Справа №500/4657/25
23 вересня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 виплати пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01 березня 2025 року, в максимальному розмірі, зокрема без обмеження її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням суми її індексації, що була визначена ПКМ України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" №209 від 25 лютого 2025 року;
прийняти рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2025 року, в максимальному розмірі, зокрема без обмеження її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням суми її індексації, яка була визначена Постановою КМ України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" №209 від 25 лютого 2025 року та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з врахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтований тим, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Після перерахунку пенсії, проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", та нарахування підвищення у розмірі 1500,00 грн відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. На заяву про усунення такого порушення та виплату пенсії в повному розмірі, позивач отримав відмову відповідача з посиланням на застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1.
Ухвалою суду від 06.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти позову, послався на те, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи", зокрема, Закону №796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. На даний час виплата пенсії позивача, проводиться в розмірі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, тобто - 23610,00 грн. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 12.08.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про залучення Міністерства соціальної політики України до участі у справі №500/4657/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - відмовлено.
Позивач подав до суду відповідь на відзив.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ.
З 01.03.2025 позивачу перераховано пенсію на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова №209).
За змістом проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 01.03.2025 склав 25736,84 грн, у тому числі після нарахованого підвищення згідно з Постановою №209; проте з урахуванням максимального розміру пенсії (за судовим рішенням) така становить 23610,00 грн.
На заяву позивача про перерахунок пенсії, листом ГУ ПФУ в Тернопільській області повідомило позивача, що в лютому 2025 року проведено перерахунок пенсії на підставі Постанови №209, розрахованих розмір пенсії з 01.03.2025 склав 41650,89 грн. Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що з 01.07.2020 становить 17120,00 грн, з 01.12.2020 - 17690,00 грн, з 01.07.2021 - 18540,00 грн, з 01.12.2021 - 19340,00 грн, з 01.07.2022 - 20270,00 грн, з 01.12.2022 - 20930,00 грн, з 01.03.2024 - 23610,00 грн.
Виходячи із зазначеного з 01.03.2025 виплата пенсії проводиться у розмірі 23610,00 грн.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до статті статтею 64 Закону №2262-ХІІ, у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
Кабінет Міністрів України 25.02.2025 прийняв постанову №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", відповідно до пункту 1 якої з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Підпунктом 1 пункту 2 Постанови №209 установлено, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (Офіційний вісник України, 2022 р., №18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (Офіційний вісник України, 2024 р., №24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Абзацами третім, четвертим пункту 3 Постанови №209 обумовлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень; пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (Офіційний вісник України, 2025 р., №9, ст. 769).
З долученого до матеріалів цієї справи перерахунку та листа відповіді ГУ ПФУ в Тернопільській області вбачається, що позивачу з 01.03.2025 після нарахування підвищення (індексації) пенсії у розмірі 1500,00 грн, передбаченого Постановою №209, пенсія виплачується у максимальному розмірі, тобто десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. При цьому положення абзацу четвертого пункту 3 Постанови №209, які кореспондують до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2020 №1 в частині встановлення обмежувальних коефіцієнтів до розміру пенсії, відповідач не застосовував, про що вбачається зі змісту перерахунку.
Свої дії щодо обмеження виплати пенсії відповідач обґрунтовує приписами статті 43 Закону №2262-XII.
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12.04.2016 №1080-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей", частина п'ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення від 20.12.2016 №7-рп/2016 є втрата чинності із 20.12.2016 частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.
Оскільки частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 є відсутньою, то положення Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким у частині сьомій статті 43 слова і цифри у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено на у період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, є нереалізованими.
Отже, із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, було введено в дію Законом №3668-VI.
У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимальним розміром пенсії та зазначив, що у такому разі підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI. Висновки Верховного Суду з цього питання є сталою судовою практикою та підтверджені у постанові від 25.01.2024 у справі №300/2754/23.
Також Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-ХІІ. Відповідно до пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 №7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Тож законодавча норма, яка б визначала максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, фактично відсутня.
Відповідач не врахував висновків суду у наведених вище справах між тими ж сторонами, у яких відповідачу вказано на неправомірність обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України встановлено, що суд у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
З огляду на встановлені у справі обставини та наведені норми чинного законодавства України суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо обмеження позивачу пенсійної виплати з 01.03.2025 та зобов'язання відповідача провести виплату нарахованої пенсії без обмеження її загального розміру.
Вказаний спосіб захисту порушених прав позивача є належним, ефективним та достатнім для їх відновлення.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", то суд зауважує, що в позовній заяві відсутні будь-які обґрунтування щодо заявленої вимоги. Матеріали справи також не містять доказів, зі змісту яких можливо було б встановити застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Крім того, зазначення у резолютивній частині судового рішення інших відомостей, окрім тих, стосовно яких виник спір, процесуальним законодавством не передбачено.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2025 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено і підписано 23 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3,м. Тернопіль,Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ: 14035769).
Головуючий суддя Мартиць О.І.