Справа № 500/4692/25
23 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо застосування з 01.02.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова №1) при нарахуванні та виплаті позивачу пенсії.
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, починаючи з 01.02.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1 в максимальному розмірі, зокрема без обмеження її граничного розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з урахуванням суми її індексації, яка була визначена постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" №209 від 25.02.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позов обґрунтований тим, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та забезпечення деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). З 01.01.2025 відповідачем при нарахуванні пенсії позивача застосовано понижуючі коефіцієнти, встановлені Постановою №1. Позивач вважає неправомірним застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постановою №1, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 08.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
13.08.2025 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та зазначає, що на виконання статті 46 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову №1, якою передбачено проведення виплати пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
В лютому поточного року проведено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році». Виходячи із зазначеного з 01.03.2025 виплата пенсії проводиться у раніше встановленому розмірі, з урахуванням коефіцієнтів встановлених постановою Кабінетом міністрів України від 03.01.2025 №1 (а.с.35-36).
Разом з відзивом до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи (а.с.41-42).
Ухвалою суду від 14.08.2025 відмовлено у залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерства соціальної політики України.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Тернопільській області та отримує пенсію, яка йому призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі № 500/2280/24 зобов'язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
На підставі статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" позивачу перераховано пенсію та застосовано з 01.01.2025 понижуючі коефіцієнти.
На звернення позивача про перерахунок пенсії, ГУ ПФУ в Тернопільській області листом від 23.07.2025 повідомило заявника, що на виконання статті 46 Закону України “Про Державний бюджет на 2025 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 №1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», якою передбачено проведення виплати пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Враховуючи наведене, розмір пенсійної виплати заявника з 01.01.2025 складає 25755,62 грн.
Вважаючи дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постановою №1, протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон №2262-ХІІ.
За приписами частини першої статті 63 цього Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
19.11.2024 прийнято Закон України № 4059-IX “Про Державний бюджет на 2025 рік», статтею 46 якого установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаного Закону постановою Кабінету Міністрів України прийнята постанова від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"1, якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.
Відповідно до пункту 1 Постанови №1, для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум перевищення: від 10 до 11 прожиткових мінімумів - 0,5, від 11 до 13 прожиткових мінімумів - 0,4, від 13 до 17 прожиткових мінімумів - 0,3, від 17 до 21 прожиткових мінімумів 0,2. Для виплат, які перевищують 21 розмір прожиткового мінімуму, встановлено коефіцієнт 0,1.
Пунктом 2 Постанови №1 визначено коло осіб, до пенсій яких не застосовуються коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови.
Отож, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постановою №1 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не відноситься до осіб, вказаних у пункті 2 Постанови №1, а тому до розміру його пенсії, який перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, застосовані встановлені пунктом 1 коефіцієнти до відповідних частин пенсії, в результаті чого пенсія зменшена.
Оцінюючи правомірність таких дій відповідача щодо застосування понижуючих коефіцієнтів та зменшення розміру пенсії позивача, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною другою статті 64 Конституції України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ № 64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Питання можливості застосування обмеження пенсії осіб, яким пенсія призначена на підставі Закону України №2262-ХІІ було предметом розгляду Конституційного Суду України, а також Верховного Суду.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
З урахуванням цього Рішення Конституційного Суду України із 2017 року стаття 43 Закону №2262-ХІІ не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
У Постанові №1, якою визначений розмір і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій в період воєнного стану, вказано про її прийняття на виконання статті 46 Закону України № 4059-IX від 19.11.2024 року “Про Державний бюджет на 2025 рік».
Водночас, за приписами частини третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.11.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В абзацах 2 та 3 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України від 28.08.2020 № 10-р/2020 зазначено, що виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України, так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
Законом №2262-ХІІ і Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" і постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
При розгляді такої категорії справ Верховний Суд у постановах від 11.09.2025 у справі №120/1081/25 та від 17.09.2025 у справі №120/1202/25 виснував, що застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Застосовуючи такий підхід до спірних правовідносин, дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону №4059-IX та пунктом 1 Постанови № 1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
Норма щодо обмеження максимальним розміром пенсій у спеціальному Законі №2262-ХІІ визнана неконституційною ще у 2016 році й станом на 01.02.2025 відсутні положення про обмеження призначених згідно із вказаним Законом пенсій максимальним розміром.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату позивачу пенсії з 01.02.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою №1, та без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
Стосовно виплати позивачу пенсії з 01.02.2025 з урахуванням суми її індексації, яка була визначена постановою Кабінету Міністрів України "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" №209 від 25.02.2025, то суд зазначає, що така індексація пенсії проводилася не з 01.02.2025, а з 01.03.2025. Відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 , долученого до позову, станом на 01.03.2025 позивачу нарахована індексація за 2025 рік у розмірі 1500,00 грн, порушення прав позивача в цій частині ГУ ПФУ в Тернопільській області не допущено. Суд не вбачає підстав для зазначення в результативній частині судового рішення будь-якої інформації окрім тієї, що пов'язана зі здійсненням перерахунку пенсії у зв'язку з обмеженням її розміру максимальним розміром та застосуванням понижуючих коефіцієнтів відповідно до Постанови №1.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплату судового збору, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14035769) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2025 шляхом застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2025 без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.