Справа № 500/3245/25
23 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" з адміністративним позовом до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 грудня 2024 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, Позивачем до Відповідача (Митниці - відділ митного оформлення №2 митний пост «Тернопіль») було подано електронну митну декларацію №24UA403030016377U2 (додаток 6 до позову), до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ.
Однак, Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації, у зв'язку із винесенням Рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2024/000040/2 від 23.12.2024 р. (надалі по тексту - Рішення) (додаток 8 до позову) та оформлено картку відмови за номером UA403030/2024/000538 (додаток 9 до позову), за яким Відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним.
Враховуючи те, що на оскарження Рішення у судовому порядку піде значний час, товар було випущено у вільний обіг, відповідно до ст. 55 МКУ, а Позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №24UA403030016446U7 від 24.12.2024 р. (додаток 10 до позову), в якому митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваного Рішення. З суми на яку було збільшено митну вартість, Позивачем додатково було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МКУ у сумі 439 901 грн. 64 коп. (податок на додану вартість) та 21 777 грн. 31 коп. (митні платежі - 1%).
Позивач вважає, що Відповідач безпідставно визначив іншу митну вартість імпортованого товару, оскільки Позивачем було надано всі належні основні документи, які підтверджували заявлену митну вартість товару та давали можливість визначити таку вартість за ціною договору. Надані документи підтверджували складову декларованої митної вартості за ціною Контракту, відповідають встановленим законодавством вимогам та не містять жодних розбіжностей. Оскаржуване рішення та картка відмови прийнята всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 03.06.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що під час митного оформлення товару згідно досліджуваної митної декларації митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.
У відповіді на відзив представником позивача викладені доводи, які за своєю суттю аналогічні мотивам, викладеним у позовній заяві.
Ухвалою суду від 04.08.2025 продовжено строк розгляду даної справи на 2 місяці.
Ухвалою суду від 04.08.2025 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 23.09.2025 о 10:30 год.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити в повному обсязі, подав суду клопотання про розгляд справи за правилами письмового провадження.
Представник відповідача позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов, просив у його задоволенні відмовити повністю, не заперечив щодо розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
Справа розглянута з урахування періоду перебування головуючої судді у основній щорічній плановій відпустці.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
26 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» (надалі по тексту - Позивач/Товариство/ТОВ «МФТЮ»/Покупець), Покупцем, зареєстрованим в Україні та Компанією Avrora Trading - FZCO, Продавцем, зареєстрованою згідно із законодавством Об'єднаних Арабських Еміратів, було укладено Контракт №6-2023 (надалі по тексту - Контракт) на поставку сировини і матеріалів для виробництва тютюнових виробів.
Сторонами було укладено специфікацію №202412-006 від 16.12.2024 р., відповідно до умов зазначеного Контракту, згідно якої продавець зобов'язався поставити покупцю зазначений товар, на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна.
Для здійснення митного оформлення товару та з метою підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, Позивачем до Відповідача (Митниці - відділ митного оформлення №2 м/п «Тернопіль») було подано електронну митну декларацію №24UA403030016377U2, до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме:
- контракт №6-2023 від 26.12.2023 р., специфікація №202412-006 від 16.12.2024 р. до Контракту (відповідно до п. 2. ч.2. ст. 53 МКУ «зовнішньоекономічний договір (контракт) та додатки до нього у разі їх наявності»);
- рахунок Avrora Trading - FZCO до ТОВ «МФТІО» №202412-006 від 16.12.2024 р. (відповідно до п. 3. ч.2. ст. 53 МКУ «рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу»);
- інвойс вантажовідправника Global Tobacco Ltd. №1000000452 від 12.12.2024 р. (відповідно до п. 5. 4.2. ст. 53 МКУ «за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару»);
- у зв'язку з тим, що відповідно до умов Контракту, передбачений порядок оплати: відстрочення платежу, банківські платіжні документи не надавались (відповідно до п. 4. ч.2. ст. 53 МКУ «якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару»);
- ліцензія на виробництво тютюнових виробів реєстраційний номер №99011 1202000007 від 30.06.2020 р. (додаток 26 до позову) та гарантійний лист №03-04/464 від 16.12.2024 р. (додаток 22 до позову) (відповідно до п. 7. ч.2. ст. 53 МКУ «ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню»);
- у зв'язку з тим, що витрати на транспортування включені у вартість товару, документи щодо витрат на транспортування не надавались (відповідно до п. 6. ч.2. ст. 53 МКУ «транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів»);
- у зв'язку з тим, що страхування товару не здійснювалось, документи не надавались (відповідно до п. 8. ч,2. ст. 53 якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування»).
Також Позивачем було надано до митного органу пакувальний лист (додаток 12 до позову); сертифікат якості від 21.01.2023 р. (додаток 13 до позову); сертифікат якості від 12.12.2024 р. (додаток 14 до позову); сертифікат про походження товару №0000253030 (додаток 15 до позову); сертифікат фумігації №25 (додаток 16 до позову); фітосанітарний сертифікат №1606339 від 20.11.2024 р. (додаток 17 до позову); мита декларація країни відправлення 24BG003009A29448B4 (додаток 18 до позову); автотранспортна накладна (CMR) від 16.12.2024 р. (додаток 19 до позову); прайс-лист від 20.10.2024 р. (додаток 20 до позову), комерційна пропозиція від 30.10.2024 р. (додаток 21 до позову).
Позивач надав Відповідачу усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові.
23 грудня 2024 року, для здійснення митного оформлення товару та підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості, Позивачем до Відповідача (Митниці - відділ митного оформлення №2 митний пост «Тернопіль») було подано електронну митну декларацію №24UA403030016377U2 (додаток 6 до позову), до якої долучені документи, які надавались на підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ.
Однак, Відповідачем було відмовлено у прийнятті митної декларації, у зв'язку із винесенням Рішення про коригування митної вартості товару №UA403030/2024/000040/2 від 23.12.2024 р. (надалі по тексту - Рішення) (додаток 8 до позову) та оформлено картку відмови за номером UA403030/2024/000538 (додаток 9 до позову), за яким Відповідачем визначена (скоригована) митна вартість товару за другорядним методом - резервним.
Товар було випущено у вільний обіг, відповідно до ст. 55 МКУ, а Позивачем заповнено та подано митному органу нову митну декларацію №24UA403030016446U7 від 24.12.2024 р. (додаток 10 до позову), в якому митна вартість товару була задекларована з урахуванням оскаржуваного рішення. З суми на яку було збільшено митну вартість, Позивачем додатково було сплачено митні платежі на підставі ст. 55 МКУ у сумі 439 901 грн. 64 коп. (податок на додану вартість) та 21 777 грн. 31 коп. (митні платежі - 1%).
Не погодившись із оскаржуваним рішенням, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказана норма Основного Закону означає, що діяльність суб'єктів владних повноважень здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав та причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.09.2019 року по справі № 815/6780/15, від 06.09.2019 року по справі № 803/1212/14.
Щодо відсутності інформації щодо здійснення розрахунку за товар та неподання експортної декларації, суд зазначає наступне.
Відповідач у Рішенні посилається на те, що: «ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН (код ЄДРПОУ 43264239) «Покупець» та Компанією AVRORA TRADING - FZCO «Продавець», зареєстрована в Об'єднаних Арабських Еміратах укладено контракт від 26.12.2023 №6-2023. Згідно п. 3.4 оплата продукції здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації, на підставі виставленого Продавцем інвойсу. Однак, як вбачається із інвойсу від 12.12.2024 №1000000452 «Покупець», AVRORA TRADING - FZCO, повинен здійснити оплату за товар «Продавцю», GLOBAL TOBACCO LTD, в термін ЗО днів. У пакеті наданих до митного оформлення документів відсутня інформація щодо здійсненого розрахунку за товар, а також відсутній договір (угода, контракт) із третіми особами, зокрема, із GLOBAL TOBACCO LTD, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товару.».
Так, відповідно до п. 3.4. Контракту №6- 2023 від 26 грудня 2023 року оплата продукції, що поставляється за цим Контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 365 днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого Продавцем інвойсу.
Сторонами, які підписали Контракт №6-2023 від 26 грудня 2023 року, щодо зазначеної поставки було обумовлено в умовах Контракту саме відстрочення платежів на термін до 365 днів.
До митного оформлення був поданий Рахунок №20241 1-006 від 16.12.2024 р. на оплату продукції, який виставлений за умовами підписаної Специфікації до Контракту №6-2023 від 26.12.2023 р.
Враховуючи означене, на дату оформлення митної декларації, оплата по виставленому Рахунку не проводилась, оскільки у Покупця, відповідно до умов Контракту, є 365 днів з дня оформлення митної декларації, на його оплату, що є істотною умовою договору.
Одночасно із цим, позивач звернув увагу на те, що під час подання Позивачем декларації для митного оформлення. Відповідач не мав обґрунтованих підстав вимагати від декларанта надання підтвердження оплати, оскільки істотні умови визначені Контрактом передбачають відстрочення оплати після оформлення Товару та випуску його у вільний обіг по території України.
Щодо зазначення у інвойсі від 12 грудня 2024 р. №1000000452, що «Покупець» AVRORA TRADING - FZCO повинна здійснити оплату за товар GLOBAL TOBACCO LTD «Продавець» в термін 30 днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Законодавцем чітко зазначено за наявності.
Інвойс №100000052 від 12.12.2024 року Позивачем подавався на підтвердження митної вартості товарів у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України, так як надався Продавцем.
Позивач звертає увагу суду, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Avrora Trading - FZCO, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни виключно за даним Контрактом. Позивач не має змоги надавати інші документи за іншими Контрактами де не є стороною, а також не здійснював оплату за іншими інвойсами.
Позивач не є будь-якою стороною у інших угодах/контрактах щодо даного Товару, і відповідно, надати будь-які інші документи, крім тих, що надала Компанія Avrora Trading - FZCO, не має змоги.
Щодо застосування правил Інкотермс-2010 у розрізі поставки по даному товару, суд зазначає, що відповідач у Рішенні посилається на те, що: «Поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до контракту (Інкотермс 2010) (пункт 4.5). В Специфікації від 16.12.2024 №202412-006 вказано умови поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл., а згідно інвойсу від 16.12.2024 №202412-006) та експортної декларації країни відправлення №24BG003009A29448B4 від 16.12.2024 зазначено умови поставки СРТ Тернопіль. Також в експортній декларації зазначено, що перевезення та страхування оплачено до Тернополя. Копія митної декларації країни відправлення №24BG003009A29448B4 від 16.12.2024 не містить відміток митних органів країни відправлення. Документ про страхування відсутній.
В інвойсі №202412-006 від 16.12.2024 умови поставки DAP, с. Острів, а в інвойсі №1000000452 від 12.12.2024 зазначено умови поставки СРТ Тернопіль.».
Позивач зазначає наступне, відповідно до ст. І Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Так, реалізуючи дане право, Позивач уклав Контракт з Avrora Trading - FZCO. Сторонами даного контракту було укладено специфікацію з зазначенням умов поставки.
Avrora Trading - FZCO виставила рахунок №202412-006 від 16.12.2024 р., у якому чітко зазначено, що Продавцем є саме Avrora Trading - FZCO, покупцем - ТОВ «МФТЮ» та зазначено, що Вантажовідправником є Global Tobacco Ltd, дане не суперечить чинному законодавству України та є діловою практикою.
Суд звертає увагу, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Avrora Trading - FZCO, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни виключно заданим Контрактом.
Позивач не є будь-якою стороною у інших угодах/контрактах щодо даного Товару, і відповідно, надати будь-які інші документи, крім тих, що надала Компанія Avrora Trading - FZCO, не має змоги.
Інвойс Global Tobacco Ltd та експортна декларація країни відправлення надавались Продавцем для ідентифікації товару та підтвердження ціни. Дані документи створені на підставі контракту у якому Позивач не є стороною і відповідно надати не має можливості.
Відповідно до умов специфікації укладеної між ТОВ «МФТЮ» та Avrora Trading - FZCO поставка Товару здійснена до с. Острів, Тернопільська область, аналогічна інформація міститься і у CMR від 16 грудня 2024 р. (графа 3 - місце доставки).
Відповідачем зазначено, що на копії митної декларації країни відправлення відсутні відмітки митних органів країни відправлення. Позивач зазначає наступне. Дана митна декларація видана в електронному форматі, як і на території України митні декларації видаються в електронному форматі. Митна декларація країни відправлення містить всі необхідні реквізити електронної митної декларації. Даний вид митних декларації не передбачає будь-яких відміток митних органів.
Суд звертає увагу, що і митна декларація видана Відповідачем на даний товар також не має будь-яких відміток, а видана виключно в електронному виді.
Всі відмітки стоять на CMR від 16 грудня 2024 р. (додаток 25 до позову).
У Рішенні Відповідач зазначає, що відсутні документи про страхування.
Згідно п. 4.5. Контракту, поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в Специфікаціях до Контракту (ІНКОТЕРМС 2010 р.).
У вказаній Специфікації зазначені умови поставки, а саме: DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна.
Суд звертає увагу на те, що Державна митна служба України листом від 29.12.2010 р. N І 1/2-10.16/17217-ЕП «Щодо Інкотермс 2010» (Додаток 24 до позову), інформувала начальників усіх митниць, про те, що Міжнародною торговою палатою прийняті Правила використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які вводяться в дію МТІІ з 01.01.201 І. Інкотермс 2010 передбачено використання І І торгових термінів. При цьому розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах EXW, FCA, FAS, FOB, СРТ, СІР, CFR, CIF, DDP Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000.
Інкотермс 2010 запроваджено терміни DAT (delivered at terminal (поставка на терміналі)) та DAP (delivered at place (поставка в місці)). Вказаними термінами замінені терміни DAF, DES, DEQ та DDU Інкотермс 2000.
На умовах DAP погоджене місце продавець зобов'язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, не розвантажуючи товар з транспортного засобу у такому місці (як за термінами DAF, DES та DDU Інкотермс 2000). Продавець не має зобов'язань щодо укладання договору страхування.
Обов'язку щодо страхування товару зазначені умови поставки не містять.
Твердження Відповідача щодо того, що митна вартість, заявлена Позивачем, не включає в себе витрати на страхування є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Страхування вантажу за поданими до митного органу митною декларацією не здійснювалось, відповідно, безпідставним є твердження Відповідача про ненадання декларантом відомостей про страхування товару.
Позивач зазначає, що у рахунку №202412-006 від 16.12.2024 зазначено умови поставки: DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна. Копія даного рахунку надавалась до митних органів. З яких причин Відповідач у оспорюваному Рішенні вказав, що у даному рахунку стоїть умови поставки: СРТ Тернопіль - не відомо. Відповідач ніяким чином зазначене не обґрунтував.
Відповідач в подальшому зазначає, що у двох рахунках різні умови поставки, відповідно, Відповідачем підтверджено, що в рахунку №202412-006 від 16.12.2024 р. зазначено умови поставки: DAP, с. Острів, Тернопільська область, Україна.
Інвойс №100000052 від 12.12.2024 року Позивачем подавався на підтвердження митної вартості товарів у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 53 МК України, так як надався Продавцем.
Суд зазначив, що товар отриманий відповідно до укладених та підписаних документів з Компанією Avrora Trading - FZCO, всі інші документи надані саме на підтвердження ціни виключно за даним Контрактом. Позивач не має змоги надавати інші документи за іншими Контрактами де не є стороною, а також не здійснював оплату за іншими інвойсами.
Щодо зазначення у прайс-листі виключно Позивача та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська область, то суд зазначив наступне.
Позивач зазначає, що однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що: «наданий прайс-лист б/н від 20.10.2024 адресовано виключно ТОВ «МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН» та вказано інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки DAP, с. Острів, Тернопільська обл, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс-листом для необмеженого кола покупців».
З цього приводу Позивач зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).
Відображена у прайс-листі від 20.10.2024 р. вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у специфікації та інвойсі.
В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа, виданого продавцем товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданому до митного оформлення специфікації та інвойсі.
З огляду на наведене, сам лише факт надання прайс-листа, виданого Продавцем товару з зазначенням умов поставки, не може викликати сумнів у заявленій митній вартості імпортованого товару.
Рахунок-фактура (інвойс) в силу положень ч. 2 ст. 53 МК України, є одним із основних документів, разом із зовнішньоекономічним контрактом, які в сукупності підтверджують мигну вартість товару та пояснюють числові значення складових митної вартості, на підставі яких саме і проводився розрахунок митної вартості декларантом.
Так, Верховний Суд у Постанові від 10.05.2023 р. у справі № 815/1780/17 касаційне провадження №К/9901/45694/18 зазначив, що:
«Висновки відповідача стосовно того, що зазначення у прайс-листах умов поставки CIF Одеса (Чорноморськ) не відповідають вимогам чинного законодавства, судова колегія також вважає такими, що не свідчать про наявність розбіжностей у поданих документах, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв'язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.».
Судом встановлено, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, а тому будь-які сумніви у правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару. Крім того, як і зазначив Верховний суд у Постанові від 10.05.2023 р., прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв'язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Отже, адресування прайс-листа Позивачу та зазначення умов поставки не може впливати на висновок митного органу щодо необхідності коригування митної вартості товару.
Також, слід зазначити, що Відповідачем в Рішенні про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказане впливає на митну вартість товару чи її складових.
Позивачем було надано Відповідачу повний пакет документів для підтвердження митної вартості товарів.
Щодо витребування Відповідачем додаткових документів та зазначення Відповідачем в обґрунтування відмови у застосуванні основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (по кожному Рішенню разом), то вказує на Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.
Відповідно до ч. І ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як передбачено ч. І ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: І) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 5 І МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: І) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу до даткової інформації.
Згідно з ч. І ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Необхідно зазначити, що ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: І) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що міс тять відомості про вартість страхування.
За правилами ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: І) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №815/3805/16 (касаційне провадження №К/9901/30484/18) від 18 липня 2022 року.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними чи недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000040/2 від 23.12.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 6925,18 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №617 від 28.05.2025.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, тому на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403030/2024/000040/2 від 23.12.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 6925 (шість тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн 18 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "МАРШАЛЛ ФАЙНЕСТ ТОБАККО ЮКРЕЙН" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Промислова, 1, літера 4, офіс 3-7,с. Острів,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47728 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43264239);
відповідач:
- Тернопільська митниця (місцезнаходження/місце проживання: вул. Текстильна, 38,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 43985576).
Головуючий суддя Подлісна І.М.