22 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10080/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10080/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
21.08.2024 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" через порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" у розмірі 25% від основного розміру пенсії без проведення індексації пенсії з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з урахуванням індексації пенсії за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", індексації пенсії за 2023 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати ГУПФ здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. 20 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" з 01.03.2024 з урахуванням підвищення до пенсії, як особі з інвалідністю внаслідок війни першої групи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25% від основного розміру пенсії (9641,25 грн) з урахуванням індексації пенсії за 2024 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2023 №185, індексації пенсії за 2023 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, індексації пенсії за 2022 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02,2022 №118 та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив з 01.03.2024 збільшення до пенсії позивача, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи на 25% від основного розміру пенсії 15595,80 грн х 25% = 3898,95 грн без додавання сум індексацій, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168 та від 23.02.2024 №185, що не відповідає вимогам п. 1 Постанови №1381. Крім того, розмір пенсії до виплати пенсійним органом неправомірно обмежено максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратити працездатність.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 позовну заяву було залишено без руху.
Після усунення недоліків, ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
25.09.2024 від позивача надійшла уточнена позовна заява, у прийнятті якої ухвалою суду від 30.09.2024 було відмовлено та повернуто її заявнику.
04.10.2024 до суду надійшов відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Пояснює, що пенсію заявниці обчислено з урахуванням заробітної плати за період роботи з липня 1984 року по червень 1985 року, що підлягає осучасненню заробітної плати. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,20599. Основний розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений згідно з вимогами статті 21 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» у розмірі 100 % від грошового забезпечення (заробітку), який становить 9641,25 грн. Розмір пенсії позивача з 01.03.2022 становив 13151,20 грн, у тому числі 1865,16 грн - підвищення до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни І групи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" обчислене у розмірі 25% від основного розміру пенсії, осучасненого з 01.03.2022 - 7460,64 грн. У подальшому розмір пенсії ОСОБА_1 становив з 01.03.2023 - 14232,40 грн, у тому числі 2232,60 грн - підвищення до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни першої групи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" обчислене у розмірі 25% від основного розміру пенсії, осучасненого з 01.03.2023 - 8930,39 грн. Розмір пенсії позивача з 01.03.2024 становить 14842,46 грн, у тому числі 2410,31 грн - підвищення до пенсії як особі з інвалідністю внаслідок війни І групи відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" обчислене у розмірі 25% від основного розміру пенсії, осучасненого з 01.03.2024 - 9641,25 грн. З урахуванням проведеного масового перерахунку пенсії щодо зміни прожиткового мінімуму розмір пенсії ОСОБА_1 склав 16055,30 грн. 29.08.2024 ОСОБА_1 звернулася щодо проведення перерахунку пенсії. На вказане звернення надано відповідь у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" (а.с. 33-36).
16.10.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з уточненою позовною заявою від 25.09.2024 з поважних причин, оскільки ухвалу суду від 30.09.2024 вона отримала засобами поштового зв'язку лише 14.10.2024.
Ухвалою суду від 18.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 16.10.2024 про поновлення строку звернення до суду з уточненою позовною заявою у справі №440/10080/24.
Ухвалою суду від 22.09.2025 заяву ОСОБА_1 від 25.11.2024 про поновлення строку звернення до суду з уточненою позовною заявою повернуто заявниці без розгляду.
Розгляд справи здійснюється судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.07.1985 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З 01.01.2006 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», обчислену з урахуванням заробітної плати за період роботи з липня 1984 року по червень 1985 року, що підлягає осучасненню заробітної плати. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,20599.
Згідно з довідкою від 26.06.1997 №15202, виданою Комісією у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної Війни 1941-1945 років та партизанським квитком, виданим у червні 1997 року за №15019 (зворот а.с. 44), ОСОБА_1 має статус партизана.
Відповідач у відзиві зазначає, що на момент призначення позивачу пенсії станом на 01.01.2006 було передбачено право на призначення пенсії особам нарівні з військовослужбовцями строкової служби, зокрема, партизанам. Позивач є особою з інвалідністю 1 групи з 17.05.2005 довічно, причина інвалідності - поранення при захисті Вітчизни, як видно з витягу з Акту огляду МСЕК до довідки сер. МСЕ - серії ЖИК №043797 (а.с. 43).
Позивач також має статус ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни І групи відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 23.06.2005 Новоград-Волинським міським УПСЗН (а.с. 6).
Позивач у позовній заяві зазначає, що 28.11.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення", де розміри пенсій особам з інвалідністю внаслідок війни, обчислені відповідно до статей 13, 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням індексації пенсії на визначений щороку Кабінетом Міністрів України коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, збільшуються на 25 відсотків. 05.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до ГУПФ з інформаційним запитом, в якому просила надати, завірені належним чином копії документів перерахунку її пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 №1381 та постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" щодо індексації пенсії станом на 01.03.2024 з визначенням всіх складових пенсійного забезпечення та з урахуванням вимог у постанові Уряду №1381 від 28.12.2011 (а.с. 8).
У відповідь відповідач надав паперовий примірник електронного документу про перерахунок пенсії з 01.03.2024 з урахуванням індексації та підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с. 9-11).
