про залишення частини позовних вимог без розгляду
22 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13188/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішення та постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування рішення та постанови, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8;
- визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу №ПНС/ПЛ/5043/РН/044-ПНС/ПЛ/6879/ПО44/ПС/8 від 06.05.2024 на суму 34000,00 грн.
У позовній заяві позивач, обґрунтовуючи поважність підстави пропущення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8, зазначив, що у вересні 2024 року до нього завітали працівники державної виконавчої служби Шевченківського ВДВС та представник Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці та надали документи про виконавче провадження та описали належне йому майно для примусового продажу з метою стягнення боргу у виконавчому провадженні на суму 34000,00 грн згідно з постановою Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про накладення штрафу №ПНС/ПЛ/5043/РН/044-ПНС/ПЛ/6879/ПО44/ПС/8 від 06.05.2024. Із матеріалів виконавчого провадження позивачу стало відомо про проведення перевірки. Позивача не повідомлено про проведення перевірки, йому не вручено документи, постановлені за результатами перевірки, що вказує на те, що йому не могло бути відомо про складення оскаржуваних документів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що відповідно до наказу №76/ПНС-ЗК від 20.03.2024 та направлення №ПНС/1/4079-24 від 20.03.2024 Міжрегіональним управлінням з 21.03.2024 по 26.03.2024 проведено планову перевірку характеристик продукції: інструментів ручних пневматичних, гідравлічних або з умонтованим електричним чи неелектричним двигуном фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у магазині "Світ електроніки" за адресою: вул. Європейська, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область. На підставі акта перевірки характеристик продукції №ПНС/ПЛ/5043/РН/044 від 26.03.2024 Міжрегіональним управлінням прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.03. 2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8. Примірник рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів отримано позивачем особисто 26.03.2024, що підтверджується підписом позивача у ньому. Міжрегіональним управлінням з 18.04.2024 по 23.04.2024 проведено планову перевірку стану виконання позивачем рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8. На підставі акта перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПНС/ПЛ/5043/РН/044-ПНС/ПЛ/6879/П044 від 23.04.2024 Міжрегіональним управлінням прийнято постанову про накладення штрафу №ПНС/ПЛ/5043/РН/044-ПНС/ПЛ/6879/П044/ПС/8 від 06.05.2024, якою на позивача за невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 від 26.03.2024 накладено штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000,00 грн. Указану постанову отримано позивачем 06.05.2024, що підтверджується особистим підписом у ній. У зв'язку з чим твердження позивача стосовно того, що він лише у вересні 2024 року дізнався про підстави позову, що його не було повідомлено про проведення перевірки та не надавалися документи, складені за результатами перевірки, є неправдивими, оскільки спростовуються вище наведеними аргументами та доказами, долученими до відзиву. Крім того, Міжрегіональне управління зазначає, що до жодного документу, що складений під час і за результатами перевірок, у позивача зауважень не було, про що він власноруч зазначав у відповідних графах таких документів з проставлянням особистого підпису. Також ним не надавались жодні письмові пояснення. Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у позовній заяві, не є поважними.
Також відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8, яке обґрунтовано тим, що відповідачем разом із відзивом були подані документи, на основі яких приймались відповідні рішення під час проведення перевірки. Так, на кожному направленні на проведення перевірки, вимозі про надання документів, акті, складеному за результатами відповідної перевірки, рішенні (в тому числі і на рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 від 26.03.2024), а також повідомленні щодо розгляду справи про накладення штрафу і постанові про накладення штрафу №ПНС/ПЛ/5043/РН/044-ПНС/ПЛ/6879/П044/ПС/8 від 06.05.2024 стоїть підпис ФОП ОСОБА_1 у відповідній графі про ознайомлення з відповідним документом чи отримання примірника такого документа. Таким чином, позивачу було відомо про усі проведені у нього перевірки, а також про усі прийняті стосовно нього рішення, що підтверджується і відеозаписами перевірок. Тому твердження позивача про те, що він у вересні 2024 року дізнався про підстави для позову, що його не було повідомлено про проведення перевірки та про ненадання йому документів, складених за результатами перевірки, є хибними. Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у позовній заяві, є не поважними.
Частинами першою та другою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі позивач оскаржує, зокрема, рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8.
Примірник цього рішення вручено ФОП ОСОБА_1 26.03.2024, що підтверджується його особистим підписом на цьому рішенні /а.с. 92/.
З позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 позивач звернувся до суду 05.11.2024, тобто із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду.
Надаючи оцінку поважності підстав пропуску строку звернення до суду з цією позовною вимогою, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", рішення від 22.10.1996, справа "Девеер проти Бельгії", рішення від 27.02.1980)."
Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, у зв'язку з чим у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.
У цій справі з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 позивач звернувся до суду із пропуском установленого процесуальним законом строку. При цьому жодних обставин, які б свідчили про поважність підстав пропуску строку на звернення до суду з позовом у період, який пропущено, позивачем не наведено, змістовних і вагомих доводів щодо існування будь-яких перепон у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не заявлено та доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення до суду у встановлений законом строк, суду не надано.
Натомість, позивач намагався суд ввести в оману, зазначивши в позовній заяві про те, що йому ніколи не повідомляли про проведення перевірки та не надавалися документи, постановлені за результатами такої перевірки.
Так, судом з наданих відповідачем документів встановлено, що оскаржуване рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 вручено особисто ФОП ОСОБА_1 26.03.2024, що підтверджується його власним підписом, проставленим на цьому рішенні.
Отже, твердження позивача про його необізнаність щодо прийняття цього рішення є недостовірним, що підтверджується наявними у справі доказами.
Таким чином, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення до суду у встановлений законом строк з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що підстави пропуску строку звернення до суду, що наведені позивачем у позовній заяві, є неповажними.
Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 слід залишити без розгляду.
Враховуючи вищенаведене та розглянувши позовні вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не повідомив.
У зв'язку з чим клопотання відповідача підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про залишення позову у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 без розгляду задовольнити.
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці у частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби із питань праці про вжиття обмежувальних заходів (корегувальних) від 26.03.2024 №ПНС/ПЛ/5043/РН/044/РО/8 залишити без розгляду.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна