;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Головного управління ДСНС України в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу та займав посаду водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ. 23.02.2022 позивач був на зміні після закінчення якої 24.02.2022 направився додому та, у цей день почалась військова агресія російської федерації проти України, 25.02.2022 року позивач на чергову зміну до місця несення служби не прибув, оскільки опинився в окупації. Наказом Головного управління ДСНС України в Харківській області від 22.03.2022 № 140 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу. Наказом Головного управління ДСНС України в Харківській області від 23.03.2022 №143 на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу ОСОБА_1 звільнено. Позивач вважає незаконним притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за підпунктом 6 пункту 176 Положення №593, оскільки звільнення за систематичне невиконання умов контракту можливе лише після вчинення повторного дисциплінарного проступку за наявності раніше застосованого дисциплінарного стягнення, яке має бути чинним. У висновку про проведення службового розслідування чітко зазначено про відсутність у позивача на час видання спірних наказів діючого та непогашеного дисциплінарного стягнення. Крім цього, стверджує, що мав поважні причини невиходу на службу. Позивач вважає свої права порушеними, тому звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення проти позовних вимог. Зазначив, що оскаржувані накази є правомірними та прийняті згідно вимог чинного законодавства. Твердження позивача про те, що на нього раніше не накладалися дисциплінарні стягнення, а отже в його діях не вбачається систематики, відповідач заперечує. Зазначає, що відповідно до п. 80 Дисциплінарного статуту до позивача застосовано крайній захід дисциплінарного випливу, так як вчинене дисциплінарне правопорушення, а саме: не вихід на службу, під час початку збройної агресії російської федерації на територію України (повномасштабне вторгнення) є грубим дисциплінарним правопорушенням, яке мало систематичний характер та яке не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту, що за своєю чергою призвело до порушення присяги позивачем, контракту та нормативно - правових актів і призвело до підриву функціонування пожежно-рятувального підрозділу. Відповідач зазначив, що позивач ухилявся від проходження служби цивільного захисту в особовий період, за що передбачена кримінальна відповідальність ст. 336-1 КК України. Позивачем допущено порушення службової дисципліни, невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань, в результаті чого дану особу притягнено до дисциплінарної відповідальності, службове розслідування проведено відповідно до вимог чинного законодавства, а отже підстав для скасування його та рішень які прийняті за результатами нього відсутні. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності зазначає наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , водій 22 ДПРЧ 3ДПРЗ, заступив на добове чергування з 23.02.2022, 24.02.2022, після зміни з добового чергування, направився до місця мешкання: АДРЕСА_2 .
24.02.2022 приблизно о 12:00 год. позивач після добового чергування направився до місця мешкання та починаючи з 25.02.2022 перестав прибувати на службу.
24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
24.02.2022 оголошено сигнал «Збір-аварія» (бойовий збір, тривога) та оповіщення всього особового складу Головного управління про їх негайне прибуття на місце службу у зв'язку з подіями, які відбувалися в той час (до підрозділів, де вони проходять службу), відповідно до окремого доручення від 24.02.2022 № ОД - 260 від Головного управління «Про заходи щодо підтримання рівня боєздатності (оголошення сигналу Збір-аварія).
Згідно наказу 3 ДПРЗ Головного управління від 25.02.2022 № 67 призначено службове розслідування, за фактом не виходу ОСОБА_1 на службу з 25.02.2022, на підставі рапорту керівника 3 ДПРЗ та призначено склад відповідної комісії.
Актами про невихід на службу від 25.02.2022, 02.03.2022, 14.03.2022, 21.03.2022 зафіксовано відсутність на службі ОСОБА_1 .
с. Стрілече, Харківського району, Харківської області, на момент проведення службового розслідування було окупованою територією, здійснити виїзд за місцем мешкання, не мало можливостей для перевірки факту перебування Позивача за місцем реєстрації, для складання відповідних актів.
Відповідно до наказу Головного управління від 01.03.2022 № 73 о/с ОСОБА_1 у зв'язку з невиходом на службу цивільного захисту припинено виплату грошового забезпечення на підставі рапорт керівника 3 ДПРЗ з 25.02.2022.
22.03.2022 наказом Головного управління за №140 ОСОБА_1 протягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
25.03.2022 наказом Головного управління № 149 ОСОБА_1 звільнено зі служби за пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 - у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Вважаючи накази відповідача про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби протиправними та необґрунтованими, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кодекс цивільного захисту України (далі по тексту - КЦЗ України, в редакції станом на час спірних правовідносин) від 2 жовтня 2012 року №5403-VI регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Згідно ч. 1 ст. 101 КЦС України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КЦС України на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров'я виконувати свій службовий обов'язок.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 КЦС України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт, з-поміж іншого, з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Згідно з ч. 4 ст. 103 КЦЗ України форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 106 КЦЗ України контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 5 березня 2009 року №1068-V (далі по тексту - Дисциплінарний статут, в редакції станом на час спірних правовідносин) визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування. Дія цього Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Пунктом 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту.
Згідно з пунктами 3-4 Дисциплінарного статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, з-поміж іншого, виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів. Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
Відповідно до пункту 57 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Пунктом 68 Дисциплінарного статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Пунктами 75-76 Дисциплінарного статуту встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи. Відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до п. 80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу регулюється Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі по тексту - Положення, в редакції станом на час спірних правовідносин).
Згідно з п.3 Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Відповідно до п. 29 Положення особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Пунктом 45 Положення визначено, що контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає Державна служба України з надзвичайних ситуацій, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
За змістом п.51 Положення контракт укладається у двох примірниках по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатками 1 і 2, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою Державної служби України з надзвичайних ситуацій, якій надано право на підписання контракту, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.
Примірник контракту, що залишається в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.
Після укладення контракту видається наказ по особовому складу про прийняття на службу цивільного захисту і призначення на посаду.
Згідно з п. 53 Положення строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками.
У відповідності до п. 56 Положення днем припинення строку дії контракту вважається, зокрема, день, зазначений у наказі по особовому складу про звільнення із служби цивільного захисту (але не раніше дня виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій) - у разі дострокового розірвання контракту.
Згідно пп. 6 п. 176 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Згідно п. 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Відповідно до п.80 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту або через службову невідповідність є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту.
Як встановлено з матеріалів даної справи, згідно висновку службового розслідування підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача стали обставини, щодо неприбуття до підрозділу з 25.02.2022 по 21.03.2022 в умовах введення воєнного стану в Україні для виконання завдань за призначенням, вбачається порушення вимог Положення, Дисциплінарного статуту, Закону України "Про правовий режим воєнного стану в Україні" в редакції від 19.02.2022 № 389-VIII, Указів Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію", Присяги служби цивільного захисту, посадової інструкції та умов контракту про проходження служби цивільного захисту.
Зі змісту оспорюваного наказу Головного управління ДСНС України в Харківській області від 22.03.2022 № 140 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу встановлено, що позивач ухилявся від проходження служби цивільного захисту, чим грубо порушив службову дисципліну. За невихід на службу без поважних причин позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту.
Наказом Головного управління ДСНС України в Харківській області від 23.03.2022 №143 на підставі пп. 6 п. 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11 липня 2013 р. №593 - у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу ОСОБА_1 звільнено з 23.03.2022
Отже, позивача звільнено зі служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.
Обставини даного спору свідчать про те, що у цій справі ключовим є питання тлумачення поняття “систематичне невиконання умов контракту» як підстави для припинення (розірвання) контракту про проходження служби цивільного захисту і звільнення зі служби.
Законодавство, яке стосується порядку проходження громадянами України служби цивільного захисту, не містить визначення поняття "систематичне невиконання умов контракту".
Однак, у спорах, які стосувалися законності звільнення зі служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу, касаційний суд тлумачив наведене поняття.
Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 листопада 2020 року у справі №814/1722/16 зазначив, що поняття систематичність передбачає застосування до особи заходів дисциплінарного впливу до вчинення нею проступку, після якого керівником прийнято рішення про звільнення зі служби.
Водночас Верховний Суд дійшов висновку, що систематичним невиконанням умов контракту є невиконання однією зі сторін одного із зобов'язань та інших умов, визначених контрактом, які допускались два чи більше разів протягом останнього року служби (пункт 39 вказаної постанови).
Крім цього, у постанові від 10 червня 2021 року у справі №560/3025/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що під терміном "систематичне невиконання умов контракту" слід розуміти вчинення дисциплінарного проступку особою рядового і начальницького складу після застосування дисциплінарного стягнення до такої особи, яке не втратило юридичної сили.
Наявність у особи рядового і начальницького складу двох або більше дисциплінарних стягнень, накладених на вказаних осіб протягом року, є підставою для звільнення їх із служби цивільного захисту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту.
Вказані висновки підтримав Верховний Суд у постанові від 09 серпня 2021 року у справі №340/448/19.
Наведена практика, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковою для врахування, свідчить про те, що для кваліфікації поведінки особи рядового чи начальницького складу як “систематичне невиконання умов контракту» достатньо вчинення нею двох дисциплінарних проступків протягом останнього року служби за тієї умови, що попереднє стягнення має юридичну силу.
Також, судом враховується, що у постанові від 04.04.2024 у справі 520/2001/23 Верховний Суд зауважив, що юридичний зміст підпункту 6 пункту 176 Положення № 593 та правила застосування цієї правової норми, зокрема, щодо розуміння “систематичності», не може ставитися у залежність від зміни об'єктивних умов її застосування, у цьому випадку - факту оголошення в Україні воєнного стану, якщо самою нормою цього не передбачено або до неї не було внесено відповідних змін.
Така ж правова позиція підтримана Верховними Судом у постановах від 10.05.2024 у справі № 520/1998/23 та від 05.06.2024 у справі № 520/2002/23.
У даному випадку відповідач прийняв рішення про звільнення позивача у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, тобто з тієї підстави, що передбачає наявність раніше застосованих заходів дисциплінарного впливу.
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази щодо застосовування до позивача дисциплінарних стягнень протягом останнього року служби на момент прийняття оспорюваних наказів.
Тобто, у спірних правовідносинах не вбачається систематичного невиконання умов контракту позивачем.
Відповідачем не надано до суду доказів притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності перед прийняттям оскаржуваних наказів. Натомість, матеріалами справи підтверджується відсутність у позивача будь-яких дисциплінарних стягнень перед прийняттям оскаржуваних наказів.
Відтак, зазначене вище унеможливлює притягнення позивача до такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби та звільнення останнього зі служби у запас за пунктом 176 підпункту 6 Положення, саме у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту, оскільки відсутня ознака систематичності невиконання умов контракту.
При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при прийнятті спірних рішень, діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для їх скасування.
Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно п. 184 Положення особи рядового і начальницького складу, стосовно яких прийнято рішення про дострокове розірвання контракту, мають право оскаржити таке рішення у порядку, встановленому законодавством.
У разі визнання рішення про дострокове розірвання контракту незаконним особи рядового і начальницького складу поновлюються на посадах, які займали раніше, або на рівнозначних посадах з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків.
З огляду на протиправність звільнення позивача, суд вважає за необхідне поновити старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ з наступного дня за днем звільнення (23.03.2022), а саме з 24.03.2022.
Щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту регулюється Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 (далі по тексту - Інструкція №623).
Пунктом 14 розділу XХVІІ Інструкції №623 визначено, що особам рядового і начальницького складу, яких було звільнено зі служби, а потім поновлено на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із дня звільнення виплачується за посадою, з якої їх було звільнено.
Зі змісту Інструкції №623, яка є спеціальною для вирішення даних спірних правовідносин та діяла на час звільнення позивача, вбачається, що грошове забезпечення осіб рядового складу служби цивільного захисту обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
У свою чергу п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок №100), визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Таким чином, при визначенні розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягає присудженню на користь позивача з відповідача, правильним є обчислення календарних днів для обрахунку грошового забезпечення.
Як свідчать матеріали справи, Наказом ГУ ДСНС України в Харківській області від 23 березня 2022 року №143 о/с позивача звільнено зі служби з 23.03.2022.
Враховуючи дату звільнення позивача зі служби та прийняття судом рішення про поновлення на посаді 22.09.2025, кількість днів вимушеного прогулу позивача складає 1279 днів.
Згідно довідки № 195 від 20.02.2025, виданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, судом встановлено, що середньоденне грошове забезпечення позивача - 413,59 грн.
Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає виплаті на користь позивача складає 528 568,02 грн. (413,59 грн. х 1278 днів).
Таким чином, суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом зобов'язання Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.03.2022 по 21.09.2025 у розмірі 528 568,02 грн.
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже, суд вважає за необхідне допустити судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді до негайного виконання.
Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд.8,м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ38631015) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 22.03.2022 № 140 о/с про накладення дисциплінарного стягнення на старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у вигляді звільнення зі служби.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДСНС України в Харківській області від 23.03.2022 №143 о/с в частині звільнення старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області із служби.
Поновити старшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаду водія 22 ДПРЧ 3ДПРЗ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, з 24 березня 2022 року.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 24.03.2022 по 21.09.2025 у розмірі 528 568 (п'ятсот двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 02 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення суду в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.