Зі змісту документу про перерахунок пенсії позивач дізналася, що з боку керівництва ГУПФ надалі вчиняються протиправні дії (бездіяльність), що порушують право позивача на отримання пенсійного забезпечення згідно з чинним законодавством з 01.03.2024.
З цих підстав ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до ст. 1 Закону №2262-ХІІ, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону №2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Статтею 18 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
Так, відповідно до ст. 12 Закону №2262-ХІІ, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):
а) особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу;
б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту, особи начальницького і рядового складу Державного бюро розслідувань;
в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;
д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають;
е) особи, зазначені у статтях 3 і 4 цього Закону;
є) особи із числа військовослужбовців строкової служби та члени сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, у передбачених цим Законом випадках;
ж) державні службовці та працівники навчальних, медичних закладів та науково-дослідних установ Міністерства внутрішніх справ України або поліції з числа колишніх працівників міліції, які станом на день опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ та мали календарну вислугу не менше п'яти років і продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах;
Статтею 3 Закону №2262-ХІІ визначено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на:
а) партизанів і підпільників, визнаних такими законодавством України, які не займали командні посади, та членів їх сімей;
б) робітників і службовців відповідних категорій, що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на військовій службі в період Другої світової війни чи на роботі у районах воєнних дій (на прифронтових ділянках залізниць, спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей;
в) громадян, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах захисту народу, та членів їх сімей;
г) військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;
д) працівників воєнізованої охорони, які не підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей;
е) осіб, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов'язаного з безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, з безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, членів їх сімей та членів сімей осіб, які загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або забезпечення її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення;
є) осіб з числа членів добровольчих формувань територіальних громад, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов'язаного з виконанням ними завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на членів сімей осіб, які входили до складу добровольчих формувань територіальних громад та загинули (померли) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час виконання ними завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Згідно з довідкою від 26.06.1997 №15202, виданою Комісією у справах колишніх партизанів Великої вітчизняної війни 1941-1945 років при Президії Верховної Ради України, ОСОБА_1 у період з травня 1943 року по грудень 1943 року надавала допомогу партизанському загону ім. 25-річчя України з'єднання (зворот а.с. 44). Цією ж Комісією позивачці видано партизанський квиток №15019 (зворот а.с. 44).
Таким чином підстави призначення ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачені п. "а" ст. 3 цього Закону, як особі, на яку поширюються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей.
У свою чергу спір у цій справі зводиться до встановлення обставин правомірності непроведення перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 через порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.11.2011 №1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" у розмірі 25% від основного розміру пенсії без проведення належної індексації пенсії з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з урахуванням індексації пенсії за 2022 рік, за 2023 рік та з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн.
Так, позивач наголошує на тому, що сума збільшення розміру пенсії (25%) при її перерахунку з 01.03.2024 має обраховуватися шляхом додавання основного розміру пенсії та індексації пенсії за 2022, 2023 та 2024 роки, а не лише виходячи з основного розміру пенсії та з урахуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Пунктом 1 постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Пунктом 2 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Таким чином, пунктом 2 Постанови №185 передбачено підвищення на коефіцієнт збільшення пенсій, призначених відповідно до ст. 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей.
Відтак дія пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №185 не розповсюджуються на військовослужбовців строкової служби, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Оскільки пенсія позивачці призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ як особі, на яку поширюються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, то в силу п. "а" ст. 3 Закону №2262-ХІІ у питаннях пенсійного забезпечення відповідно до вказаного Закону позивачка прирівнюється до військовослужбовців строкової служби.
Враховуючи вищевикладене, суд констатує відсутність підстав для нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, запровадженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" з урахуванням доплати 2000,00 грн, та індексацій за 2022 - 2023 роки.
Позивачка наголошувала на тому, що у справі №440/18158/23 судом встановлено, що відповідач станом на 01.07.2021, 01.03.2022, 01.03.2023 проявляє бездіяльність щодо відновлення права позивача на отримання її пенсійного забезпечення згідно з чинним законодавством.
За даними ЄДРСР суд встановив, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №440/18158/23 суд визнав протиправними дії ГУПФ щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", та зобов'язав ГУПФ нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Визнав протиправними дії ГУПФ щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та зобов'язав ГУПФ здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з урахуванням фактично проведених виплат. Визнав протиправними дії ГУПФ щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та зобов'язав ГУПФ здійснити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту", з урахуванням фактично проведених виплат.
Однак постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025 апеляційну скаргу ГУПФ задоволено, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 у справі №440/18158/23 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
За висновком суду апеляційної інстанції, що також узгоджується з висновком суду у даній справі, пенсія ОСОБА_1 відповідно до Закону №2262-ХІІ призначена як особі, на яку поширюються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, в силу п. "а" ст. 3 Закону № 2262-ХІІ. Тому в питаннях пенсійного забезпечення відповідно до вказаного Закону остання прирівняна до військовослужбовців строкової служби. У зв'язку з цим, дія п. 2 постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118, від 24.02.2023 №168, постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 на позивача не розповсюджуються.
За таких обставин суд визнає заявлений позов безпідставним, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні у повному обсязі.
З огляду на відсутність підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, яких позивач не понесла.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/10080/24 - залишити без задоволення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун